Скільки волиняни платитимуть за «комуналку»

В Україні зростають тарифи на послуги ЖКГ. З 1 травня майже на 50% підвищилися ціни на газ для населення та послуги підприємств теплової енергетики. З 1 червня набрали чинності нові тарифи на електроенергію — тепер вартість електрики зросла майже на 30%. А з липня в Україні підвищуються тарифи на водопостачання, водовідведення та подачу гарячої води. Скільки заплатять волиняни, дізнавалися «Відомості». 

Ріст тарифів саме з 1 липня гарантовано відчують на собі жителі чотирьох волинських міст — Луцька, Ковеля, Володимира-Волинського та Нововолинська. Як пояснив «Відомостям» заступник директора департаменту ЖКГ і будівництва Волинської облдержадміністрації Володимир Бондарук, для цих міст тарифи затверджує НКРЕ. І на 1 липня вони вже наберуть сили. Зокрема, лучани, які мають лічильники, за один куб холодної води (включно з каналізацією) платитимуть 8 гривень 52 копійки (раніше — 4 гривні 78 копійок). Для тих, хто не має лічильників, тариф за водопостачання зріс із 13 гривень 81 копійки на одну особу в місяць до 23 гривень 62 копійок, за водовідведення — до 23 гривень 7 копійок проти 12 гривень 43 копійок раніше. У Ковелі для абонентів із лічильниками послуга водопостачання з водовідведенням подорожчала з 7 гривень 63 копійок до 11 гривень 66 копійок. Без лічильника громадяни платитимуть 22 гривні в місяць за подачу води (проти 20 гривень 58 копійок) і за водовідведення — 44 гривні 11 копійок (проти 22 гривень 68 копійок). У Нововолинську мешканці будинків платитимуть по лічильнику за куб 10 гривень 36 копійок (раніше — 5 гривень 40 копійок). Якщо лічильника немає, то з людини за подачу води братимуть 17 гривень 82 копійки (раніше — 11,34). За водовідведення тариф зросте, відповідно, з 12 гривень 96 копійок до 28 гривень 80 копійок із особи. У Володимирі-Волинському на момент виходу номера в друк тарифи ще не опублікували. 

Щодо інших міст і селищ Волинської області, то для них тарифи на холодну воду залишатимуться такими, як і були. Поки що. 

— Тарифи для таких населених пунктів переглядають органи місцевого самоврядування, — пояснила начальник відділу економічного аналізу діяльності підприємств житлово-комунального господарства профільного департаменту ОДА Ольга Смалько. — Там тарифи дуже потребують перегляду. Але стримує те, що всі підприємства перед цим зобов’язані були отримати висновок Держцінінспекції України. І маленькі містечка елементарно не мають обігових коштів, щоб зробити це. Тарифи не переглядали, хоча вартість електроенергії, пально-мастильних матеріалів зростає. Зважаючи на ситуацію, наше профільне міністерство вийшло з пропозицією затверджувати тарифи у місцевих цінінспекціях. Але оскільки цінінспекції на місцях дуже скорочені, то можуть затверджувати і без їхніх висновків. Достатньо буде такого погодження з Антимонопольним. Документ уже на погодженні у Мін’юсті, й, думаю, через тиждень-два ми його отримаємо. Але це не значить, що тарифи мають зрости скрізь. Органи місцевого самоврядування можуть допомагати своїм підприємствам і не змінювати їх або ж піднімати поетапно. 

За прогнозами Ольги Смалько, тарифи на воду в райцентрах можуть змінитися не раніше як за 2–3 місяці. А у тому, що вони зміняться, сумніватися не доводиться. Адже з 1 липня механізм компенсації з державного бюджету різниці у тарифах скасовується. Всі тарифи мають бути самоокупні. А значить, покривати власні витрати на 100%. Згідно з даними, які «Відомостям» надали у департаменті ЖКГ, окупні тарифи на 1 липня 2014 року мають Камінь-Каширське господарство, Рожищенське. Майже 100% рівня покриття досягнули в Іваничах і Ратному. Все. У решті містечок тарифи на подачу холодної води покриваються у ліпшому разі на 80–90%, як у Любомлі, Маневичах, Старій Вижівці. А це значить, що тарифи повинні зрости як мінімум на 10–20%. Зауважимо, люди на периферії і так платять досить суттєву суму за водопостачання та водовідведення. Так, у Любомлі куб «міських благ» обходиться у 5 гривень 81 копійку за подачу води і 9 гривень 23 копійки за водовідведення, разом це 15 гривень 4 копійки. У Локачах платять за воду 3 гривні 40 копійок, за водовідведення — 5 гривень 20 копійок (рівень відшкодування — 60%), разом 8 гривень 60 копійок. У Шацьку за воду — 3 гривні 79 копійок, за водовідведення — 6 гривень 50 копійок (рівень відшкодування — 47%). Скільки це коштуватиме за умови 100% відшкодування, можна лише здогадуватись. 

