Хвороби органів травлення провокують шлунково-кишкові кровотечі

Одним із найчастіших ускладнень широкого кола гострих і хронічних захворювань органів травлення є шлунково-кишкова кровотеча. Розвинутись вона може у будь-якому відділі шлунково-кишкового тракту — стравоході, шлунку, тонкому і товстому кишечнику. За поширеністю гострих станів у гастроентерології шлунково-кишкова кровотеча стоїть на п’ятому місці (після апендициту, холециститу, панкреатиту та защемленої грижі). Про причини, симптоми та інноваційні технології хірургічного лікування гострих шлункових кровотеч розповів професор кафедри хірургії №3 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Євген Шепетько.

— На сьогодні описано понад сто захворювань, які можуть супроводжуватися шлунково-кишковою кровотечею, — зауважує Євген Миколайович. — Шлунково-кишкові кровотечі з верхніх відділів травного тракту (стравохідні, шлункові, дуоденальні) складають 80–90% усіх випадків, із нижніх (тонкокишечні, товстокишкові, гемороїдальні) — 10–20% випадків. Виділяють виразкові та невиразкові шлунково-кишкові кровотечі. У загальній структурі ускладнень виразкової хвороби кровотечі становлять від 20% до 51%. Рецидив виразкової кровотечі — найпоширеніше післяопераційне ускладнення, він підвищує летальність у 12 разів.

— За тривалістю розрізняють гострі та хронічні геморагії, — продовжує професор кафедри хірургії. — Крім того, всі геморагії умовно можна розділити на чотири групи: кровотечі при ураженні шлунково-кишкового тракту (ШКТ), при портальній гіпертензії, пошкодженнях судин і захворюваннях крові.

Кровотечі, що виникають при ураженнях ШКТ, можуть бути обумовлені виразковою хворобою шлунку або дванадцятипалої кишки, езофагітом, новоутвореннями, грижею стравохідного отвору діафрагми, гемороєм, гельмінтозами, травмами тощо. Шлунково-кишкові кровотечі на тлі портальної гіпертензії, як правило, виникають при хронічних гепатитах і цирозі печінки, тромбозі печінкових вен або системи ворітної вени.

Шлунково-кишкові кровотечі, що розвиваються в результаті пошкодження судин, пов’язані з варикозним розширенням вен стравоходу і шлунку, склеродермією, ревматизмом, септичним ендокардитом, авітамінозом С, атеросклерозом, тромбозом. Нерідко шлунково-кишкові геморагії виникають при захворюваннях системи крові: гемофілії, гострих і хронічних лейкозах, геморагічних діатезах та інших недугах. Факторами, що безпосередньо провокують кровотечу у ШКТ, можуть бути прийом аспірину, нестероїдних протизапальних засобів, алкогольна інтоксикація, контакт із хімікатами, фізична напруга, сильний стрес.

— Які симптоми шлунково-кишкової кровотечі?

— Прояви залежать від інтенсивності геморагії. Зазвичай кровотеча зі шлунково-кишкового тракту супроводжується слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри, пітливістю, шумом у вухах, тахікардією, зниженням артеріального тиску, сплутаністю свідомості, іноді — непритомністю. При кровотечах із верхніх відділів травної системи з’являється кривава блювота, що має вигляд «кавової гущі» (це пояснюється контактом крові з соляною кислотою). Другою характерною ознакою гострої геморагії слугує забарвлений червоним стілець. Приховану шлунково-кишкову кровотечу можна виявити тільки на підставі лабораторних ознак — анемії і позитивної реакції калу на приховану кров. Також важливо відрізнити шлунково-кишкову геморагію від легеневої чи носоглоткової кровотечі, для чого використовують рентгенологічне й ендоскопічне обстеження бронхів і носоглотки.

— Як зупиняється геморагія у ШКТ?

— Пацієнтів із підозрою на шлунково-кишкову кровотечу необхідно негайно госпіталізувати в хірургічне відділення. Після уточнення локалізації, причин та інтенсивності крововтрати визначається лікувальна тактика. При кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу проводиться лігування або склерозування змінених судин. У низці випадків потрібна хірургічна зупинка геморагії, наприклад, при виразці шлунку проводиться прошивання дефекту, що кровоточить, або економна резекція шлунку.

— Уперше в Україні та у світі вітчизняні хірурги запропонували ендолапароскопічний гемостаз, лапароскопічне висічення кровоточивих виразок, лапароскопічну резекцію шлунку, — наголошує Євген Шепетько. — Ці інноваційні технології знайшли практичне застосування у лікуванні понад 49 тисяч пацієнтів із гострими шлунково-кишковими кровотечами у спеціалізованих центрах Києва, Тернополя, Вінниці, Чернівців, Одеси, Львова, Запоріжжя та в більшості хірургічних відділень усіх регіонів України. Завдяки цим технологіям вдалося знизити показник загальної смертності при виразкових кровотечах у 2,8 разу, післяопераційної — у 4,2 разу, загальної летальності при ГШКК — у 2,2 разу.