Астрономи з обсерваторії ESO знайшли кишенькове зореутворення

Дане нове зображення показує зоряні ясла, що називаються NGC 3324. Воно було одержане із використанням Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла (Чилі).

Джерело: Відомості

Дане нове зображення показує зоряні ясла, що називаються NGC 3324. Воно було одержане із використанням Камери Широкого Поля (WFI) на 2.2 м телескопі MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла (Чилі). Інтенсивне ультрафіолетове випромінювання від кількох гарячих молодих зірок в NGC 3324 стало причиною світіння газової хмари насиченими кольорами та витворення порожнин у навколишньому газі та пилу, розповіли в Європейській Південній обсерваторії.

NGC 3324 перебуває у південному сузір'ї Кіля на відстані приблизно 7500 світлових років від Землі. Воно розташоване на північній околиці хаотичного середовища туманності Кіля, яка була скульптором багатьох інших «кишенькових» зореутворень. Багате родовище газу та пилу в частині NGC 3324 підживлювало спалах зореутворення кілька мільйонів років тому, що призвело до утворення декількох здоровенних дуже гарячих зірок, які займають чільне місце на цьому новому зображенні.

Зоряні вітри та інтенсивне випромінювання цих молодих зірок розвіяли порожняву в навколишньому газі та пилу. Її добре видно, як і «стіну» матерії праворуч від центру цього зображення. Ультрафіолетове випромінювання від гарячих молодих зірок вибиває електрони з атомів водню, котрі ними потім знову захоплюються. Такі каскадні переходи електронів через енергетичні рівні призводять до характерного світіння темно-малинового кольору.

Гострий зір Космічного Телескопа Хаббл в минулому також «тренувався» на NGC 332. Хаббл може виділити більш тонкі деталі, ніж на панорамному зображенні від WFI, але він має набагато менше поле зору. Паралельне використання цих двох інструментів може забезпечити як крупний план, так і загальний вигляд. Детальніше про зоре утворення можна прочитати тут.

Loading...