Олена Шоптенко: «У мене двічі забирали партнерів, причому одна й та ж дівчина»

Вона мріяла про кар’єру топ-менеджера в міжнародній компанії, а стала однією з найуспішніших танцівниць і хореографів нашої країни. У 18 років Олена виборола чемпіонство світу з бальних танців серед молоді та перше місце на шоу «Танці з зірками». Вона станцювала з зіркою Володимиром Зеленським — і стала зіркою сама. Сьогодні Олені 23 і вона — затребуваний хореограф як на батьківщині, так і в Росії. Її особисте життя також пов’язане з телебаченням. Тривалий час Олена зустрічалася з телеведучим Ігорем Посипайком, а нині говорять про її стосунки з хореографом Дмитром Дікусаром. Ми розпитали Олену про те, наскільки ці чутки правдиві. Також вона розповіла про своє дитинство та шлях до успіху.

— У мене проста середньостатистична російськомовна родина, родом з Іркутська, — розповідає хореограф. — Мій тато приїхав до Києва вчитися, потім забрав сюди і маму. Зараз моя мама працює невропатологом у Жовтневій центральній лікарні, батько — пенсіонер. У мене є два старших брати.

— Чи були у вас у дитячому віці амбіції, мрії, хобі, крім танців?

— Я закінчила Київський ліцей бізнесу та вступала до Київського національного економічного університету ім. Гетьмана на факультет міжнародної економіки та менеджменту, чітко розуміючи, що, напевно, хочу займатися серйозною роботою. Я хотіла бути топ-менеджером у філії якоїсь транснаціональної компанії. На той момент я не вважала танці своєю майбутньою професією. Та життя розпорядилось інакше: я повернулась у танці, почала наполегливо працювати саме в цьому напрямку.

— Чи були у вашому дитинстві чи юнацтві якісь серйозні випробування, які вам довелося подолати?

— Будучи дитиною, у спорті я пережила багато таких ситуацій, через які проходять уже в дорослому житті. Наприклад, були зради. У мене двічі забирали партнерів, причому одна і та ж дівчина. Дуже складно, коли багато вкладаєш у танці, це є твоїм життям, а потім в один момент залишаєшся без нічого. Спочатку я танцювала з сином моїх тренерів, Віталія та Вероніки Григоровичів. Ми були однією з кращих пар в Україні серед юніорів. Тут приходить у колектив дівчина, яка починає зустрічатися з моїм партнером. Звісно, він хоче танцювати з тією, із ким зустрічається. Я лишаюся без партнера. Мені було 14 років. Мама тоді сказала, щоб я зібралася, та відразу ж відправила на тренування. На наступний день на тренуванні я танцювала сама, відпрацьовувала свої елементи та дивилась, як мій колишній партнер танцює зі своєю новою партнеркою. Та я нікому не показувала, що мені прикро і боляче. Проте доля все розставила на свої місця: знайшовся інший партнер, із яким ми перемогли цю пару. Через два роки ця ж дівчина знову забрала в мене вже наступного партнера. Мені, звичайно, було так само неприємно, а з іншого боку, вже трохи смішно. Проте в парі з новим партнером, Володимиром Гончаровим, у мене були найвищі досягнення: чемпіонство України, двічі чемпіонство світу та багато інших перемог. І ми знову ж таки перемогли ту дівчину, яка танцювала в парі з моїм другим партнером. Через ці події я вірю в долю і в те, що кожен отримує те, що заслужив.

— Як вам працювалося з Володимиром Зеленським? Який він у житті?

— Вова якось процитував когось із великих: «Усі клоуни у житті сумні». Не скажу, що він сумний, але він дуже зібраний, серйозний, працьовитий, цілеспрямований. Він чудовий комік і шоумен, але при цьому працює з повною самовіддачею. Ми тренувалися по вісім-десять годин на день.

— Ви працювали над шостим сезоном російських «Танців із зірками». Розкажіть про враження.

— Ми працювали на чудовій кіностудії «Мосфільм». Було незвичайне відчуття, коли повз нас коридором проходили відомі в усьому СНД актори, наприклад, Харатьян або Панін. Узагалі, здивувало те, що, незважаючи на жахливі московські затори, москвичі дуже пунктуальні. Вони стежать за станом пробок на дорогах і виїжджають за дві години, щоб бути вчасно. У російському проекті «Танці з зірками» все по-іншому, починаючи від організації і закінчуючи картинкою. Важливо те, що там танцювали дві зірки, тобто професіонала не було. Тому довелося пояснювати та показувати вдвічі більше. Звичайно, для мене як для викладача то колосальний досвід, бо ж я танцювала і за партнерку, і за партнера. Крім того, ми танцювали з нашими ж підопічними. Я танцювала з Олександром Головіним, зіркою «Кадетів», актором Михайлом Мамаєвим, який грав у фільмі «Гардемарини, вперед!». Я пишаюся тим, що танцювала з Борисом Смолкіним, дворецьким із серіалу «Моя прекрасна няня». Він — просто чудова людина, настільки мудрий і харизматичний! Крім того, я працювала зі співачкою Альоною Свиридовою, учасницею групи «Віа Гра» Альбіною Джанабаєвою, ведучою проекту «Дім-2» Ксюшею Бородіною та багатьма іншими. Ксюша таємно приїжджала на півфінал «Майдан-с», уболівала за мене на трибунах у холод. Ми залишились у дуже хороших стосунках із багатьма людьми. Нас приймали, як професіоналів, дуже дякували, коли ми їхали! Мені сподобалося там працювати. Та, повернувшись у Київ, я ще раз переконалася, наскільки сильно люблю своє місто й Україну.

— Розкажіть трохи про своє особисте життя. Які у вас стосунки з Ігорем Посипайком?

— З Ігорем ми давно не зустрічаємося і зараз по роботі не стикаємося. У нас дружні стосунки. Це був якийсь етап мого життя, про який я іноді згадую і який мене багато чому навчив.

— Жовта преса рясніє інформацією про ваші стосунки з Дмитром Дікусаром. Прокоментуйте ці чутки.

— Я часто згадую слова тренера: «Коли ти виходиш на паркет, у тебе є тільки два друга — твій партнер і паркет. Усі інші навколо — це вороги». Ось Дмитро — це мій найкращий друг і бойовий товариш. Крім того, у нас із Дмитром є спільний колектив «КІТЧ». Але підсумувати відповідь хочу так: раніше моє особисте життя було настільки відкрите, що з часом воно взагалі перестало бути особистим і перетворилося на постійне позування. Коли мені було 19 років, хотілося з усіма поділитися своєю радістю, похвалитися. Але зараз я подорослішала й усвідомила, що моє сімейне вогнище залежить тільки від мене. Тому надалі я ні з ким не обговорюю своє особисте життя.