Дотації на молодняк ВРХ не дуже тішать селян

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів 23 квітня прийняв рішення про запровадження виплати спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання ними молодняка великої рогатої худоби, який народився в їхніх господарствах, і його збереження. Селяни зраділи можливості такої допомоги, адже 250 гривень за кожні три місяці утримання — гроші хоч і невеликі, та втрачати їх не варто. Тож люди масово почали реєструвати телят. Однак не всі моменти є для селян зрозумілими. У редакцію надійшов лист, у якому чоловік просить пояснити: якщо він купив у сусіда теля, воно ідентифіковане, то чи отримає він за нього гроші? А ще запитує, чому дехто з його односельчан відразу одержує 750 гривень, а не 250. На ці й інші запитання намагалися знайти відповідь «Відомості».

Щодо різниці у ціні, про яку нам писав читач, то це питання уже частково було роз’яснене на сторінках газети. Нагадаємо, що відразу отримає 750 гривень той господар, молодняк ВРХ у якого станом на 1 січня 2012-го був віком менше одного року, занесений у погосподарську книгу в сільській раді та зареєстрований. Наприклад, якщо теля народилося у вересні минулого року й було ідентифіковане, то у липні за нього господар отримає 750 гривень.

— Поки що дотація дається за те теля, яке народжене у господарстві, а не те, яке господар купив, — роз’яснює заступник начальника управління агропромислового розвитку Волині Людмила Петриканин. — Обов’язковою умовою отримання дотації є внесення теляти у погосподарський облік, що здійснює сільська рада, проведення ідентифікації, отримання паспорта ВРХ і ветеринарної картки. Також фізична особа має відкрити рахунок у банку та взяти копію свого паспорта й ідентифікаційного коду, з якими треба звернутись у сільраду. Сума дотації залежить від того, якого віку теля: якщо йому на сьогодні є від трьох до п’яти місяців, то господар одержує 250 гривень, якщо від шести до восьми — 500, якщо телятко віком від дев’яти до одинадцяти місяців — 750. За ті, які реєструють тепер, раз у квартал упродовж дев’яти місяців отримуватимуть по 250 гривень.

За словами Людмили Федорівни, на сьогодні в області за 584 тварин 487 власників отримають загалом 263 тисячі гривень, адже перший збір документів відбувався станом на 1 червня. Потім — 1 липня та 1 жовтня.

На запитання, чи не виникне проблем у тих, хто захоче, приміром, здати теля, Людмила Петриканин запевнила: з боку держави жодних втручань не буде, не потрібно буде подавати жодних довідок, тож селянин може здавати туди, куди захоче.

Сільських голів — у хлів!

Виникає запитання, як держава збирається контролювати, коли та кому платити дотацію. Адже господар може сказати, що теля народилося на місяць-два раніше, ніж насправді, або продати його і ще, скажімо, півроку отримувати на нього гроші.

Виявляється, контроль покладено на сільські ради. «Відомості» зателефонували у кілька з них, де нам розповіли, що це робитиме спеціально створена комісія, до якої можуть входити як сільський голова, секретар, так і місцеві депутати. Хоча у сільрадах поки що не уявляють, як це відбуватиметься, адже логічним було б, якби, наприклад, процес контролював ветлікар, бо ж йому за посадовими обов’язками належить заходити до господарки й оглядати тварин.

До речі, у сільських радах нарікають, що реєстрація ВРХ суттєво додала їм роботи. Якщо раніше вносили кількість худоби у погосподарську книгу тільки станом на 1 січня, то тепер ще й роблять запис про ідентифікованих телят. Сільрадам видали спеціальні журнали обліку фізичних осіб, які мають право на отримання дотації за поголів’я молодняку ВРХ. До того ж треба вести реєстрацію звернень громадян із заявами про внесення запису в погосподарську книгу, а потім складати реєстр телят, який подається в регіональні управління агропромислового розвитку.

Нас чекає перевиробництво м’яса

В управлінні агропромислового розвитку кажуть, що постанова про виплату дотації спонукає селян до ідентифікації худоби. А отже, тепер держава зможе проконтролювати кількість і рух худоби в особистих селянських господарствах. А ще запевняють, що така дотація є потужним фінансовим ресурсом, який дозволить не вирізувати телят, що призведе до збільшення кількості яловичини.

Та не в усіх такі оптимістичні сподівання, оскільки держава не дає жодної гарантії, що селянин зможе реалізувати свою худобу й за вигідною ціною.

Голова асоціації фермерів, приватних землевласників і землекористувачів Рожищенського району Руслан Хомич переконаний, що таке дотування — це черговий піар влади, який у кінцевому результаті залишить селян із носом.

— Пригадайте, як торік спонукали збільшувати площі цукрового буряку, теж обіцяючи усілякі підтримки, — каже пан Хомич. — У результаті з дев’яти гривень за кіло закупівельна ціна цукру впала до п’яти. Так само було з овочами, коли позакривали кордони, штучно створюючи перевиробництво, яке тягне зниження ціни. Або роздають доїльні апарати — так, якість молока це покращить, але закупівельна ціна знижується. Тепер вона — 1,5-1,8 гривні за літр. Це не окупить усіх затрат. Ми підрахували, що утримання корови в рік обходиться у шість тисяч гривень. Тепер хочуть змусити селян тримати телят, даючи по 250 гривень за кожні три місяці утримання. Та навесні, коли їх доведеться здавати, ціна на м’ясо буде утричі нижчою. Крім того, відповідно до закону про оподаткування доходів фізичних осіб, 15% від суми, яку отримує селянин від реалізації, доведеться сплатити державі. І порахуйте: якщо виростив бичка на вісім тисяч, то держава забере 1200 гривень, хоча дотації дала тільки 750.

— Подзвоніть на переробні підприємства, запитайте їх про закупівельні ціни на м’ясо, а через рік зробіть те ж саме, — пропонує нам голова Асоціації фермерів Волині Віктор Лук’янчук. — Побачите різницю в ціні. Вона буде нижчою за нинішню, бо виникне перевиробництво. Тому ця ідентифікація і так звана дотація вигідна тільки для великих переробних підприємств, які є монополістами на м’ясному ринку. Ми, фермери й одноосібники, хочемо мати прибуток від господарювання, але жодна з програм підтримки селян-одноосібників не націлена на прибуток. Необхідно встановити мінімальні закупівельні ціни на м’ясо, молоко, щоб селянин знав, що завтра реалізує продукцію і отримає стільки-то. У розробці схожих регіональних програм повинні брати участь представники нашої асоціації, тобто люди, які трудяться на землі. Нас же не допускають.

— Ми вимагаємо відмінити всі програми з підтримки одноосібників, бо за ними стоїть велика крадіжка, — додає Руслан Миколайович. — Не треба далеко їздити, досить запозичити досвід поляків, де всі селяни мають єдиний статус і перед законом рівні. У нас же є крупнотоварні господарства, фермерські, ТзОВ та інші форми, а отже, пільги відрізняються, хоча 70-95% усієї сільськогосподарської продукції виробляють одноосібники. Тому правильно дати пряму дотацію на гектар ріллі — і все буде зрозумілим. Крім того, сільське господарство має бути дотаційним, як у всьому світі.