П’яничка намагався збути 2-річного сина, щоб не заважав гуляти з друзями

Одного вечора стала учасником неприємного інциденту. На зупинці маршруток по вулиці Богдана Хмельницького у Луцьку абсолютно п’яний молодий чоловік тицяв у руки перехожим… малюка. Батько і малий були добре, тепло вдягнуті, тобто не скидалося на те, що сім’я неблагополучна. Але татусь ледь стояв на ногах, похитнувся, перехилився через металевий бордюр і майже кинув сина на дорогу. Я вихопила малого, а горе-батько навіть порадів: забирай собі! Хлопчик, на вигляд двох років, заходився від плачу. Одна жіночка підійшла до мене і сказала, що кілька хвилин тому викликала «швидку».

Чекали. П’яний батько тим часом кудись поривався іти, залишивши сина на чужих людей, падав, чіплявся до перехожих, одним словом — буянив. Через хвилин 20 прибула «швидка». Але медики сказали, що нікуди дебошира забрати не можуть: по-перше, це не їх повноваження, по-друге, з ним дитина. Викликали міліцію. Незабаром підійшли двоє чоловіків у формі. Вони настирливо допитувалися у п’янички, де той живе, але чоловік у стані алкогольної ейфорії гордо заявив: «Я вам, мусарам, нічого не скажу!». Перехожі пропонували обшукати хулігана, знайти мобільний, можливо, подзвонити комусь із рідних, але правоохоронці відповіли — не маємо права, хоч навколо повно свідків. Малого забрали у машину «швидкої», бо він посинів від ридань, сліз уже не було, тільки кричав.

Як з’ясувалося згодом, чоловіки у формі були не міліціонерами, а співробітниками Державної служби охорони, офіс якої знаходиться неподалік. Згодом під’їхав і їхній автомобіль. Розбишаку завантажили всередину, малого взяв на руки охоронець. Наступного дня телефоном ми дізналися, що горе-татка таки доставили додому, як на таксі. Зустрів його дідусь, пояснив, що дружина кудись відійшла й залишила чоловіка за няньку, а той пішов гуляти з малим і десь набрався. Так закінчилася ця історія. Але, якби малюка не забрали з рук дебошира, він щонайменше покалічив би сина. І жодного покарання йому за п’яний розгул не буде, хіба жінка дасть прочуханки. Чи часто трапляються подібні випадки, які можна охарактеризувати як насильство у сім’ї, ми запитали у заступника начальника управління громадської безпеки, начальника відділу дільничних інспекторів УМВС у Волинській області Олександра Медведєва.

— Якби дружина розбишаки чи хтось із його рідних звернулися з відповідною заявою у міліцію, ми проводили б розслідування за скаргою. А «швидка», згідно з українськими законами, дійсно не мала права забрати чоловіка, бо у нас нема спеціалізованого закладу для п’яниць і, крім того, малюка не могли помістити у лікарню, бо він не хворий, — пояснив ситуацію полковник міліції. — А загалом насильство у сім’ї є значною соціальною проблемою. Причому у 90% випадків побутове насильств чинять люди, які до цього не стояли на обліку у міліції.

— Жінки, які потерпають від свавілля чоловіків, часто спершу шукають допомоги не в міліції, — зауважує голова правління ГО «Центр практичної психології сім’ї «Любисток» Людмила Переходько. — Наші жінки затиснуті моральними нормами і побутом: нема іншого житла, дітей шкода, соромно перед знайомими. Але, якщо насильство повторюється, ми не завжди радимо залишатися в родині. Психолог дає варіанти, з яких людина вибирає, на її думку, правильний. Також при потребі спрямовуємо на юридичну консультацію.

— За 11 місяців цього року поставили на облік 1686 осіб, які вчинили насильство в сім’ї, до речі, 120 із них — жінки, — наводить цифри Олександр Медведєв. — Найбільше скоєно випадків фізичного насилля, далі йдуть психологічне і економічне, сексуального на Волині не зафіксовано. Дільничний, коли прибуває на виклик, складає протокол за адміністративне правопорушення. До адмінвідповідальності було притягнуто 2948 осіб. Штраф, який призначає суд, коливається від 51 до 117 гривень. Раніше ми мали право затримати сімейного дебошира тільки на три години, а тепер — до суду, тобто взяли його у п’ятницю, буде чекати в ізоляторі до понеділка. Також у міністерство надали пропозицію, аби стягнення замінити адміністративним арештом (до 15 діб). Хай посидять, подумають. Бо зазвичай штраф доводиться сплачувати тим же постраждалим жінкам. Також передбачена кримінальна відповідальність — за тілесні ушкодження під час побутових конфліктів.

Варто наголосити, що при нанесенні легких тілесних ушкоджень, приміром, синців, ці питання розглядаються тільки за скаргами потерпілих прямо в суд. Міліція у таких випадках не проводить розслідування, може тільки допомогти у зборі інформації. За 11 місяців на побутовому ґрунті скоєно 12 убивств (минулого року було 17), зросла кількість фактів нанесення важких тілесних ушкоджень — 21, щодо легких порушено 38 кримінальних справ.

Не секрет, що більшість дебошів відбувається під градусом. Тож, можливо, доцільно було б пияків-забіяк примусово лікувати від алкогольної залежності, яка затуманює мозок?

— Ми не направляємо алкоголіків-дебоширів на примусове лікування, бо це вже вважається порушенням прав людини, — пояснює начальник відділу дільничних інспекторів. — Хоча, як правило, всі злочини і правопорушення чиняться у стані сп’яніння. Раніше були ЛТП (лікувально-трудові профілакторії) і витверезники. За рішенням суду до ЛТП направляли на примусове лікування. Подібні заклади були стримуючим фактором, на мою думку, їх діяльність варто було б відновити.