Астрономи ESO дослідили темні хмари у сузір’ї Тільця

Астрономи ESO дослідили темні хмари у сузір’ї Тільця

Нове зображення від телескопа APEX (Atacama Pathfinder Experiment), котрий розташований у Європейській Південній обсерваторії в Чилі (ESO), показує звивисті нитки космічного пилу довжинами більше ніж десять світлових років.

Джерело: Відомості

Нове зображення від телескопа APEX (Atacama Pathfinder Experiment), котрий розташований у Європейській Південній обсерваторії в Чилі (ESO), показує звивисті нитки космічного пилу довжинами більше ніж десять світлових років. У ньому приховані новонароджені зорі, а щільні хмари газу знаходяться на межі колапсу, щоб сформувати іще більше зірок. Це одна з найближчих до нас областей зореутворення. Частинки космічного пилу настільки холодні, що для виявлення їх слабкого світіння потрібні спостереження на довжинах хвиль близько одного міліметра, як ті, що зроблені за допомогою камери LABOCA на APEX.

Молекулярна Хмара Тільця перебуває в однойменному сузір'ї на відстані близько 450 світлових років від Землі. Дане зображення показує дві частини довгої волокнистої структури цієї хмари, що відомі як Barnard 211 та Barnard 213. Їх назви походять із фотографічного атласу «темних плям на небі» Едуарда Емерсона Барнарда, складеного на початку 20 століття. У видимому світлі ці ділянки виглядають як темні смуги, на яких бракує зірок. Барнард вірно стверджував, що це явище було пов'язане із «затемнюючою матерією в космосі».

Сьогодні ми знаємо, що ці темні відмітини насправді є хмарами міжзоряного газу та пилу. Крихітні частки пилу, що схожі на дуже дрібну сажу та пісок, поглинають видиме світло, закриваючи від нас темними хмарами багаті зоряні поля.

Ці газопилові хмари не лише перешкода для астрономів, які бажають спостерігати зорі, сховані за ними. Насправді вони є місцями народження нових зірок. Коли хмари стискаються під дією власної гравітації, вони розпадаються на згущення. У межах цих згущень можуть утворюватися густі ядра, в яких водень стає достатньо щільним та гарячим, щоб розпочатися термоядерній реакції: ось так і народжується нова зоря. Народження зорі оточене коконом із концентрованого пилу, який блокує спостереження у видимому діапазоні. Саме тому спостереження на більш довгих хвилях, таких як міліметрового діапазону, мають важливе значення для розуміння ранніх стадій формування зірок.

Детальні дізнатися про це зореутворення можна тут

Loading...