Віктор Небоженко: Картковий будинок Петра Порошенка

Домігшись повалення Яценюка, Порошенко відповідатиме не тільки за свою корупцію, але й неефективну політику
Відставка Яценюка лише заплутала ситуацію в країні, в умовах поглиблення соціально економічної та політичної кризи, особливо, на тлі гострої антикорупційної критики фігури президента Порошенко і падіння його внутрішньополітичної і зовнішньополітичної легітимності.
Так що все тільки починається, а не закінчується з довгоочікуваною відставкою Яценюка.
Вузол політичних протиріч затягнувся і вже не може бути розв'язаний нинішніми політиками. Тим більше, що НФ залишається в парламентській більшості, а сам колишній прем'єр Яценюк явно не збирається йти з великої політики. Це тимчасово вирішує парламентську, але не політичну кризу в країні. А ті депутати, хто не встиг взяти хабар за входження в нову коаліцію, можуть лише рвати волосся на собі і скаржитися на свою долю. Тепер у БПП і НФ цілком вистачає голосів для нової - старої коаліції. Іншими словами, президенту Порошенку вже не треба, як свого часу Януковичу, скуповувати мандати у торгуючих своєю політичною зрадою депутатів інших фракцій або мажоритарників.
Але після цього труднощі тільки починаються. Що остаточно псує майбутнє для одного з найбільш затятих супротивників Яценюка, наприклад, Луценка. Тепер він може забути про своє авантюрне бажання покерувати Генпрокуратурою. НФ зробить все, щоб цей політик постраждав за свої нападки на Яценюка, а Порошенко відчув всю крихкість своєї політсхеми.
Відхід Яценюка зі свого поста не означає суцільної політичної удачі для президента Порошенко. Адже йому потрібно було поставити свою керовану людину в Кабмін, а не радикально змінити соціально-економічну політику. Виходить, що справа у владі, а не в любові до України. Таким чином, формальна зміна прем'єр-міністрів, по волі Президента Порошенка під час глибокої соціальної кризи і економічної війни з Росією - це його спроба піти від відповідальності, перерозподілити фінансові потоки на користь свого оточення. І найголовніше, цим маневром Президент Порошенко намагається відійти від виконання гострої вимоги української громадськості про необхідність радикального очищення влади і системного перезавантаження всієї політичної системи. Відмова від перевиборів лише посилить політичну долю президента і його прем'єр-міністра, бо українське суспільство відчує себе обдуреним. В Україні буде зріти думка, що ми маємо справу не тільки з шахраями і бізнесменами під виглядом політиків, а й з людьми які за всяку ціну чіпляються за владу.
Домігшись повалення Яценюка, Порошенко стає, замість колишнього прем'єра, повністю відкритим для всієї політичної критики, і вже не тільки за свою корупцію і неефективну політику, а й буде нести політичну відповідальність за свого протеже на посаді прем'єр-міністра країни.
Це все прискорить темпи розчарування правлячою верхівкою країни на чолі з єдиним могутнім політиком - Президентом Порошенком.
Бо, одна справа, президент країни не може, але намагається керувати країною, а зовсім інша справа, коли він не хоче витягувати Україну з кризи, а тільки чіпляється за владу, тягне час і збагачується. Це абсолютно різні оціночні судження, як наприклад діагноз і вирок. У першому випадку, ще можна сподіватися, що президент зміниться в кращу сторону, одумається, а в іншому випадку - мова йде про відрив його від української влади.
Крім того, вихід у відставку Яценюка і «раптове» обрання нового прем'єра - ставленика адміністрації президента створює ще одну проблему. Українському парламенту доведеться обирати нового голову Верховної Ради. І ви даремно думаєте, що Порошенко з легким серцем віддає цей пост представнику НФ Андрію Парубію. Але це вимоги НФ як умова їх участі в парламентській коаліції. Тут особисто у президента виникає відразу віяло проблем.
По-перше, управляти Парубієм буде набагато важче з кабінету президента, ніж це було у випадку з Гройсманом.
По-друге, Президенту Порошенку в роботі парламенту часто доведеться звертатися до «п'ятої колони» Кремля, депутатів-регіоналів, з якими у нього склалися непогані робочі і політичні відносини. І, навряд чи, Парубій, який позиціонує себе як патріот України і ворог Кремля, захоче стати співучасником цих інтриг Порошенка. Це стане нищівним кінцем його політичної кар'єри. Використання "ширки» БПП і ОППО і ін. під дахом Парубія стане проблематичним або малоефективним.
Є ще один несподіваний, інтимний момент в конституційних відносинах нового Голови Верховної Ради і президента України. З огляду на швидкість політичної діяльності, високий темп роботи президента Порошенка, в разі його хвороби або замаху, в.о. президента стає саме голова парламенту. А це вже зачіпає інтереси Путіна в Україні. Путіну політичні хитрощі Порошенка явно не сподобаються. Не забудьте, що план президента Порошенка по отриманню повного контролю над Кабміном і Верховною Радою треба обов'язково узгодити, якщо не з США, то з Кремлем. І немає гарантій, щоб Путін погодиться з пропозицією Порошенка вибрати активного ворога Росії і діяча Майдану Головою Верховної Ради, підозрюючи, що за цим ходом стоїть Вашингтон. Так і недалеко до розриву дипломатичних відносин з Росією і оголошення Росії військовим агресором.
Нарешті, найскладніше для президента Порошенка питання - програма нового уряду, яка, в будь-якому випадку, буде знаходитися під жорстким контролем МВФ. Ясно, що НФ не голосуватиме за щось інше, ніж те, чим займався їх прем'єр Яценюк в Кабміні. Нова опозиція також не голосуватиме. І якщо не відбудеться затвердження програми нового уряду, то цей Кабмін України не отримає річного політичного захисту до ризиків своєї відставки. Уряд Гройсмана може зависнути надовго, поки основні політичні сили повністю не підготуються до дострокових виборів. Їм залишається тільки вибирати - це будуть дострокові президентські чи парламентські.