Українці готові голосувати за жінок на виборах

Українці готові сприймати жінку в політиці, а 30% гендерні квоти , які з’явилися в законодавчій площині, вже нікого не лякають. До таких висновків дійшли учасники дискусії «Підсумки 8 березня. Долаємо гендерні стереотипи у політиці, армії, ЗМІ», яка відбулася у вільному просторі MediaHub 14 березня. Організаторами дискусії виступили громадські організації «Центр UA» та Інститут Масової Інформації, учасниками були відомі політики, журналісти, експерти, та дипломати.

За даними моніторингу програми NDI «Жінки-лідери», який було презентовано під час дискусії, лише 2% українців беруть до уваги стать кандидата при голосуванні на виборах. Пересічні українці хотіли б бачити від 10 до 20% жінок в парламенті (станом на зараз, у Верховній Раді 12% жінок). Дослідження також показало, що головними перешкодами жінок на політичному шляху є не стільки гендерні стереотипи виборців, скільки упереджене ставлення лідерів політичних партій, які висувають на ключові посади чоловіків, а не жінок.

 «Результати дослідження надсилають чіткий сигнал, що українці готові сприймати жінку в політиці, як рівноправного гравця», -- підкреслила Олена Єна, керівниця програми «Жінки-лідери»-- «але не заважаючи на позитивні зміни, в головах українців існує ще дуже багато гендерних стереотипів. І це вже питання до медіа, які продовжують продукувати ці стереотипи».

 За даними дослідження руху ЧЕСНО, жінки в парламенті VIІI скликання працювали набагато ефективніше ніж чоловіки – їх картки голосували на 5% частіше, та в середньому вони пропонували на 4 законопроекти більше ніж їх колеги чоловіки. На думку Інни Борзило, виконавчої директорки ГО «Центр UA», на сьогодні, виборці більше звертають уваги на чесність кандидатів, ніж на такі речі, як стать. Це означає, що варто, перш за все, працювати із вдосконаленням законодавчої бази у сфері квотування, як каталізатора рівного доступу до політики, і по-друге – важливо працювати з потенційними кандидатками. «Дуже часто самоцензура і не сприйняття себе в політиці є стримуючим фактором для участі жінок у виборах», -- зазначила Інна Борзило.

 Таким чином важливо долати стереотипи не тільки в політичній сфері, але працювати через медіа з лідерами думок, бізнес середовищем та іншими сферами звідки можуть вийти жінки-лідери.

 За даними моніторингу гендерного балансу від ІМІ, лише 1.68% від загальної кількості матеріалів в українських друкованих та інтернет ЗМІ припадає на жінок політиків, причому, половину цієї цифри складають матеріали про льотчицю Надію Савченко. У 2016 році ЗМІ стали менше залучати жінок, як експерток – всього17% від загальної кількості матеріалів коментують жінки (для порівняння, у 2015 році цей показник складав 21%, у 2014 – 20%). «Рівень висвітлення жінок-політиків склав менше 2%, при чому що в українській політиці активних і яскравих жінок точно не бракує. Ставлення ЗМІ до гендерного балансу породжує замкнене коло, коли медіа формують гендерні стереотипи, в яких жінки представлені на другорядних ролях», заявила Оксана Романюк, виконавча директорка ІМІ. На думку експертів ІМІ, важливо проводити просвітницьку роботу для журналістів як регіонального, так і національного рівня, та включати гендерний компонент при проведенні тренінгів та заходів для ЗМІ та активістів.

В той же час Світлана Заліщук, депутатка Верховної Ради запропонувала три ідеї для подолання гендерних стереотипів. Першою такою ідеєю є створення списків жінок експертом, які могли б давати коментарі для засобів масової інформації, друга – проводити роботу з позапарламентськими партіями та підсилювати горизонтальні зв’язки на регіональному рівні для забезпечення більш вільного доступу жінок до політики. І третя ідея – побудувати ефективну комунікацію як з міжнародною спільнотою так і з простими людьми.

В результаті дискусії учасники погодилися надати свої пропозиції та можливі ідеї вирішення подолання гендерної дискримінації в медіа, політиці та армії та конкретну роботу над їх впровадженням.