Китай збудував свій перший авіаносець, яким хоче обмежити «всемогутність США»
Китай готовий спустити на воду свій перший авіаносець, який був перероблений зі старого українського корабля (дістався Україні в спадок від СРСР), а командувати ним буде випускник петербурзької Військово-морської академії ім. Кузнецова.
Китай готовий спустити на воду свій перший авіаносець, який був перероблений зі старого українського корабля (дістався Україні в спадок від СРСР), а командувати ним буде випускник петербурзької Військово-морської академії ім. Кузнецова, передає Newsru.ua. Пекін вже визначився з кандидатурою капітана свого першого авіаносця. Як очікується, ним стане 50-річний Лі Сяоянь - досвідчений офіцер, що навчався свого часу в Росії.
Західні ЗМІ побоюються, що цей корабель змінить розстановку сил в Тихоокеанському регіоні і стане приводом для початку морської «холодної війни», оскільки Пекін не приховує свого бажання протиставити свою військову потужність американській, пише італійська La Repubblica.
«Китай готовий спустити на воду свій перший авіаносець, і серед держав Тихого океану наростає тривога з приводу гонки переозброєння азіатського гіганта», - пише видання. Уже через декілька днів ВМС КНР отримають плавучу платформу для своїх винищувачів і бойових вертольотів.
Напередодні керівництво ЗС Китаю попередило світову спільноту: «Новий корабель урівноважить військову потужність на океанах: краще рівновага, ніж військова всемогутність США». Італійська газета зазначає, що в останні місяці «Китай зробив небувалий якісний стрибок, і в офіційних заявах почали звучати войовничі нотки».
Автор статті пов’язує це з ядерною кризою на Корейському півострові, новими суперечками про торговельні шляхи і розробку шельфових енергетичних родовищ, а також з неврегульованими територіальними суперечками. У КНР в результаті всього цього нагромаджуються конфлікти з Японією, США, Індією, з економіками Південно-Східної Азії, починаючи з В’єтнаму і Філіппін.
«Щодо країн, які зроблять стратегічні помилки в Південно-китайському морі, настануть наслідки, - попередив напередодні Пекін. - Ми не відмовимося від свого суверенітету, не дозволимо відгризати шматки нашої території».
Китай повідомив, що новий авіаносець служитиме для «випробувань і навчання», тобто оснащувати його бойовою зброєю поки що не будуть. Було також наголошено, що «ніхто не витрачатиме майже 5 млрд. євро тільки на те, щоб подивитися, як функціонує і чи функціонує взагалі колишній український корабель».
У Токіо вже почали бити тривогу з приводу «динамізму і військового експансіонізму Пекіна». «Модернізація ВПС і ВМС Китаю є джерелом стурбованості для всього регіону і світової спільноти», - заявляють у Токіо.
За деякими даними, Китай завершує будівництво ще двох нових авіаносців на корабельнях у Шанхаї. У відповідь Пекін обмежується заявами про «захист узбережжя і морів» і нагадує, що є єдиним членом Ради Безпеки ООН, що не має авіаносців, тоді як у США їх 11 і ще один, атомний, перебуває у стадії будівництва.
На даний момент авіаносці є на озброєнні дев’яти країн світу: це США, Росія, Великобританія, Італія, Іспанія, Франція, Індія, Таїланд, Бразилія. Ще три країни в перспективі можуть обзавестися авіаносцями, а поки що мають в своєму розпорядженні універсальні десантні кораблі-вертольотоносці. Це Японія, Південна Корея і Австралія.
Факт будівництва першого авіаносця китайська влада офіційно підтвердила тільки в червні цього року. Китайські фахівці реконструювали важкий авіаносний крейсер «Варяг», який було придбано в 1998 році в України в недобудованому вигляді за 20 млн. доларів «для переобладнання в туристичний атракціон». За оцінками військових експертів і тайванської розвідки, «Варяг» був добудований на верфі в порту Далянь і на нього вже встановили радари й інше устаткування.
З японських джерел стало відомо про подальші плани Китаю щодо розвитку флоту. До 2014 року Пекін збирається спустити на воду свій перший авіаносець зі звичайною рушійною установкою, а до 2020 року - авіаносець з атомною установкою. У 2020 році буде також сформовано авіаносні групи, зазначив експерт Інституту Далекого Сходу РАН Павло Каменнов в інтерв’ю «Голосу России».
