Гідронефроз. Особливості та причини розвитку хвороби

Особливості та причини розвитку хвороби

Гідронефроз нирок – це захворювання, яке пов’язане з розширенням та атрофією тканин чашок і мисок нирки. Стиснення ниркових канальців призводить до недостатнього забезпечення кров’ю, що в свою чергу спричиняє відмирання тканин. В результаті нирки не справляються зі своєю функцією по очищенню крові та виведенню сечі.

Головною причиною гідронефрозу є порушення відтоку сечі, яке розвивається на фоні наступних патологічних процесів:

• поява конкрементів у нирках при розвитку сечокам’яної хвороби;

• розвиток циститів, пієлонефритів та інших запальних процесів сечовивідної системи;

• отримання механічних травм нирок;

• поява пухлин у нирках, сечовивідних шляхах;

• інфікування уретри грибковими або бактеріальними мікроорганізмами.

Для того щоб розробити ефективну лікувальну тактику, потрібно чітко встановити причину гідронефрозу. Для цього лікарями призначається комплексна діагностика, яка включає внутрішню урографію, УЗД нирок, клінічний аналіз сечі, хромоцистоскопію та деякі інші процедури.

Лікування гідронефрозу нирок

Гідронефроз – небезпечне захворювання, яке неможливо вилікувати консервативним шляхом. Призначення медикаментів здатне лише зменшити симптоми хвороби, але для відновлення функціональності ураженої нирки призначається хірургічне втручання. Воно здійснюється за лапароскопічною щадною технологією.

Операція передбачає видалення уражених структур нирок, у тому числі каменів, пухлин, згустків та інших утворень, які спровокували хворобу. Процедура проводиться через невеликі проколи на черевній стінці, що дозволяє зменшити рівень крововтрати. При ранньому зверненні до лікаря можна обмежитись частковим видаленням ниркових структур та реконструкцією сечовивідних шляхів.

Якщо ігнорувати симптоми хвороби і звернутись за допомогою запізно, тоді нирка може повністю втратити функціональність. В такому випадку лікарям не залишається нічого іншого, окрім як провести нефректомію – лапароскопічне видалення нирки, пацієнт зможе адаптуватись та жити з однією здоровою ниркою. Процедура зазвичай призначається на третій стадії розвитку гідронефрозу, коли збереження нирки неможливе.

У будь-якому випадку лапароскопічні операції при лікуванні гідронефрозу нирок є безпечними. Вони дозволяють скоротити реабілітаційний період та обмежити перебування пацієнта у стаціонарі. Завдяки виконанню невеликих проколів до 1 см без розрізів, після втручання на тілі не лишається шрамів та рубців, пошкодження швидко загоюються та не турбують пацієнта тривалий час. Саме тому лапароскопічні операційні техніки вже давно витіснили класичні порожнинні втручання за лапаротомічною технологією.

Джерело: сайт bilyak.com.ua.