ЄС узгодив позицію по міграційній угоді з Туреччиною
За підсумками першого дня саміту Туреччина-ЄС, 28 країн-членів Євросоюзу узгодили спільну позицію з міграційної угоди.
Очікується, що договір буде укладено в п’ятницю, 18 березня. Анкару на цьому саміті представляє турецький Прем’єр-міністр Ахмет Давутоглу, повідомляє агентство RFI.
«Для нас це не питання торгу, а людських цінностей», — заявив перед початком переговорів глава Уряду Туреччини. «Я нічого не можу обіцяти, я можу тільки сподіватися, що угода буде досягнута», — зазначив в свою чергу Президент Франції Франсуа Олланд.
Основні принципи цього плану були затверджені ще 7 березня. Згідно з попередніми домовленостями, Анкара повинна прийняти у себе сирійських мігрантів, які потрапляють в Грецію через територію Туреччини. В обмін на це країни ЄС приймають у себе стільки ж біженців. Крім цього, турецька влада хоче домогтися вже цього літа скасування шенгенських віз, відновлення переговорного процесу щодо вступу Туреччини в ЄС, а також до 2018 року отримати додатково три мільярди євро допомоги. Таку суму Брюссель уже пообіцяв виділити Анкарі для вирішення міграційної кризи.
«Європейці не беруть це до уваги. Вони ходять по мінному полю», — заявив Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Все або нічого — така позиція Туреччини в ході цих переговорів. Про це заявив турецький парламентер Волкан Бозкір.
Ряд європейських політиків називають висунуті Анкарою умови шантажем. Вони побоюються того, що ключова домовленість по відправці мігрантів до Туреччини, в тому числі й біженців, може бути нелегальною. Згідно ООН, є ризик колективної і незаконної висилки. Проте Єврокомісія заявила, що угода відповідає нормам міжнародного права, і пообіцяла, що процедура буде індивідуальна, можлива також апеляція рішень. Ряд країн ЄС також вважають, що безпрецедентне зближення з Туреччиною може бути інтерпретоване як схвалення Європою жорсткої політики турецької влади щодо ЗМІ та курдів.
Анкара в свою чергу вважає, що європейці надають надмірне сприяння курдським повстанцям Робочої партії Курдистану. Напередодні пов’язане з нею угруповання «Соколи звільнення Курдистану» заявило про причетність до вибуху в Анкарі 13 березня, в результаті якого загинули 37 осіб. Угруповання назвало цей теракт помстою у відповідь на спецоперацію турецьких служб безпеки на південному сході країни, переважно населеному курдами, у результаті якої загинули сотні мирних жителів.
