Сашко Положинський: Бути капітаном команди рідного Луцька — для мене велика честь

Популярний проект «Битва українських міст» знімався в Аргентині. До українців гігантські водні процедури, басейни з водою і брудом та цілий арсенал інших небезпечних естафет уже долали команди з 26 країн світу, де транслювалось це шоу. Однак українці перевершили усіх. Адже таких результатів, які показали на смузі перешкод наші співвітчизники, до цього не демонстрував ніхто. Рахувати гулі і накульгувати довелось і членам команди Луцька, яку очолив Сашко Положинський. Волинь давно гордиться таким талановитим земляком, лідером гурту «Тартак». Сашко викликає симпатію не тільки своїми піснями, а й активною громадською позицією, патріотизмом і небайдужістю. До речі, команда з Луцька вийшла у фінал, який побачать глядачі у червні. Своїми враженнями від гри та творчими планами Сашко Положинський поділився з газетою «Відомості». 

— Розкажи, будь ласка, про те, як виникла ідея взяти участь у «Битві українських міст» і чому саме тебе обрали капітаном? Як проходив відбір учасників у команду?

— Та ідеї не було. Мені зателефонував Вадим Жук і запропонував взяти участь у цій грі. Я спочатку відмовлявся, бо не мав бажання їхати так надовго і так далеко, але тоді до розмови підключився Єгор Бенкендорф і зміг мене таки переконати. Головним аргументом, звісно ж, було те, що мені довірили бути капітаном команди рідного Луцька — це для мене велика честь. А учасників команди відбирав не я — відбір я бачив лише фрагментарно, у вигляді такої собі відеонарізки. Наскільки я розумію, просто перевіряли моральний стан та фізичну форму потенційних учасників, а остаточне рішення приймалося вже з урахуванням інтересів не кожної окремої команди, а видовищності проекту загалом. Капітани команд, на щастя, цих випробувань не проходили, а то я б навряд чи потрапив до Аргентини (сміється).

— Які враження у вас залишилися після змагань? Чи насправді ці естафети виснажливі і потребують спеціальної фізичної підготовки?

— Насправді всі ці випробування може пройти кожна здорова людина — і наші змагання це довели. Інша справа — з яким результатом. Найкращі результати показували хлопці та дівчата у хорошій фізичній формі, швидкі, гнучкі та не дуже важкі. Вага мала дуже велике значення, адже ми неодноразово були свідками того, як фізично дуже сильні, але важкі хлопці втрачали час на подоланні перешкод саме через те, що вони на кілька десятків кілограмів важчі за своїх суперників. А головні позитивні враження в мене не від змагань, а від спілкування з людьми з усієї України. Людей різних, але дружніх та цікавих!

— Яку команду вважаєте найсильнішим суперником і хто, на твою думку, все ж таки переможе?

— Я вже знаю, хто став переможцем проекту і, як свідок та учасник гри, можу запевнити, що це заслужена перемога. Однак, разом з тим, я можу з упевненістю сказати, що ще, як мінімум, десять команд не менше заслуговували на перемогу — просто їм трохи менше пощастило. Фактор везіння насправді має дуже велике значення у цій грі.

— У якому проекті ти хотів би ще взяти участь?

— Та я ніколи й не мав бажання брати участь у якихось телевізійних проектах, хіба, може, у ролі ведучого — але ж це зовсім інша справа. Якби мене не запросили на БУМ, то в мене і думки не з’явилося б подати заявку на участь у ньому. Однак я там побував і дуже щасливий від того! Люблю, коли життя дарує такі приємні сюрпризи!

— Що нового та цікавого найближчим часом можна очікувати поціновувачам творчості Сашка Положинського та гурту «Тартак»?

— Зараз нарешті виходить на диску наш новий альбом «Опір Матеріалів», який до цього можна було тільки скачати в Інтернеті на сторінці http://opir.tartak.com.ua/. Кадім Тарасов закінчує роботу над нашим кумедним відео на пісню «3Dенс». Маємо вже кілька запрошень на літні фестивалі — в Україні та за її ме-жами. Так що є чим зайнятися!

— Ти часто буваєш у Луцьку і чи є тут у тебе друзі? Коли плануєш сюди приїхати з концертом?

— Так, я часто буваю в Луцьку. Люблю провідувати батьків і зустрічатися з друзями дитинства, з якими досі підтримуємо тісні стосунки. У Луцьку добре відпочивається, але й виступати у рідному місті я дуже люблю. Тому ми постійно намагаємося грати в Луцьку концерти — і на великій сцені, і на маленьких майданчиках, але, на жаль, вдається це робити не так часто, як би хотілося. Сподіваюся, що до осені ми таки в Луцьку щось заграємо. Велику підтримку у цьому нам надають хлопці з «Національного Альянсу», які вже двічі організовували нам такі виступи і поки не втрачають інтересу до цієї справи.

— Чому останнім часом тебе мало видно на телебаченні та в пресі?

— Мені здається, що це очевидно. Я звик робити і говорити те, що вважаю за потрібне, а не те, чого від мене очікують. Таке далеко не всім подобається, тому й ризикувати ніхто не хоче. І я цих людей цілком розумію, хоч і не підтримую.

— Як поєднуються твій сольний проект «СП» і група «Тартак», чи це зовсім різні речі?

— Одне іншому зовсім не заважає. «Тартак» — це, в першу чергу, команда, а СП — це просто я.