Дочка Дани Борисової відмовляється спілкуватись з нею
Телеведуча впевнена, що колишній чоловік налаштував дитину проти неї.
На минулому тижні Дана Борисова зазначила два місяці перебування в одному з реабілітаційних центрів Національного антинаркотичного союзу в Таїланді. Нагадаємо, що в квітні друзі 41-річної зірки з ініціативи головного редактора «СтарХіта» Андрія Малахова відправили її лікуватися від наркозалежності. Дана живе на віллі на острові Самуї, кожен день відвідує спеціальні семінари і спілкується з психологом. Графік розписаний буквально по хвилинах, телефоном користуватися заборонено, але в щільному процесі одужання вона все-таки знайшла часі поспілкувалася зі «СтарХітом» по Скайпу. Борисова розповіла, як проходить реабілітація.
"Я перебуваю в групі з семи чоловік. Живемо в одному будинку, але в різних кімнатах. Мої сусіди - статусні люди і діти таких. До речі, я єдина дівчинка. Встаємо о 8 ранку. Останнім часом нас будить 24-річний Мурат, який півтора року щодня вживав метадон. Вранці він так голосно кричить «підйом», що чують всі. О 8:30 починається зарядка. Потім сніданок. Зазвичай подають кашу, яйця, омлет. Опісля починаються семінари з людьми, які успішно побороли залежність. Обід - о 2 годині дня. Годують супом, рисом, відварною куркою. Потім за розкладом - заняття з психологом і відеотренінг. Ввечері дивимося фільми про наслідки залежності. Мені дуже подобається вести зошит, куди записую майже все - думки, емоції, почуття, а потім аналізую.
Фізично відмовитися від шкідливих звичок було легко. Мені нічого не хочеться, навіть їсти. Зазвичай люди на реабілітації поправляються від 5 до 20 кг, а я схудла майже на 7. А ось морально доводиться важко. Останнім часом постійно плачу. Вночі не можу заснути. Попросила у консультанта Азата - у нього 2 роки тверезості - таблетку снодійного, а він мені сказав: «Рахуй до ста і проси». Тепер звертаюся до Бога, прошу дати мені сон і благополуччя у відносинах з донькою. Але питання віри для мене поки залишається відкритим.
Щодо спілкування з дочкою, розмовляла з нею всього два рази. На початку реабілітації у мене ще були духовні сили на це, а зараз ... Дочка спілкується дуже холодно і завченими, чужими фразами - відчувається, що тато і бабуся добре з нею попрацювали. На моє запитання: «Донечко, коли я тебе побачу?» - Поліна відповідає: «Ну, я не знаю взагалі, хочу тебе бачити чи ні». Чути таке дуже важко. Я не знімаю з себе відповідальності".
