Кліщі: небезпеки реальні і уявні

Відповідно, з кожним роком зростає число людей, що звертаються до лікарів з приводу укусів кліщів. Чого дійсно слід боятися? І чи можна якось захистити себе?

Серед хвороб людини, які переносять кліщі – найбільш небезпечний кліщовий енцефаліт. Збудник - вірус кліщового енцефаліту роду флавивірусів. Він призводить до запалення сірої речовини головного мозку (енцефаліт), а також оболонок головного або спинного мозку (менінгоенцефаліт і менінгіт). Захворювання дуже важке, що руйнує центральну нервову систему (ЦНС) і часто призводить до інвалідності і навіть смерті людини. Вірус прекрасно себе почуває ще в 130 видах теплокровних тварин і птахів, крім людини. Це означає, що вірус КЕ можна підхопити, попивши сирого молока зараженої кози або корови - якщо вони звичайно паслися в районі, де є КЕ.

Як полюють кліщі? Ніяк. Це дуже пасивні істоти. Вони повільно повзають, не вміють літати й стрибати, ні навіть прицільно падати на жертву. Кліщі не водяться в полях і не повзають по деревах. Вони орієнтуються на запахи тіла тварин і людей, тому в основному сидять на траві і нижніх гілках кущів уздовж стежок, розчепіривши передні лапки, в очікуванні пробігаючої повз жертви. Все, що може кліщ - вчепитися за її шерсть або одяг. Природа наділила кліща масою пристроїв для тривалого і неспішного харчування кров'ю. Тому кліщ - істота розбірлива і педантична в своїй здатності закріплюватися на тілі. Він ніколи не кусає відразу і може кілька годин повзати по тілу, обираючи шкіру ніжнішу: на животі, в паху, в складках.

Укус кліща.  При укусі кліщ занурює всю голову в тканину жертви. Там він виділяє знеболювальну речовину, щоб жертва не помітила укусу, і цементуючий секрет, за допомогою якого намертво закріплюється в шкірі. Знеболювання - ефективна стратегія, тільки третина пацієнтів, які отримали кліщову інфекцію, пам'ятають, як їх вкусив кліщ. Вірус або бактерії містяться в тілі і в слинних залозах кліща. У момент укусу і в процесі цементації інфекція в кров надходить в мінімальних кількостях. Це означає, що якщо заражений кліщ вкусив людину, але його швидко зняли - цілком і з головою - то ризик інфікування значно знижується. Кліщ не смокче кров в звичному розумінні цього слова. В області укусу утворюється зона лізису, в якій відбувається початкове розкладання компонентів крові. Кліщ всмоктує кров практично в «напівперевареному вигляді». Саме на цьому етапі в основному відбувається проникнення інфекції в кров. Всупереч народним міфам, кров'ю харчуються і самки, і самці. Але самцям досить декількох годин, щоб повністю насититися, а самки можуть висіти на жертві по кілька днів. За цей час кліщ збільшується в 80-120 разів. Один кліщ може бути переносником відразу декількох видів інфекцій.

Правила захисту від кліщів. Препарати проти кліщів бувають трьох видів: акарицидних (з альфаметріном) - вбивають кліщів. Основний їх недолік - занадто токсичні для людини. Розпорошуються тільки на одяг, причому робити це слід не на людину. Дія найбільш ефективних препаратів зберігається протягом 14 днів. Репеллентні (з дієтілтолуамідом) - відлякують кліщів. У більшості випадків подібні препарати також розпорошуються на одяг. Змішані, інсектицидно-репеллентні (містять і альфаметрін, і ДЕТА) - і вбивають, і відлякують. Наносяться тільки на одяг. Ніякі інші рекламовані засоби проти інших комах - комарів і т. п. - від кліщів не захищають. Дощ, бруд, вітер, а також піт значно зменшують час дії препаратів. Тому найкращий захист - регулярний огляд один одного на предмет кліщів. З огляду на особливості поведінки кліщів, досить проводити огляд кожні 2-3 години, щоб відчувати себе в безпеці. Добре захищає від укусів кліщів одяг, що має затягуючі манжети на щиколотках і зап'ястях. Кліщ – не комар, крізь тканину не кусає.

