Пасічники занепокоєні засиллям китайського меду

На Волині взялися відновлювати бджільництво. За кожну бджолину сім’ю, яка утримується в господарстві, пасічник отримає по 15 гривень. Як розповів начальник обласного управління АПР Юрій Горбенко, працює в області 453 бджолярі, які мають приблизно 20 тисяч бджолосімей. Кошти, звичайно, дріб’язкові, але це вже є хорошим стартом. Самі ж пасічники кажуть, що річ не у виплаті компенсацій.

Головне те, що затверджена обласною радою програма підтримки дає можливість створити племінну бджолину сім’ю, якої поки Волинь не має, та зробити поліський мед доступним для споживачів.

— Програму з розвитку бджільництва ми самі ініціювали та розробили спільно з управлінням АПР. Виплата компенсації за кожну бджолосім’ю — це не найголовніший пункт програми. Ці кошти мізерні, вони підуть у пісок. Звичайно, пасічнику буде приємно отримати кілька гривень за вулик, але це не ті гроші, на які можна розраховувати. Передусім ми хочемо згуртувати усіх пасічників області. Бо виходить так, що, наприклад, один обробляє вулик від шкідників, сусіднього бджоляра не попереджає, і шкідники втікають на його ще не оброблені вулики, — пояснює голова громадської організації волинських пасічників «Ройовий стан» Володимир Дмитрук.

«Відомості» з’ясували, що бджолярі часто скаржаться, начебто поля, які межують з їхніми пасіками, не доступні для бджіл — домовитися з орендарем чи власником паю буває важко. На це пан Дмитрук зауважив, мовляв, не буде бджіл — не буде врожайності.

— Це варто розуміти не лише пасічникам, а й аграріям. Поки співпраці мало, треба вчити. Аграрії повинні дозволяти проводити запилення на своїх полях, а не вимагати по п’ять літрів меду, як це роблять нині. Бджоли підвищують врожайність на 40-50%. Це одна проблема. Є ще й інша. Ті керівники сільгосппідприємств, які погоджуються на запилення, не завжди добросовісні. Згідно з законодавством, за три дні до обробки поля гербіцидами пасічника мають попередити про це. Від такої хімічної атаки бджоли вимирають родинами, а збитки має не лише пасічник — потерпає і сам аграрій, — розповів головний бджоляр області.

Згідно з програмою, на наступні чотири роки бджільництву передбачено підтримку в сумі майже півтора мільйона гривень із обласної казни. Крім навчань пасічників і виплати компенсацій, кошти підуть, за словами Володимира Антоновича, на придбання дорогого обладнання, зокрема для фасування меду.

— Наші волиняни заслуговують на те, аби їсти справжній волинський мед, а не китайську підробку, — каже пан Дмитрук. — Сподіваємося, що наш мед у пакетиках дійде до споживачів, а незабаром з’явиться і у школах, лікарнях.

Почувши про «китайський мед», «Відомості» поцікавилися, що воно таке і як його розпізнати. Володимир Дмитрук повідав, що на око важко визначити, звідки мед. Висновки може дати лише лабораторія, яка з’ясує склад меду, тобто з чийого пилку він зроблений. Зрозуміло, що меду з непритаманних для волинського клімату рослин бути не може.

— Зараз же йде засилля китайського. Китайці отримують мед із евкаліпту, купажують його з нашим і продають. Або ще краще — ставлять вулики десь у пустелі, а тазиками з патокою замінюють квіти для бджіл. Назвіть мені хоча б один якісний товар із Китаю!? От і про мед можу сказати аналогічно, — зауважив пан Дмитрук.

До слова, пасічники кажуть, що цього року меду буде мало через літню спеку, яка різко змінила зиму та спалила великі масиви цвіту акації. Цвітіння липи також було аномальним. Тому бджолярі попереджають, що до зими прозорим та рідким залишається лише мед з акації, інший - загусає, тому, якщо на прилавку стоїть темний рідкий мед, значить він розігрітий, і вживати його не варто.