Жителі Латвії відмовилися надавати російській мові статус державної

Президент Латвії Андріс Берзіньш подякував громадянам країни, які на референдумі проголосували проти надання російській мові державного статусу.

Референдум пройшов в республіці в суботу. За результатами опрацювання даних з усіх 1035 дільниць, відкритих на референдумі, за надання російській мові статусу державної проголосувало 273 347 осіб, проти - 821 722 людини. Недійсними визнано 3524 бюлетеня, пишуть «Коментарі». «Дякую всім, хто став на захист державної мови та Латвії як єдиної країни в світі, де латиську мову, народні традиції і все латиське може існувати, розвиватися і об’єднувати всіх, хто є істинними патріотами цієї країни», - сказав Берзіньш.

За словами президента Латвії, референдум став серйозним уроком для суспільства.

«Я дякую всім, хто зумів зберегти в напруженій атмосфері референдуму холоднокровність і толерантність, не піддався на провокації та розпалювання ворожнечі. Одночасно нам потрібно пам’ятати, що з референдумом нічого не закінчується. Всі, хто хоче тут жити на основі взаємної поваги і розуміння, повинні негайно розпочати дискусію, діалог про те, як подолати підозри, образи та непорозуміння. В іншому випадку люди з екстремістськими поглядами зможуть так само маніпулювати нашим суспільством, як це нерідко траплялося раніше», - сказав Берзіньш.

Наразі в республіці одна державна мова - латиська.

Для того, щоб російська мова стала другою державною в Латвії, було необхідно, щоб на референдумі за це проголосувало не менш ніж 771 893 громадян Латвії - половина від усіх громадян країни, які мають право голосу.

У Латвії проживають 2,1 мільйона осіб. З них 319 000 осіб є негромадянами - особами, які постійно проживають в республіці, але мають низку обмежень у правах. Зокрема, негромадяни не можуть брати участь у виборах і референдумах.