Що робити, якщо вкусив кліщ. Безглуздо поливати кліща олією - він дійсно зацементований в шкірі і до закінчення процесу вилазити не збирається. Є думка, що при використанні масла, бензину та інших речовин кліщ відригає в шкіру те, що вже насосав - з підвищеною концентрацією збудника захворювання. Тобто, ризик зараження посилюється. При знятті кліща його треба викручувати плавним рухом, захопивши максимально близько до шкіри - пальцями, пінцетом, ниткою або спеціальним гачком, який зараз можна купити в аптеці. Зазвичай досить 2-3 оборотів. Кліща треба знімати повністю, не залишаючи в шкірі його голову, бо інакше процес зараження продовжиться - слинні залози, у тому числі виділяється вірус або бактерії, залишаються джерелом інфекції. Не можна припікати місце укусу: додаткове ураження шкіри інфекцію вже не зупинити, а ризик нагноєння зростає. Ні в якому разі не можна розмазувати, розчавлювати кліща по шкірі - не варто додатково втирати інфекцію в свій організм, так як завжди є ризик наявності на шкірі саден або подряпин. Для лабораторного аналізу потрібен цілий живий кліщ. Це ще одна причина не розтирати кліща в пил. Якщо ви вирішили відвезти кліща на аналіз, не треба його спиртувати. Найкраще покласти в баночку з вологою ваткою, зберігати в холодильнику і, як можна швидше, відвезти в лабораторію. Профілактика і лікування найпоширеніших кліщових інфекцій.

Щеплення від кліщового енцефаліту. На сьогоднішній день існує щеплення тільки від кліщового енцефаліту, який захищає людину на 95%. Це означає, що вона, як мінімум, не помре при зараженні вірусом КЕ і відносно легко перенесе захворювання. Для формування імунітету необхідно провести дві, а краще три вакцинації, причому останню слід робити не менше, ніж за 2 тижні до передбачуваного контакту з кліщами. Це означає, що підготовку до запланованої поїздки в «енцефалітний» район слід починати за 1,5-2 місяці. Термін дії вакцини обмежений - всього лише 3 роки. Після закінчення цього терміну необхідно робити щеплення заново. Імуноглобулін. Препарат людського імуноглобуліну, що містить антитіла до вірусу КЕ - засіб профілактики і лікування кліщового енцефаліту. Але є кілька нюансів. По-перше, імунітет до вірусу, який він дає, тримається дуже недовго (щонайбільше місяць) і по силі значно поступається вакцинації. По-друге, чужорідні білки, що входять до складу імуноглобулінів, можуть викликати важку алергічну реакцію у людини, аж до анафілактичного шоку. Тому даний препарат ні в якому разі не можна використовувати самостійно і далеко від лікарської допомоги. По-третє, імуноглобуліни вимагають суворого дотримання температурних умов зберігання (від + 2 ° С до + 8 ° С), при їх порушенні препарат руйнується. Для лікування імуноглобулін слід ввести якомога скоріше - протягом двох днів з моменту появи перших симптомів. Повністю препарат не знищує вірус, але скорочує тривалість захворювання і зменшує його прояви.

Не варто піддаватися паніці. Кліщі - лише одна з багатьох потенційних небезпек, що підстерігають нас за порогом будинку, і далеко не найстрашніша. Дотримуючись певних правил, можна звести до мінімуму ризик бути укушеним кліщем. Якщо все-таки вас вкусили, не варто пити жменями таблетки. Імовірність того, що ви заражені - невисока, а ударні дози антибіотиків або імуноглобулінів без гострої необхідності також можуть привести до проблем зі здоров'ям. При появі на шкірі характерних ознак хвороби Лайма або раптової лихоманки через 2-3 тижні після відвідування місць, де повно кліщів, слід негайно звернутися до лікаря.