Лучани під «бетонною плитою» забудовників

Обвал будинку на Рівненській не одного лучанина змусив задуматися: а наскільки надійний мій будинок, чи не обвалиться він одного прекрасного ранку? «Відомості» намагалися з’ясувати ймовірність такої ситуації.

Спершу повідомимо, що минулий тиждень приніс ще більше запитань, аніж відповідей, стосовно обвалу частини будинку. Особливо їх багато у тих мешканців, квартири яких уціліли. Більшість боїться ночувати у своїх домівках. Частина тимчасово оселились у родичів. Ті, хто не мав можливості цього зробити, переїхали в гуртожиток педучилища, який надала Луцька міська рада.

Попри запевнення, минулого тижня не були готові висновки експертизи про причини обвалу несучої стіни, що призвело до руйнації цілого під’їзду.

Завідувач лабораторії будівельних конструкцій і споруд Національного університету водного господарства Олександр Борисюк, який приїхав після того, як люди перекрили дорогу Луцьк — Рівне, сказав, що повністю результати досліджень будуть готові через два-три тижні.

Від себе особисто експерт висловив припущення, що магазин «Ліга-Нова», найімовірніше, до трагедії не причетний, адже несучі стіни не пошкоджені. Тому причину варто шукати у неякісному розчині, який використовували при будівництві. Іншими словами — винні будівельники.

Якщо так, то виникає логічне запитання: у 70-80 роках минулого століття за такими ж технологіями, що і будинок на Рівненській, 109, побудовано пів-Луцька. Чого ж тоді чекати мешканцям інших багатоповерхівок? Чи можуть вони спокійно спати?

Колишній керівник підприємства «Волиньпромбуд» Петро Пронь у коментарі «Відомостям» із цього приводу сказав:

— Будинок простояв 40 років і простояв би ще стільки ж, якби ніхто не втручався у його конструкцію. Подивіться, скільки там усього добудували на перших поверхах! Хочу зазначити, що в той час бетон вручну на будівництві ніхто не мішав. Було таке виробниче об’єднання «Волиньзалізобетон». Там виробляли будівельну суміш, кожну партію перевіряли лабораторно — і лише тоді відправляли на будівництво. Зараз такого контролю немає.

Підтвердив слова ветерана-будівельника і виконроб однієї з сучасних компаній, за освітою — інженер-будівельник. Пан Сергій не захотів, аби називали його прізвище, оскільки ще немає офіційних висновків експертів.

— Навіть якщо допустити порушення у співвідношенні водно-цементної суміші, то до такого обвалу це не мало б призвести, — сказав Сергій. — Узагалі так звані «хрущовки» мають дуже міцну конструкцію. Це все передбачали радянські ГОСТи, а вимоги там були високі. Так що через неякісну суміш будинок рухнути однозначно не міг. Інша річ, коли було втручання у капітальні конструкції або ж дуже великі динамічні навантаження.

Нагадаємо, що саме промисловий кондиціонер, який був встановлений на стіні будинку та незадовго до трагедії впав, самі мешканці вважають причиною обвалу.

— Я категоричний противник добудов і прибудов, — сказав «Відомостям» головний архітектор міста Луцька Юрій Казмірук. — Свого часу розроблялася проектно-кошторисна документація на будівництво. Кожен будинок проектувався відповідно до конкретної ситуації, і сьогодні безалаберне непрофесійне втручання призвело до того, що ми впливаємо на конструктивну схему будинку, розрегульовуємо централізовані мережі, перерізаємо водоносні горизонти. Не секрет, що часто-густо рукою архітектора водив комерційний інтерес замовника. Документація робилася не в повному обсязі. Інженерні мережі та комунікації ігнорувалися. Такий штрих: у багатьох закладах на перших поверхах вентиляція під’єднана до побутової вентиляції громадян. Інший приклад — прорив теплових мереж на Північному ринку. Коли б це трапилося взимку, то практично півміста було б без опалення. Тепер будинок обвалився. Все це через те, що багато хто сприймає місто як територію власного збагачення.

Чого ж чекати жителям інших багатоповерхівок, якщо в їхніх будинках на перших поверхах квартири свого часу переробили на офіси, магазини, бари тощо? Головний архітектор Луцька Юрій Казмірук каже, що відповідь на це запитання дасть обстеження будинків, яке мають провести на виконання доручення голови ОДА.

— У Луцьку така потреба назріла давно, — каже спеціаліст. — Тому що житловий фонд формувався у різні часи. Є аварійні будинки, ветхий фонд, будинки перших масових серій, злощасне панельне житло. Ми маємо знати, в якому все це стані. Інше питання — необхідно добре продумати механізм виконання доручення. На моє переконання, це не мають робити чиновники. Адже вони не спеціалісти, а функціонери галузі. І не чиновнику давати висновки щодо несучих конструкцій. Для того є ліцензовані організації, які мають право виносити вердикт. Знову ж таки, вони на госпрозрахунку, тож безплатно виконувати роботу не будуть. Тому чітко мають вказати джерела фінансування. Це можуть бути як міський бюджет, так і приватні власники.

Отже, як бачимо, обстеження будинків провести не так просто. Справа ця, якщо робитимуть фахівці, недешева. Проте робити її потрібно. Щоб одного дня не опинитися без нічого на вулиці.