Арт-шоу «Ніч у Луцькому замку» стало справжнім містичним дійством

Проте організація свята була не на вищому рівні

Ніч завжди вабила і зачаровувала, була сповнена таємниць і навіть небезпеки. Вночі все виглядає зовсім інакше, ніж удень. А коли це ніч у замку, то хоч-не-хоч, але мимоволі кожен налаштується на щось містичне і загадкове.

Цьогорічне арт-шоу «Ніч у Луцькому замку», яке відбулося з 27 на 28 червня, проходило, як і в попередні роки, саме в такій атмосфері й було присвячене 925-річчю міста Луцька.

Присутній на акції український політик, заступник голови Верховної Ради Микола Томенко, який є організатором проекту «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», розповів, що Луцький замок входить в число номінантів на звання одного з чудес України та висловив надію, що замок зможе потрапити в півфінал конкурсу і має всі шанси стати одним з 21 об’єкта, які змагатимуться далі. Адже замок Любарта має все для того, щоб стати культурно-туристичним центром Волині: це і вдале географічне розташування (область недалеко від кордону з Європою), і є давньою історичною пам’яткою, яка непогано збереглася. Тож акції, подібні до «Ночі в Луцькому замку», дуже потрібні, тому що вони популяризують історико-культурну спадщину, сучасне і традиційне мистецтво.

Ввійшовши на територію замку, починаєш активно принюхуватися, тому що звідусіль плинуть апетитні аромати смаженого м’яса, яке готували прямо на вогні, свіжого меду та квасу. Запам’яталися різноманітні майстер-класи. Серед замку розташувалися волинські гончарі з глиною та гончарським кругом, які допомагали всім охочим за невелику плату виліпити невеличкого глечика чи вазу. Робота, скажу вам, не з простих, але й дуже цікава, та й річ, зроблена власними руками, матиме більшу цінність, ніж інші, бо є унікальною і неповторною. Та що там глечики, навіть вінки не кожен плести вміє, в чому можна було переконатися на майстер-класах з лозо-, соломоплетіння, з виготовлення ляльок-мотанок, які в давнину ще й служили оберегами від нечистої сили. А в ніч на Купала, яка зараз святкується з 6 на 7 липня, можна буде на практиці перевірити магічну силу таких оберегів. Та й фантазію і творчу уяву плетіння з соломи, трав чи лози неабияк розвиває. Розглядаючи виставки бджолярів, дивуєшся, скільки ж усього можна виготовити з продукції цих комашок: ароматні воскові свічки, різноманітні фігурки, усілякі види меду, а також медовий квас та знану всіма медовуху. Ковалів за роботою теж не щодня зустрінеш, а тут, у стінах замку, відвідувачі змогли на власні очі побачити, як виготовляються потрібні в господарстві інструменти та знаряддя праці з заліза.

Не менш цікавими були й середньовічні театралізовані розваги та лицарські бої, вулична вистава «Андрогін». Ефектно у темряві ночі виглядали магічні вогняні шоу від київського театру «К.О.Т.», вони викликали цілий шквал оплесків. Театр вогню представив дві театралізовані вистави — «Казку» з елементами балету та етнічну виставу без назви, у якій фігурувала так звана «вогняна людина».

Любителі та поціновувачі кіно оцінювали авторські роботи українських кіномитців, зокрема секретаря Національної спілки кінематографістів України Ярослава Лупія, який привіз аматорські короткометражні фільми. В основному їх тематика стосувалася Луцька, його історії. Показували стрічки з Кіровограда, з Івано-Франківська, фільм кіностудії «Волинь».

Меломани насолоджувалися стародавніми мотивами з сучасними елементами гуртів «Львівські менестрелі», білоруськими «Testamentum Terrae», шотландськими кельтами «Dark Patrick».

Ансамбль старовинної музики «Львівські менестрелі», які грають на автентичних музичних інструментах у стилі барокової музики, привіз до Луцька нову авторську обробку сонади композитора Максима Березовського. У представленій колективом обробці твір звучав уперше.

Знавці давніх українських обрядів, що мають язичницьке коріння, змогли взяти участь у купальських забавах та хороводах.

Довгоочікуваними були виступи відомих українських етно-гуртів «Перкалаба» та «Воплі Відоплясова» на чолі з Олегом Скрипкою. Правда, розчарував звук: майже жодного слова з улюблених пісень не можна було розібрати, лише по мелодіям слухачі вгадували, що ж це за композиція лунає.

Немало слухачів жалілися й на невелику кількість, вибачте на слові, вбиралень, від яких уже через кілька годин долинали неприємні «амбре». «Невже не можна було б хоч по одному біотуалету поставити біля наметів, які продавали каву, пиво, квас та інші напої», — обурювалася компанія молоді, яка майже половину виступу «Перкалаби» змушена була провести в черзі до вбиральні.

Та й самим гостям замку не варто забувати хоча б елементарні правила на кшталт того, щоб викидати після себе сміття, а не лишати скрізь гори одноразового посуду.

Ще один момент, який багатьом не сподобався, — те, що всі заходи відбувалися без їх оголошення: одночасно билися лицарі, водили купальські хороводи, показували кіно, на сцені виступали музичні колективи, не кожен міг у цій какофонії зорієнтуватися, що, де і коли відбувається, тому багато чого просто пропустили. Тож організаторам варто взяти це до уваги, адже концертна програма і справді могла стати набагато цікавішою.

Олена ЧЕНЧЕВИ