Невикористані можливості президента Зеленського

Команда

Що заважало Зеленському при такій високій підтримці виборців (72% від тих, хто голосував), сформувати професійну команду? Нічого. Потрібно було лише кинути зусилля на пошуки галузевих фахівців. Бажаючих попрацювати з новим Президентом було багато. Але Зеленський обмежився 95-тим кварталом і "друзяками  по каві».

Тому перші  півроку ми спостерігали, якПрезидент, роблячи вояжі по регіонах, виступає, то в ролі сердитого поліцейського, готового пересадити за грати всіх корупціонерів та бездарних господарників, то розслабляється разом із Богданом у хвилях  Чорного моря.

Поїздки в регіони на крупні підприємства теж не були на користь глави держави. У спілкуванні з менеджментом заводів, Президент виглядав  дещо примітивно. Немає знань, немає й професійного спілкування.

До речі, українців це не дуже хвилювало. Сподівались, що з часом пан Президент вникне в процеси і вже світитиме знаннями. Бо не може людина, яка працювала десятки років в одній сфері, швидко переключитись на іншу.  Тому всі очікували на команду професіоналів, яка мала б закрити собою всі прогалини.

На жаль, заміна Олексія Гончарука на Дениса Шмигаля позитивного ефекту теж не дала. «Запороли» всі реформи. Як результат, рівень значимості глави держави понизився.

«Тепла ванна» для Президента і «відосіки» для народу

Люди, якими себе Президент оточив, виявились дуже спритними і хитрими. В Україні почала з'являтись інформація про неможливість доступу до глави держави навіть чиновників високого рангу.

Першим про «теплу ванну» заговорив екс-глава Офіса президента Андрій Богдан.  В інтерв'ю Гордону він сказав, що з Президентом не можливо зустрітись через перешкоди з боку Офісу Президента. Якщо комусь і вдається, то тільки з радісними новинами. Відповідно через інформаційний вакуум президент не може адекватно реагувати на ситуацію в Україні.

Богдан також розповів і про гіперопіку з боку нинішнього глави ОП Єрмака. За його словами, той супроводжує Зеленського скрізь, навіть ввечері додому.

«Відосіки» до народу – це ще один із елементів обмеження спілкування з українцями через журналістів. Під час виборів ця форма донесення думки кандидата на пост глави держави до виборця працювала. Сьогодні, коли в українців назбиралась маса питань до президента, такий «відосік» викликає лише роздратування. Бо ти чітко розумієш, що президент відірваний від реальної ситуації. Питання у відповідь могли б заставити його задуматись: а, може, щось не так в державі? Може, я не все знаю? І т.д.  

Державу перетворили у прохача грошей

Кандидат на посаду Президента Володимир Зеленський обіцяв українцям економічний рай, натомість перетворив державу у бомжа-прохача. Хоча насправді міг ситуацію змінити докорінно.  Обіцяв, що обмежить вплив  олігархів на державу, розірве монополії. Треба було це зробити у перші дні після інавгурації.

Олігархи реально тремтіли. 72% підтримки населення від кількості тих, що голосував. Монобільшість у парламенті. Підтримка європейських держав. Бажання українських фахівців різних галузей підставити плече. Оновлення кадрів центральних виконавчих та силових структур, голів облдержадміістрацій… За місяць можна було розвернути країну на 180 градусів.

На жаль, молоді та зелені виявились примітивними, бездарними, але дуже жадібними до грошей…Вся їх діяльність, як ми побачили, зводиться до випрошування грошей у Міжнародного валютного фонду.

Навіть МВФ такого витримати не може. Фінансова структура ігнорує нахабних молодих людей, хоча сама намагається витягнути з них все, що може.

Невизначені пріоритети і нерозуміння шляхів розвитку країни

За півтора року свого правління Зеленський так і не озвучив пріоритети розвитку країни.

Медицина? То ми її провалили. Такий серйозний виклик для суспільства як коронавірус можна було використати на повне переоснащення медичної галузі. Проблеми побачили. Вони суттєві. Вирішуємо. Не вийшло.

Боротьба з контрабандою? Якщо ще кілька років тому частину понадпланового доходу митниці використовували на капітальні ремонти доріг (Волинь як приклад), то при Зеленському розмови точаться лише в одному напрямку: не добираємо.

Створили умови для розвитку малого та середнього бізнесу? На жаль, закріпили монополію крупного. Звідси тарифи на газ, електроенергію…

Хоча, якщо аналізувати розвинуті країни, то у більшості частка малого та середнього бізнесу сягає 40 - 60%. Для прикладу Польща. Основу складають малі та середні підприємства, що продукують понад 70% ВВП країни. В Україні 73% ВВП це крупний та середній бізнес і 16% - малий.

Демонополізувати ринок не вдалось. Тому заявка про 500 тисяч нових робочих місць – фікція. 

Щось змінилось в системі діяльності силових структур? Може хтось і бачить позитив, я особисто – ні. У мене враження, що МВС перетворилось у «жирного кота», який постійно хоче їсти і скільки йому не давай, завжди голодний.

За силою голосу ховається не дуже сильна людина

На фоні добре поставленого на сцені голосу насправді ми побачили амбітного, але слабкого менеджера для України.

Перші кадрові призначення Зеленського людей зі своєї команди зрозумілі. Якщо хочеш щось міняти, треба брати однодумців. Але коли ти побачив (якщо побачив), що не справляються, маєш прийняти вольове рішення: закрити очі на партійні, власні  інтереси та емоції і віддати той же уряд у руки професіоналів. В Україні достатньо людей з хорошою візитною карткою.

Можна було піти іншим шляхом. Скористатися ідеями, напрацюваннями Офісу простих рішень, головою якого є Саакашвілі. Співчуваю лише Саакашвілі. Вкотре «пролетів». Хотів стати корисним для країни, не вийшло.

А ми котимось у прірву… Швидко, боляче, без надії на порятунок…

Галина ФЕДОРЕНКО

журналіст