Азіати і європейці судять про людей по-різному

Дослідники з Університету штату Мічиган (США) проаналізували мозкові хвилі американців європейського й азіатського походження й дійшли висновку, що культурні відмінності закладені в нас дуже глибоко.

Протягом багатьох років психологи вважали, що індивід, поспостерігавши за поведінкою іншої людини, автоматично робить висновки про її особистість, пише «Компьюлента». «Наприклад, коли ви бачите, як хтось у метро поступається місцем старшому, ви починаєте вважати його гарною й доброю людиною, — пояснює співавтор дослідження Сінобу Кітаяма. — Тим часом ви не знаєте, чим насправді мотивована така поведінка. Скажімо, у тому ж вагоні може їхати начальник або хтось ще, перед ким ця людина хотіла б вислужитися. Або, можливо, людина просто підкоряється твердій соціальній нормі».

Отож, дослідження показали, що американці схильні вважати такого індивіда гарним, а азіати — бачити за цим вплив соціальних факторів. Психологи пояснюють це тим, що до першого припущення приходять і ті й інші, але американці на ньому зупиняються, а азіати несвідомо йдуть далі у своїх міркуваннях.

Сінобу Кітаяма й Чінкьон На думають по-іншому. Вони пропонували піддослідним, які перебувають у томографі, короткий опис звичок людини, після чого з’являлася фотографія, а потім ряд слів, що характеризують індивіда з несподіваної сторони. Наприклад, про «Джулі» повідомлялося, що вона перевіряє пожежну сигналізацію щовечора перед сном, і потім вона раптом називалася сміливою й хороброю.

В американців європейського походження при вигляді стількох несправедливих епітетів на мить відбувалася активація певної області мозку, що можна перекласти на звичайну мову так: «Сюрприз!» В американців-азіатів нічого подібного не реєструвалося, тому що вони не вважали «Джулі» боягузкою або невротиком, виходячи з короткого опису єдиної звички.

«Іноді нам здається, що культура схожа на одяг: нам нічого не варто зняти її, переставши бути європейцями й азіатами й перетворившись просто в людей, — говорить Кітаяма. — У цьому є частка істини, але в цілому культура закладена в нас дуже глибоко. Те, що нам видасться проявом характеру людини, у дійсності може виявитися вираженням вікової культурної норми».