Кадрові аферисти заманюють неіснуючими вакансіями

Кадрові аферисти заманюють неіснуючими вакансіями

Про те, що у нечесних кадрових агентствах часто обманюють наших громадян, які шукають роботу, «Відомості» вже неодноразово писали. Однак народ настільки довірливий, що знову і знову віддає свої кревно зароблені за обіцянку працевлаштування.

Джерело: Відомості

Про те, що у нечесних кадрових агентствах часто обманюють наших громадян, які шукають роботу, «Відомості» вже неодноразово писали. Однак народ настільки довірливий, що знову і знову віддає свої кревно зароблені за обіцянку працевлаштування. Щось схоже трапилося з 20­-річним Віктором, який звернувся в редакцію, щоб розповісти свою історію і застерегти від необдуманих помилок таких же, як він, безробітних.  Сам він родом із села, що знаходиться за 40 кілометрів від обласного центру. В особистому житті якраз настали не найкращі часи, тому хотілося хоча б влаштуватися на роботу. Купив рекламну газету з надією натрапити на оголошення про працевлаштування.

— І тут, як на щастя, оголошення про вакансію на заправці оператором із заробітною платою 1800 грн., при цьому досвід роботи не потрібний, — розповідає Віктор. — Це те, що мені треба, вирішив і відразу зателефонував за вказаним номером. Однак у слухавку мені відповіли: «Ви потрапили в кадрове агентство. Якщо вас цікавлять вакансії, приходьте до нас за такою-то адресою, однак якщо хочете працювати на заправці, мусите заплатити нам 150 грн.». Але моє велике бажання отримати цю роботу, мабуть, на деякий час затьмарило мій розум і тому, не задумуючись, віддав потрібну суму в агентстві. До речі, агентство — це голосно сказано, бо побачив маленький кабінет, де немає ні комп’ютера, ні меблів, а з працівників — дві жіночки з мобільними телефонами. Одна запропонувала, мовляв, чисто формально підписати договір про надання інформаційних послуг. Не прочитавши його уважно, я поставив свій підпис. Мені видали квитанцію про оплату та дали номер телефону заправки, але наголосили, що треба зателефонувати наступного дня о 10.00 год.

Віктор радісну новину про те, що знайшов роботу, розповів вдома дружині. Але наступного дня, зателефонувавши за вказаним номером, відповіді молодий чоловік не отримав — там просто було постійно зайнято. Віктор набирав номер разів 20, але нічого не змінювалося. Тоді він зателефонував знову в агентство: мовляв, що сталося, чому ніхто не відповідає. Йому пояснили, що нічим допомогти не можуть, і взагалі треба уважно читати договір, у пункті 4.1 все сказано.

Вже після цього Віктор і його дружина знову перечитали документ (до речі, цей договір Віктор приніс у редакцію). Там написано, що, по­-перше (цитуємо мовою оригіналу), «150 грн. являєтся оплатой информационных услуг и возврату не подлежит», а по­-друге, у згаданому пункті 4.1 вказано номер телефону, за яким надалі можна отримувати інформацію про вакансії. Не важко здогадатися, що й за цим номером ніхто не відповідав, але Віктор був наполегливим. І з 25-ї спроби там все-таки слухавку підняли. Жіночий голос запитав, які проблеми, і пояснив, що «директриса заправки зараз потрапила в лікарню і нічим не може допомогти, передзвоніть через кілька днів».

Віктор ще декілька днів телефонував в агентство, але там вже вкотре сердито відправили читати пункт 4.1. Дружина Віктора спробувала приїхати в агентство і вимагати гроші назад, але все було марно.

— Ось подивіться, — водить пальцем по сторінці у рекламній газеті Віктор, — я попідкреслював, де за таким же номером телефону пропонують й інші вакансії — роботу няні, покоївки, продавця сувенірів, працівника у страхову компанію, і всюди серйозні зарплати. Хоча тепер знаю, що треба бути реалістом, бо, наприклад, на АЗС оператор більше тисячі рідко отримує.

На запитання, чи звертався чоловік в міліцію, відповів, що ні, бо нервів і часу вже й так достатньо витратив. А ще йому соромно за самого себе, що так легко повівся на обман. Та, швидше, правоохоронні органи в такому випадку не допомогли б, бо підписувати договір ніхто насильно не змушував.

Помічник адвоката Роксолана Василюк каже, що такі справи у суді рідкість, адже щоб повернути ті 150 гривень, доведеться викласти значно більше. Тому люди й не звертаються за допомогою, а саме на це розраховують шахраї. Хоча якби заради принципу хлопець все-таки пішов до суду, він справу міг би й виграти. Адже договір не відповідає тим дійсним умовам, які в ньому зазначені, інформація була надана не в повному обсязі, крім того, печатка в договорі не юридичної особи, а фізичної — просто підпис і прізвище. Цей випадок для багатьох стане наукою і застереженням, бо перед тим, як підписувати будь-­який документ, треба його уважно прочитати, а ще варто не забувати, що безкоштовний сир буває тільки у мишоловці.

Loading...