Голова ОСББ отримала в «подарунок» багатоповерхівку

А тепер її мешканці вибивають право проживати у квартирах

Півроку тому лучанку Ніну Житник примусово виселили з квартири, що у будинку по вулиці Космонавтів, 4, хоча жінка й досі там прописана. Те, що твориться у гуртожитку, пані Ніна називає правовим безладом, а звинувачує у всьому голову правління ОСББ «Надія-Волинь» Людмилу Гладун, яка взяла на себе надто велику відповідальність — розпоряджатися жилими  помешканнями. Детальніше обставини справи з’ясовували «Відомості».

Згідно з ордером №222 від 07.09.1993 року Ніна Житник отримала однокімнатну квартиру у відомчому гуртожитку, що належав ВАТ «Волиньхліб». Незабаром підприємство збанкрутувало, а гуртожиток було передано у комунальну власність міста. 20.06.2003 р. Луцькрада передає приміщення гуртожитку з комунальної у колективну власність товариства співмешканців «Надія» та дозволяє провести реконструкцію під багатоквартирний житловий будинок. А рішенням виконкому Луцької міськради №240 від 28.07.2005 р. товариству співмешканців надається право приватної власності на всі жилі та нежилі площі у будинку.

Уже з цього моменту почалися порушення. По-перше, згідно зі статтею 21 ЗУ «Про власність», «право колективної власності виникає на підставі: добровільного об’єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об’єднань; передачі державних підприємств у оренду; викупу колективами трудящих державного майна; ... безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу...», а оскільки мешканці гуртожитку права власності на займані ними приміщення не мали, то підстав для передачі гуртожитку у власність товариства в міської ради не було.

По-друге, у ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» йдеться, що «передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації», а отже, передавати житловий будинок в управління товариства співмешканців можна лише тоді, коли квартири у ньому приватизовані. Жодна оселя у гуртожитку на момент його передачі у колективну власність приватизованою не була. Це підтвердила і голова товариства, а нині ОСББ «Надія-Волинь» Людмила Гладун.

Незаконність передачі гуртожитку у власність товариства підтвердив і Апеляційний суд Волинської області. У його рішенні від 28 травня 2010 року йдеться: «Мешканці гуртожитку та, зокрема, позивачі у справі, які на законних підставах поселилися і проживали у гуртожитку, права власності на займані ними приміщення не мали, а отже, підстав, передбачених нормою права, для передачі у власність приміщення гуртожитку товариству співмешканців у міської ради не було». Зазначимо, що, крім Ніни Житник, право на житло у колишньому гуртожитку відстоюють ще три родини.

Ніна Йосипівна каже, що після того, як за товариством «Надія» було оформлено право власності на житлові та нежитлові площі, воно почало на власний розсуд вирішувати «квартирні» питання. Крім того, жінка стверджує, що її право на приватизацію житла об’єднання ігнорувало, хоча вона усно неодноразово зверталася до Гладун. Відповідно написала заяву про вихід із товариства.

В той же час, отримавши документ на право власності на жилий будинок, голова товариства Людмила Гладун, за її словами, почала процедуру відчуження, що передбачала продаж квартири їхнім же мешканцям. Жінка каже, що це були смішні суми — по три гривні за квадратний метр. Щоправда, пані Житник серед «покупців» не було, оскільки не значилася членом товариства. Кошти для купівлі квартир жителі будинку переказували на банківський рахунок товариства у вигляді внесків за утримання будинку.

Також «Відомості» дізналися, що придбати свої ж «квадрати» по три гривні за кожен вдалося не всім. Наприклад, Світлана Архипчук, яка має трьох діток, розповіла, що її родині теж не пропонували викупити житло, при тому, що вона є членом нинішнього ОСББ. Натомість уже сьогодні Людмила Гладун називає їй захмарну суму — близько десяти тисяч гривень за квартиру.

Голова правління ОСББ пані Гладун у розмові з журналістом показала всі протоколи, які ведуться під час кожного проведення зборів, у тому числі й ті, які стосуються скандальної справи з помешканням пані Житник. Дійсно, жоден крок, який стосується житла та фінансів, не був зроблений усупереч волі мешканців будинку на Космонавтів, 4. Підтвердженням цього є підписи членів об’єднання. Та все ж у цій заплутаній історії є низка обставин, які вимагають пояснення. По-перше, де написано, що об’єднання співвласників багатоквартирних будинків наділені повноваженнями розпоряджатися житлом?

