Медична реформа дісталася і Ковельської районної лікарні
Вже з наступного року волинська медицина має запрацювати по-новому. Хоча Волинь не ввійшла до експериментальних областей, які вже кілька років намагаються реорганізувати медичну систему, все одно перші кроки напередодні активної реформи вже зроблено.
Вже з наступного року волинська медицина має запрацювати по-новому. Хоча Волинь не ввійшла до експериментальних областей, які вже кілька років намагаються реорганізувати медичну систему, все одно перші кроки напередодні активної реформи вже зроблено. Найперше під приціл реорганізації потрапили Любомльський і Шацький райони. Результат — створено єдиний медичний простір із центром у Любомлі. Зараз же на часі — створення подібної системи на базі Ковельського територіально-медичного об’єднання. Яким чином має відбуватися реформування ковельської медицини та її злиття з прилеглими районами, «Відомості» дізнавалися разом із депутатами обласної ради, відвідавши медичні заклади Ковельщини.
Волинські куратори медицини стверджують, що підходять до реформи виважено та серйозно. Заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Іван Грицюк згідний із тим, що законодавча база в галузі медицини застаріла та потребує оновлення. На його переконання, якраз створення госпітальних округів, які за вказівкою Президента мають запрацювати уже з січня наступного року, є виходом із ситуації.
— В системі охорони здоров’я не оновлена законодавча база. Та, за якою медики працювали до останнього часу, була прийнята ще у 1992 році. Зміни до основ законодавства були внесені Верховною Радою лише цього року. Але і цих документів явно не достатньо, аби ми могли працювати у новому правовому полі. На вторинному рівні, а це рівень надання вторинної спеціалізованої допомоги в центральних районних і міських лікарнях, планується створення госпітальних округів. Госпітальний округ — це об’єднання лікувальних закладів декількох районів зі збереженням тієї системи, яка вже є, — повідомив Іван Грицюк.
Поки заплановано створити на Волині шість ГО, однак законодавчих актів, які б затверджували їхню кількість, іще немає. Тому чиновник припускає, що чисельність округів у області може бути більшою.
Виїзне засідання Дня депутата облради було якраз і заплановане для того, аби роз’яснити обранцям громади суть утворення госпітальних округів.
— До Ковельського госпітального округу включимо Турійський, Старовижівський і Ратнівський райони. У Ковелі покращаться матеріально-технічна база, кадровий потенціал. Районні лікарні Турійська, Старої Вижівки та Ратного будуть збережені. У них залишаться основні відділення: хірургічне, інфекційне, педіатрії та реанімації, — розповів Грицюк.
Основними критеріями, за якими визначили, що саме Ковель буде центром, стала кількість проведених операцій і пологів у чотирьох районних лікарнях, які планується об’єднати. Наприклад, за інформацією обласного управління охорони здоров’я, в Турійській ЦРЛ у 2011 році прийняли всього 109 пологів, а Всесвітня організація охорони здоров’я твердить, що пологове відділення, у якому приймають менше 400 пологів на рік, не є професійно придатним.
На фото: Пологовий зал Ковельського ТМО
— Ми поки ще не маємо чіткого уявлення, якими мають бути госпітальні округи, бо треба враховувати також стан доріг і можливість доїзду пацієнтів без «швидкої допомоги». Ми ж робимо госпітальний округ не заради того, щоб він просто був, а для зручності пацієнта.
Вже протягом двох років управління вивчає рух пацієнтів по лікувальних закладах, тобто куди ще, крім обласної лікарні, вони звертаються з власного бажання, — розповів Іван Петрович.
За його словами, найчастіше вагітні та пацієнти з серйозними захворюваннями, які проживають у Турійському чи Старовижівському районі, їдуть саме до Ковеля, бо там і лікарі досвідченіші, і умови кращі.
Під час нашого візиту до пологового будинку вдалося поспілкуватися з кількома вагітними, які, як з’ясувалося, приїхали з Турійська. Жіночки розповіли, що самі виявили бажання народжувати у Ковелі й загалом вони задоволені умовами перебування, харчуванням і персоналом. Щоправда, кажуть, що було б не погано, якби з кранів у пологовому текла не лише холодна, а й гаряча вода. А керівництво висловило побажання, аби забезпечити заклад ще й автономним електроживленням.
Зрозуміло, щоб претендувати на центр госпітального округу, треба мати що показати. Одного лише бажання головного лікаря не достатньо. Наразі Ковельське ТМО має 740 ліжок, але їх можуть оптимізувати, а подекуди й додати. Бо ж чиновники міркують так: районні лікарні мають ліжка, наприклад, у ендокринологічному, пульмонологічному, ревматологічному, гастроентерологічному, опіковому, травматологічному й ортопедичному відділеннях. Коли ж формуватиметься госпітальний округ, то такі ліжка будуть лише на базі Ковельської ЦРЛ. Доцільності залишати їх у Турійську, Старій Вижівці чи Ратному немає.
Після реорганізації ліжковий фонд Турійської районної лікарні складатиме 105 ліжок зі збереженням відділень хірургії, терапії, педіатричного, інфекційного і, можливо, гінекологічного. Старовижівська ЦРЛ матиме 120 ліжок у відділеннях хірургії, терапії, педіатрії та інфекційному. У Ратнівській лікарні збережеться 200 ліжок.
Найбільше, що цікавило депутатів під час відвідин Ковельщини, — це швидка допомога.
Іван Грицюк розповів, що субвенцією з державного бюджету області виділено 10 мільйонів гривень на санітарний транспорт. Кошти будуть витрачені на придбання двох реанімобілів (один — для обласної дитячої лікарні, другий — для обласної дорослої лікарні), загальна вартість яких складає 2,2 мільйона гривень. Решта коштів піде на санітарний транспорт для лікарських амбулаторій, які його потребують.
В ідеалі «швидка допомога» у сільській місцевості повинна доїжджати до хворого за двадцять хвилин. Зважаючи на значний кілометраж, в самих медиків є певні сумніви щодо швидкого доїзду автомобіля.
— Двадцять хвилин — це наш постулат. Але ми розуміємо, що це буде не скоро, бо якщо матимемо новий автомобіль, то все одно залишиться стара дорога, а це вже питання не до нас, — розповів Іван Грицюк і припустив, що було б непогано, якби у недалекому майбутньому волинських пацієнтів доставляли не лише каретами «швидкої», а й гелікоптерами.