Тепло і гаряча вода 

Є зміни і в оплаті центрального опалення. Як зазначив Володимир Бондарук, тепер усі мешканці платитимуть за подачу тепла лише в опалювальний сезон — дворівневого тарифу (розбитого на літній і зимовий сезони) не буде. 

— За липень люди ще сплатять суму літнього платежу, а за серпень-вересень уже нічого, — наголосив посадовець. — Із жовтня платитимуть сповна. 

Тарифи для міст обласного значення затверджують у Києві. На момент виходу номера у друк було відомо, що лучани, які мешкають у будинках із лічильником, платитимуть 399 гривень 89 копійок за гігакалорію. Для тих, хто будинкових лічильників не має, вартість опалення становитиме 9 гривень 62 копійки за квадратний метр. Тобто лише опалення двокімнатної квартири площею 50 «квадратів» коштуватиме 481 гривню в опалювальний сезон. 

Централізоване гаряче водопостачання з 1 липня 2014 року для жителів облцентру становитиме: за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання — 26,42 грн за 1 куб. м, за відсутності рушникосушильника — 24,61 грн за 1 куб. м (із податком на додану вартість). 

Підняти не можна залишити 

Без підняття тарифів, переконаний Володимир Бондарук, змінити на краще систему ЖКГ просто неможливо. Звичайно, це не значить, що тариф підняли і якість послуг поліпшиться. Але господарства повинні мати обігові кошти, щоб розвиватись. А для населення вихід один — тотальна економія. 

— Через це пройшли всі країни Європи. Ми ж тільки вчимося, — каже Володимир Віталійович. — Приміром, торік ми використали 656 мільйонів кубічних метрів газу в цілому по області. Безпосередньо населення взяло 435 мільйонів кубів. Ще 142 мільйони пішло на потреби теплопостачання через підприємства теплоенергетики. До 100 мільйонів кубів узяла промисловість. У нас у радянський час була норма на використання газу на опалення квадратного метра площі: 1 «квадрат» — 11 кубів у місяць. Зараз у нас середнє використання становить менше як 7,5 кубічного метра. Так що потенціал для економії є. 

Чиновник наголосив, що зупиняти газифікацію ніхто не збирається, але зменшувати використання газу через скорочення втрат тепла, економію води — нам під силу. Тим більше, що обласна влада згодна доплачувати тим громадянам, які економитимуть активно. 

— Ми розробили і затвердили за прикладом Львівської області схему погашення відсотків комерційних банків, якщо людина проводить заходи енергозбереження, — розповів Володимир Бондарук. — Наприклад, громадянин вирішив поміняти вікна на енергозберігаючі. Для цього йому треба 10 тисяч гривень. Із них 5 тисяч він може взяти у банку під 10% річних. 15% фінустанові компенсуватиме бюджет. 

Що робити бідним 

Якщо у багатих сьогодні держава забрала всі дотації (як ми писали вище, компенсації різниці у тарифах із бюджету не буде), то бідним пропонують додаткову допомогу. Крім тих субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, що вже діють, в органах соцзахисту можна буде оформити компенсації додаткових витрат на оплату комунпослуг. Їх розмір визначається як різниця між розміром плати за комунальні послуги у межах норм споживання після підвищення цін і тарифів на комунальні послуги та розміром відповідного платежу, який сім’я сплачувала до зміни цін і тарифів на комунальні послуги. 

Мінімальний прожитковий рівень для працюючого становить 1218 гривень, для пенсіонера — 949 гривень, для дитини до 6 років — 1032 гривні, від 6 до 18 років — 1286 гривень. Дуже суттєво те, що компенсації виплачуватимуть і тим сім’ям, члени яких ніде не працюють і не стоять на обліку в центрі зайнятості. 

Наведемо приклад того, як вестиметься розрахунок. У трикімнатній квартирі проживає троє осіб. Із них один непрацюючий і один пенсіонер. Прожитковий мінімум їхньої родини становить 3385 гривень. Реальні доходи — 3350 гривень (для непрацюючого рахують «заробіток» у 1218 гривень). До 1 липня за ЖКП платили 500 гривень у місяць. Після підвищення сума становитиме 740 гривень. Права на субсидію домогосподарство не має. А от компенсацію може отримати у 240 гривень. Адже 15% від доходу становитиме 502 гривні. Більше платити вони не можуть — решту компенсує держава. 

Для одержання компенсації особа, зареєстрована в житловому приміщенні, звертається до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації з відповідною заявою та подає паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або особи без громадянства і додає довідку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб та довідки про доходи членів сім’ї (зокрема від майнових і земельних паїв). 

За призначенням компенсації необхідно звертатися після 1 липня 2014 року.