Вчені ESO дослідили масивне скупчення галактик

Надзвичайно гаряче молоде масивне скупчення галактик, найбільше із числа коли-небудь побачених у далекому Всесвіті, дослідила міжнародна науково-дослідна група із використанням Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, що в пустелі Атакама (Чилі), Рентгенівської Обсерваторії «Чандра» від NASA та Атакамського Космологічного Телескопа. Нові результати оголошені 10 січня в Техасі (США).

Про це повідомили Європейській Південній Обсерваторії. Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися тут.

Нещодавно виявлене скупчення галактик отримало прізвисько «Ель Гордо» — це значить «великий» або «товстий» на іспанській мові. Воно складається із двох окремих менших скупчень, котрі стикаються зі швидкістю в кілька мільйонів кілометрів на годину, перебуваючи від нас настільки далеко, що їх світло подорожувало протягом семи мільярдів років, щоб досягти Землі.

«Дане скупчення є найбільш масивним та найбільш гарячим, а також воно випускає найсильніше рентгенівське випромінювання із числа всіх скупчень, нині відкритих на цій відстані або за її межами», — розповів очільник досліджень Феліпе Mенанто із Університету Рутгерса.

Скупчення галактик є найбільшими об'єктами Всесвіту, котрі гравітаційно тримаються разом. Процеси їх формування, коли невеликі групи галактик зливаються воєдино, значно залежать від кількості темної матерії та темної енергії у Всесвіті в ті часи. Ось тому вивчення скупчень може пролити певне світло на ці загадкові складники космосу.

Вчені виявили, що Ель Гордо спотворює космічне мікрохвильове фонове випромінювання. Це слабке світіння є залишком першого світла від «Великого Вибуху» надзвичайно гарячого щільного першоджерела Всесвіту близько 13.7 мільярда років тому. Це залишкове випромінювання наразі взаємодіє з електронами гарячого газу в скупченнях галактик, цим спотворюючи фонове світіння, котре спостерігають на Землі. Чим щільніше та більше скупчення, тим більший даний ефект. Ель Гордо було взяте до уваги із дослідження реліктового випромінювання при допомозі Атакамського Космологічного Телескопа.

Науково-дослідна група використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO для вимірювання швидкостей галактик у цьому величезному зіткненні cкупчень, а також для вимірювання відстані до нього від Землі. Окрім того, для вивчення гарячого газу у скупченні була використана Рентгенівська Обсерваторія «Чандра» від NASA.