95% наркоманів — молоді люди у віці 15-30 років

Наркоманія — це хвороба, що виникає у разі систематичного вживання наркотиків і характеризується непереборним потягом до наркотичних речовин. У малих дозах вони викликають ейфорію, у великих — оглушення, наркотичний сон, потребу у збільшенні дози. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають психічні та поведінкові розлади. Медики відмічають, що в останні роки ця хвороба «помолодшала»: найбільш ризикова і чисельна вікова група — молоді люди 15-30 років, їх серед наркоманів 95%. Щороку в Україні реєструють 100 тисяч нових хворих, хоч самі лікарі визнають, що офіційна статистика суттєво відрізняється від реальної у бік заниження цифр.

— Коли звертаються вперше, спочатку лікуємо анонімно, — пояснює головний лікар Волинського наркологічного диспансеру Микола Дацюк. — Адже людям, яких ставлять на наркологічний облік, надалі закритий шлях у навчальні заклади, за кордон, на нормальну роботу. Наркологічна захворюваність (алкоголь, тютюнопаління, психотропні речовини) у Волинській області за три місяці 2013 року становить 24,6 випадків на 100 тисяч населення. За три роки цей показник збільшився на 5,2%. Поширеність наркотичної залежності у І кварталі становила 139,3 на 100 тисяч. Найвища захворюваність зафіксована у Володимир-Волинському — 4,65 на 100 тисяч населення та Рожищенському районах — 2, 48.

— Наркотики залежно від їх впливу на організм умовно можна розділити на дві групи — збудливі та депресивні, — розповідає лікар-нарколог Ігор Штолін. — Серед молоді найпоширеніші канабіоїди (коноплі), амфетаміни (психостимулятори), екстазі. Крім того, з дозволених аптечних препаратів «бадяжать» синтетичні наркотики, дію яких на нервову систему передбачити неможливо.

Синдром наркоманії виникає в результаті прийняття наркотичного засобу, випадково чи після систематичного вживання, і протікає в кілька етапів:

Початкова ейфорія, зазвичай дуже короткочасна. Вона характерна не для всіх засобів, в основному тільки для морфію й опіуму. Це стан підвищеної дратівливості, коли людина втрачає контроль над собою.

Толерантність, що має тимчасовий характер. Це явище пояснюється реакцією організму на дію однієї й тієї ж дози речовини, прийнятої неодноразово. Поступово організм реагує все слабше.

Залежність, непереборна тяга до чергової дози наркотику. Залежність — явище і фізичне, і психічне.

Абстиненція (синдром відміни). Зазвичай настає через 12-48 годин після припинення вживання наркотиків. Хворий не може переносити цей стан, виникають нервові розлади, тахікардія, спазми, блювота, діарея, слинотеча. З’являється нав’язливе бажання знайти токсичну речовину за будь-яку ціну. Абстинентний синдром — це різновид delirium tremens («біла гарячка»).

— До нас звертаються з різними психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання наркотиків, тютюну, алкоголю, психотропних речовин, — продовжує Микола Дацюк. — Так званих легких наркотиків не існує: є наркотики, токсичні і психотропні речовини, зі слабкою і більш вираженою дією. Навіть слабоалкогольні напої й енергетики викликають звикання. У півлітрі пива в перерахунку на горілку міститься близько 50 грамів 40-градусної рідини. В баночці енергетика — така доза кофеїну, як у 20-40 чашечках кави експрессо. Уявіть, як ці напої перезбуджують нервову систему. А часте перебування у такому стані дуже виснажує організм. Тому ін’єкційні наркомани з моменту виникнення залежності живуть тільки 6-7 років.

Є кілька ранніх ознак у поведінці, характері та фізіології підлітків, за якими можна запідозрити вживання наркотиків:

• Пропуски занять у школі, університеті;

• Безпідставне зникнення з дому на тривалий час, відчуженість від батьків;

• Необґрунтована агресивність, замкнутість, неохайність, зміна кола спілкування;

• Розлади сну: безсоння або надто тривалий сон, денний сон, важке пробудження;

• Розлади апетиту: різке його підвищення або відсутність, ненормальна спрага, споживання великої кількості солодощів;

• Зміна кольору шкіри (різко бліда, сірувата);

• Коливання розміру зіниць: вони різко розширені або звужені до булавкової голки.  

— Лікування призначається різне, головне — очистити організм від згубних токсичних речовин, — каже головний лікар наркодиспансеру. —Для ін’єкційних наркоманів у диспансері четвертий рік діє програма замісної терапії, яку фінансує міжнародний фонд. Її ціль — зменшення шкоди від вживання ін’єкційних наркотиків: щоб хворий не вживав небезпечні сурогати, не користувався нестерильними шприцами. Також ці препарати зменшують прояви абстинентного синдрому. В області замісну підтримуючу терапію одержують 114 хворих у Луцьку, Ковелі і Володимирі-Волинському. Є плани розширення програми на Ківерцівський район, де також виявлені осередки. Варто наголосити, що з-поміж ін’єкційних наркоманів без «зав’язки» і лікування виживає тільки 2%. Тому важливо починати терапію якомога раніше, поки в організму ще є сили боротись із залежністю.