По-друге, незрозуміло, чому міська влада на початку 2000-х фактично подарувала гуртожиток тоді ще товариству «Надія», не спитавши, чи приватизовані у ньому квартири? Людмила Гладун розповіла, що їхнє товариство було піонером у створенні об’єднань співмешканців у Луцьку, тому не всі знали, як зробити правильно.

Вочевидь, це незнання, як часто буває у нашій країні, вилазить боком, причому абсолютно невинним людям.

Ніна Житник каже, що у гуртожитку з неї зробили скандалістку і, не бажаючи йти на компроміс, голова ОСББ пані Гладун почала шукати усіляких шляхів витурити її з помешкання. В результаті почалася багаторічна судова тяганина, яка вже сьогодні дійшла аж до столичного суду.

Найперше товариство звернулося до суду з позовом до пані Житник про визнання її такою, що втратила право користування наданою квартирою. Людмила Гладун стверджує, що Ніна Йосипівна має ще одну квартиру, а в гуртожитку вона не проживала, а лише з’являлася кілька разів на місяць. Але Луцький міськрайонний суд своїм рішенням від 04.10.2006 року відмовив Гладун у задоволенні позову. Ухвала Апеляційного суду Волинської області від 22.12.2006 року теж залишила рішення без змін. Тобто підтвердила право пані Житник на користування квартирою.

Всупереч рішенням судів, 19.05.2010 року голова правління ОСББ укладає договір купівлі-продажу квартири пані Житник із громадянкою Оленою Вітенко, згідно з яким право власності на квартиру переходить до Вітенко. Це при тому, що дозволу на виселення пані Житник не було. А з’явився він лишень через рік, після рішення Луцького міськрайонного суду від 31.08.2011 р., у якому чорним по білому написано: «Виселити Житник Ніну з квартири №2 у будинку №4 по вулиці Космонавтів у м. Луцьку Волинської області без надання іншого жилого приміщення».

Крім того, судова тяганина призвела до встановлення нових фактів у справі. З’ясувалося, що рішення Луцької міськради та виконкому, на підставі яких діяло правління товариства, є незаконними. Підтверджує це колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області від 28.05.2010 року. В постанові йдеться про те, що рішення Луцькради №9/3 від 20.06.2003 року про передачу гуртожитку загальною площею 4360 квадратних метрів у Луцьку по вулиці Космонавтів, 4 із міської комунальної власності у колективну власність ТС «Надія», а також рішення виконкому №240 від 28.07.2005 року про оформлення права власності за товариством співмешканців «Надія» визнані недійсними.

Таким чином, усе, що було зроблене головою правління пані Гладун, зокрема й купівля-продаж квартири Ніни Йосипівни, є такими, що не відповідають закону.

Аби прояснити ситуацію, «Відомості» звернулися за консультацією до незалежного у цій справі адвоката Віталія Столярука. Правознавець відмітив, що, спираючись на рішення Луцького міськрайонного й обласного апеляційного суду, будинок на Космонавтів, 4 мав би бути повернутий назад у комунальну власність.

Чому цього не зробили, ми поцікавились у начальника відділу реєстру житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Геннадія Козюти. Він лише повідомив, що цей будинок не є комунальною власністю, він надалі перебуває в управлінні ОСББ «Надія-Волинь».

Крім того, переглянувши матеріали, адвокат Столярук таки знайшов момент, який проґавили юристи пані Житник. На час укладання договору купівлі-продажу право власності на спірну квартиру належало ОСББ «Надія-Волинь», свідоцтво про право власності на цю квартиру ніким не оскаржувалося та не було визнано недійсним, а тому власник квартири, тобто ОСББ у особі Людмили Гладун, яка мала на руках правовстановлюючі документи, скористався цим і розпорядився житлом на власний розсуд. Виходячи з цього, варто спробувати оскаржити у суді дійсність самого свідоцтва на право власності на будинок і визнати через суд недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСББ «Надія-Волинь» і Вітенко О. П.