На Каннському фестивалі показали сатиру на Берлусконі

Відкриття 63-го Каннського фестивалю пройшло у стриманому англійському стилі - показом картини Рідлі Скотта "Робін Гуд".  Режисер картини, сер Рідлі Скотт, не зміг приїхати до Канн через нещодавно перенесену операцію на колінному суглобі. Відпрацьовувати офіційну програму прес-конференцій, червоних доріжок і глянцевих усмішок довелося австралійським зіркам - Расселу Кроу і Кейт Бланшетт.

Рідлі Скотт, найуспішніший британський режисер Голлівуду, реанімував жанр історичного кіно, який на рубежі століть вийшов з моди і був практично витіснений фентезі і футуристичним науково-популярним жанром. Фільми Скотта - про римських гладіаторів, воїнів-хрестоносців або героїв англійських балад - зроблені з бездоганним професіоналізмом і залишаються зразками традиційної режисури з "людським обличчям". 

Назагал критики зазначають небувалу за потужністю і розмахом англосакську присутність в Каннах. Враховуючи, що очолює журі американський агломан Тім Бертон, який давно живе в Лондоні і щойно екранізував культову англійську казку, шанси на те, що одна з головних нагород фестивалю поїде до Альбіону, дуже високі. 

Також у Каннах вже показали двох з 19 претендентів на "Золоту гілку" - картину китайського режисера Ван Сяошуайя "Чунцинський блюз" і стрічку французького режисера і актора Матьє Амальріка "Турне". Сюжетна лінія фільму "Чунцинський блюз" побудована на тому, що батько збирає інформацію про останню годину життя загиблого сина. Дія відбувається в сучасному Шанхаї на тлі появи хмарочосів на місці історичних кварталів міста. "Сучасна модернізація Китаю супроводжується руйнуванням елементів фундаменту нашої історії і традиційної культури", - зазначив Ван Сяошуай.

Україну в основному конкурсі представить фільм "Щастя моє" Сергія Лозниці. 

Показ картини "Драквіла - Італія тремтить" італійського режисера Сабіни Гудзанті відбувся в Каннах в атмосфері, близькій до політичного скандалу. 

Зроблена в стилі журналістського розслідування, стрічка, що нагадує фільми відомого американського режисера Майкла Мура, була представлена в минулий четвер в рамках офіційної програми фестивалю в розділі спеціальних сеансів. Вона є сатирою на владу зруйнованого у квітні 2009 року землетрусом італійського міста Аквіли.

На знак протесту проти демонстрації цієї картини в офіційній програмі фестивалю до Канн відмовився прибути міністр культури Італії Сандро Бонді. При цьому він назвав картину "Драквіла - Італія тремтить" "пропагандистським продуктом, який ображає весь італійський народ". У відповідь італійська асоціація режисерів і сценаристів 100 авторів (100 Autori) зажадала відставки Бонді.

Ставлячи за мету показати низьку ефективність відновлювальних робіт у зруйнованому землетрусом місті, Гудзанті покладає провину на місцеву владу та уряд Італії. "Мій фільм є роздумами з приводу зростання авторитаризму, який відбувається в Італії", - заявила під час прес-конференції в Каннах Сабіна Гудзанті.

У фільмі стверджується, що італійський уряд навмисно не вжив жодних заходів з евакуації мешканців міста Л'Аквіла напередодні землетрусу 2009 року, а прем'єр Сильвіо Берлусконі використовував природну катастрофу, у якій 308 людей загинуло, півтори тисячі було поранено і 50 тисяч лишилися без притулку, для підняття рейтингу і поспішної реалізації власних будівельних програм під приводом надзвичайної ситуації.

Програмний директор фестивалю Тьєррі Фремо в інтерв'ю телеканалу Euronews зазначив, що жодної полеміки з італійською владою вести не збирався. "Ми відібрали два італійські фільми, один з них не сподобався міністрові культури, який його навіть цілком не бачив. Але ми маємо повне право показувати всі фільми, які подобаються нам".