Ускладнення від кору небезпечніші за саме захворювання

У жовтні Всесвітня організація охорони здоров’я заявила про початок епідемії кору в Європі. ВООЗ попередила Україну про ймовірне зростання захворюваності на кір у 2012 році. У зв’язку з напливом туристів на чемпіонат Європи з футболу може спостерігатися так званий реекспорт кору, адже сьогодні в ЄС зареєстровано втричі більше випадків кору, ніж у минулі роки. Проте в деякі регіони вірус прийшов раніше, як очікувалося, зокрема підвищені спалахи кору відмічаються в Івано-Франківській та Закарпатській областях, а також у львів’ян та рівненчан. Оскільки інфекція поширюється досить швидко, волинянам теж потрібно бути напоготові. Про те, чому варто боятися кору, «Відомості» говорили з заступником головного лікаря Волинської обласної інфекційної лікарні Галиною Морочковською.

— Кір — це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом кору і передається повітряно-крапельним шляхом. Вірус має високий рівень контагіозності. Це означає, що людина, яка не має імунітету проти кору, при контакті з вірусом підхоплює цю інфекцію, — каже лікар. — Кір дуже швидко розповсюджується. Наприклад, якщо на першому поверсі в під’їзді захворіє дитина кором, то через вентиляційні люки, по сходовій клітці вірус розповсюдиться на весь під’їзд. Відтак, усі в під’їзді вважаються контактними з хворим. Не варто вважати, що кором хворіють лише діти, інфекцію можуть підхопити й дорослі, у них вона проходитиме у важчій формі.

— Як протікає це захворювання?

— Захворювання має свою циклічність, періоди кору міняються. Як правило, все починається з підвищення температури, змін зі сторони верхніх дихальних шляхів. Симптоми  дуже нагадують звичайну респіраторну інфекцію: кашель, нежить, навіть кон’юнктивіт. Помилково деякими лікарями може навіть ставитись діагноз ГРВІ. Але через 5-7 днів з’являється висипка на м’якому піднебінні та слизових. Згодом посилюється кашель, запалення очей, з’являється рясне висипання. Воно, як правило, починається з ділянки за вухом та обличчя. В цей період спостерігається висока температура, до 39-40 градусів. Наступного дня висипка розповсюджується на тулуб, а згодом з’являється і на кінцівках. Всі ці дні тримається підвищена температура. Поступово  вона починає спадати, зменшується висипання на обличчі, потім і на тулубі та кінцівках. Але з’являється ще один симптом — пігментація.

— Які ускладнення можуть виникати після кору?

— Інфекція кору небезпечна тим, що вона понижує імунітет, і організм стає чутливим до будь-якої бактеріальної інфекції. Зауважте, ускладнення кору можуть бути грізнішими за саме захворювання, небезпечними для життя. Зі сторони нервової системи можуть виникати енцефаліти. Також трапляються ускладнення зі сторони дихальних шляхів — це пневмонія, бронхіт. Зі сторони пазух носа та вух (отити). Крім цього, як на початку, так і наприкінці перебігу недуги у хворих може спостерігатись затруднене дихання, дитина може навіть задихнутися. Такий стан потребує реанімаційної допомоги.

— Наскільки убезпечує від кору вакцинація, адже зараз досить багато суперечливих думок щодо цього, та й зменшується рівень довіри  населення до вакцини?

— Кір належить до так званих керованих інфекцій, тобто до тих, які можна попередити шляхом профілактичних щеплень. Коли я після закінчення інституту почала працювати, то діти практично поголовно хворіли кором. А коли ввели  профілактичні щеплення, то ми поступово почали забувати про кір, не було епідемій, а лише поодинокі випадки. Вакцинація має великий вплив на попередження цього захворювання. Навіть ті, хто отримав вакцину лише раз (без ревакцинації), перенесуть захворювання у значно легшій формі.

— Чи є якісь обов’язкові правили чи умови проведення щеплення?

— Згідно з планами, цю вакцинацію роблять двічі: в 12 місяців та шість років. Лікар перед щепленням  обов’язково має оглянути дитину. Якщо пацієнт давно не був на обстеженні, потрібно призначити загальні аналізи, аби подивитись, чи все гаразд з імунітетом. Адже у дитини можуть виявитися певні захворювання, при яких вакцинація протипоказана. По медичній картці потрібно відслідкувати, чим хворіла дитина, а також з’ясувати, чи немає контактів із інфекційними хворими.