Учені виявили новий надпотужний антибіотик всередині людського організму

Як повідомляється в статті, опублікованій в виданні Nature Chemical Biology, зробити відкриття вченим допоміг ДНК-аналіз тих бактерій, які живуть на шкірі людини, а також всередині кишечника, передає Informing.

«Ці антибіотики можуть працювати в якості своєрідного «підсилювача» для інших ліків», — каже Шон Бреді з університету Рокфеллерів (США).

Бреді відзначає, що дія цих антибіотиків на ланцюжки синтезу життєво важливих речовин в мікроорганізмах можна зіставити з тим, як перекрити шланг з водою в двох місцях.

«Жодне з натискань не здатне перекрити потік води. Однак з плином часу обидва ці дії все-таки призупиняють рух води по шлангу», —  розповідає Шон.

Варто зазначити, що дія якогось антибіотика на бактерії слабшає з часом, оскільки бактерії стають стійкими до цих ліків. Це змушує фармацевтів у всьому світі постійно перебувати в пошуку нових антибіотиків, які зможуть боротися з бактеріальними захворюваннями. Так, вже давно відомо, якщо дослідники припинять займатися винаходом нових антибіотиків, то вже наявні антибактеріальні лікарські засоби стануть неефективними на тлі швидкої мутації різних мікроорганізмів.

Бреді спільно зі своїми колегами помітно здешевили процес створення антибіотиків і помітно прискорили цей процес. Вони розробили особливу методику комп'ютерного аналізу генів, яка дозволяє виявити в віртуальній ДНК мікробів і багатоклітинних живих істот послідовності, які можуть бути пов'язані з виробництвом молекул, здатних знищувати хвороботворні бактерії.

Після проведеної роботи вчені провели тестування створеного алгоритму на людському мікробіомі, сукупності ДНК мікроорганізмів, що живуть в нашому кишечнику і на поверхні шкіри.

Після того, як Бреді з колегами проаналізували декілька тисяч бактерій, які живуть в організмі людини, вони виділили близько 6 десятків генів, «прочитання» яких має примушувати клітину синтезувати молекули, котрі за своїм складом і формою дуже схожі на антибактеріальні речовини.

Пізніше виявилося, що тільки два з них, які отримали імена гуміміцин А і гуміміцин В, були особливо результативними в боротьбі проти бактерій. Вони були здатні знищити не тільки «звичайні» штами стафілокока, стрептокока і кишкової палички, а й їхні версії, які виявилися стійкими до дії звичайних антибіотиків.

Учені вирішили провести дослідження, заразивши при цьому мишей смертельною дозою стафілокока, який був стійкий до антибіотиків. Одній групі гризунів давали ліки на базі гуміміцінів і традиційних антибіотиків, що дозволило тваринам впоратися з недугою. А ось миші з контрольної групи загинули.

Після проведення успішних досліджень Бреді і його колеги вирішили не зупинятися на досягнутому, а продовжити пошук антибіотиків в ДНК інших мікробів