Набута короткозорість — найпоширеніша очна недуга сучасних дітей

Очні хвороби та погіршення зору в дітей і дорослих — це проблема, що, на жаль, буде актуальною завжди, а тим паче в наш час. Нині епоха технічного прогресу, а отже, діти змалечку годинами просиджують за комп’ютерами, телевізорами, грають в ігри на мобільних телефонах. Плюс уроки в школі, плюс заняття з репетиторами. Тож виходить, що у дитини працюють лише очі. Зрозуміло, що така постійна напруга позначається на стані зору. Головний позаштатний спеціаліст з дитячої офтальмології у Волинській області Маргарита Потягайло переконує, що за станом очей потрібно постійно стежити, перевіряти у фахівців і в разі потреби не відкладати лікування.

— Маргарито Генріхівно, які хвороби очей найчастіше провокують пониження зору?

— Це аномалії рефракції — короткозорість або далекозорість. До них належить і астигматизм, тобто нерівномірне заломлення променів. Всі вони вимагають корекції зору чи окулярами, чи контактними лінзами при значному зниженні зорових функцій.

Далекозорість, або гіперметропія, — це, як правило, вроджена аномалія рефракції. До речі, всі немовлята народжуються з незначною далекозорістю. Наприклад, може бути +4,0 діоптрій. Та очі ростуть, далекозорість переростає, і вже до шести-семи років дитина має стовідсотковий зір. Якщо малюк народився з меншою далекозорістю, це сигналізує про високий ризик розвитку короткозорості у шкільному віці.

Короткозорість теж буває вродженою. Тоді в ранньому віці дитина проходить різні лікувальні процедури для покращення зору і має постійно носити окуляри, так як без них бачить дуже мало.

— Чи може у дітей із часом розвинутися короткозорість?

— З роками навчання у школі в дитини може розвинутися набута, або, як ми її часто називаємо, «шкільна короткозорість». Саме ця очна недуга найчастіше турбує дітей. Кілька років постійних навантажень — і вже в п’ятому класі школярик погано бачить, що написано на дошці. Тож доводиться призначати спеціальне лікування, вправи для очей і окуляри. Зменшити таку короткозорість, як правило, вже не вдається, але й до серйозних погіршень зору вона не призводить.

— Існують якісь профілактичні заходи, щоб уникнути «шкільної короткозорості»?

— Вони полягають у правильному режимі зорового навантаження. Зараз діти і читають рано, і, повторюся, надто довго сидять перед екранами та моніторами, від яких їх відірвати неможливо. Та батьки повинні з цим боротись. У молодших класах на комп’ютер чаду виділяти не більше години, адже ще потрібно й уроки вчити, а це теж навантаження. Не варто забувати й про перерви після кожної години занять. Можна поприсідати, понахилятися, дві-три хвилинки виконувати спеціальні вправи для очей. Крім цього, варто користуватися краплями, які знімають напруження. Слід пам’ятати й про правильний режим дня з повноцінним сном, а не засиджуванням допізна перед комп’ютером. Уроки потрібно старатися робити швидше, читати не лежачи, а тримаючи книгу на нормальній відстані від очей.

— З чим пов’язане виникнення дитячої косоокості?

— Така вада, як косоокість, може розвинутися при високій далекозорості. Косити може одне око або й два. Ця недуга потребує тривалого лікування. Часто, коли в дитини косить лише одне око, воно не бере участі в акті зору. Образ із цього ока пригнічується, і розвивається амбліопія, тобто воно або зовсім не бачить, або бачить дуже мало — 0,5-5%. Але це все лікується. Спочатку змушуємо хворе око працювати, заклеївши скельце окулярів на здоровому. Таким чином зір на ньому потрохи відновлюється. Потім призначається оперативне лікування косоокості, щоб добитися правильного положення очей і бінокулярного зору. Косоокість потрібно починати лікувати, як тільки вона з’явилась, а не чекати до певного віку дитини.

— З якого віку дітям можна носити контактні лінзи, а не окуляри? Чи бажано переходити на них?

— Контактні лінзи порівняно з окулярами — це дуже зручно. Адже вони не впадуть і не розіб’ються, не запітніють, не заважатимуть і не псуватимуть зовнішній вигляд. Тим паче сучасні лінзи дуже безпечні та пропускають повітря, дозволяючи рогівці ока дихати. Але вимагають правильного користування і відповідного догляду. Тож дитині можна замінювати окуляри на лінзи з того моменту, як вона навчиться їх обслуговувати. Навряд це зможе робити чотирирічний малюк, а от учням середньої школи це вже до снаги.

— Чи може виникнути в дітей так звана «куряча сліпота»?

— Це, на щастя, дуже рідкісна патологія, правильна назва якої — гемералопія. Якщо людина не бачить у темряві, це симптом групи тяжких захворювань сітківки ока: пігментної дегенерації, дистрофії сітківки. При цьому розвивається дистрофія тих клітин сітківки, які першими беруть участь в акті зору, і вони заміщуються пігментною тканиною. На оці виникають пігментні плями, поле зору постійно звужується.

Проте часто здорові люди думають, що у них ця хвороба, бо, потрапивши в темне місце, спочатку нічого не бачать. Але буквально за півхвилини зір у них налагоджується, а у людей із «курячою сліпотою» адаптація очей у темряві практично втрачена. Тож у сутінках чи в темноті вони майже нічого не бачать. Ця недуга повністю не виліковується і зазвичай із роками призводить до значної втрати зору.