Волинські прокурори, судді та міліціянти щорічно «з’їдають» більше 250 мільйонів

Жодні анонсовані нинішньою владою реформи, скорочення чисельності працівників, кадрові зміни цих структур так і не торкнулися. Пострибали по вершечках і зупинились 

Люстрація корумпованої правоохоронної системи — чи не основна вимога Майдану. Українцям набридли корумповані міліція, прокуратура, суди. Громада вимагала кардинальних змін. Минуло майже три місяці. Чи змінилося щось у цій системі? На це запитання кожен має дати відповідь сам. І не треба бути пророком, щоб передбачити негативну. Ми бачимо, як сьогодні, маючи значну чисельну перевагу в людях, міліція Донбасу здає край терористам. На їхніх очах людей викрадають, потім катують. Правоохоронці ж мовчки, за невеликим винятком, спостерігають за цим. Їхня безпорадність просто бісить. Адже не секрет, що за останні роки кількість силовиків в Україні збільшувалася, відповідно зростало їх утримання з державного бюджету. Наскільки дорого обходиться платникам податків утримання правоохоронців, «Відомості» вирішили дослідити на прикладі Волинської області. 

Міліція 

Як відповіли на запит «Відомостей» в УМВС України у Волинській області, «станом на 1 квітня 2014 року штатна чисельність атестованого складу органів і підрозділів внутрішніх справ УМВС України у Волинській області становила 2706 одиниць (у тому числі 1884 посади середнього та старшого начальницького складу). 

Кошторисом доходів і видатків на 2014 рік для підрозділів УМВС в області (за винятком УДАІ, НДЕКЦ, ВДСО) передбачено на виплату заробітної плати 13 млн 585,6 тис. грн (у середньому 1 млн 132,1 тис. грн у місяць), на виплату грошового забезпечення — 91 млн 549,0 тис. грн (у середньому 7 млн 629,1 тис. грн у місяць). 

Протягом 2013 року на забезпечення діяльності органів і підрозділів УМВС України у Волинській області використано 13 млн 870 тис. грн коштів загального та спеціального фондів державного бюджету». 

Якщо порахувати, то на зарплату волинським міліціонерам у рік передбачено понад 105 мільйонів гривень. У тій же відповіді значиться, що «до Управління МВС України у Волинській області ніяких нормативних документів щодо скорочення штатної чисельності органів внутрішніх справ області чи їх реорганізації з МВС України не надходило». 

Тим часом кількість міліціянтів на душу населення у нашій країні «зашкалює». 

Загалом в Україні на кінець 2013 року нараховувалося 357 тисяч 700 осіб, які працювали у структурі МВС. На 100 тисяч населення припадало 780 міліціянтів. Це дуже високий показник. Більше силовиків на душу лише у Білорусі та Росії — 1442 та 976 на 100 тисяч відповідно. Середньосвітова цифра становить 300 поліцейських на 100 тисяч населення. Згідно з рекомендаціями ООН, має бути 222. Для порівняння, у Чехії — 405, у Франції — 369, в Польщі — 264, у США — 233. У тому ж таки СРСР налічувалося 214 міліціонерів на 100 тис. населення. І, треба сказати, люди почувалися більш захищеними. 

Прокуратура 

Облікова кількість штатних працівників прокуратури Волинської області на кінець 2013 року становила 435 осіб (включаючи прокурорсько-слідчих працівників, державних службовців, службовців і технічних працівників). Про це йдеться у відповіді на запит «Відомостей». Фонд оплати праці минулого року становив 97 млн 741 тис. 570 грн. Місячний фонд оплати у січні–лютому 2014 року становив по 2 млн 494 тис. 959 грн. 

На забезпечення діяльності всієї системи органів прокуратури торік витратили 4 млн 58 тис. 302 грн. 

Варто зазначити, що Україна витрачає незрівнянно велику суму на утримання прокуратур. Так, за даними звіту Ради Європи про якість та ефективність функціонування судових систем країн-членів РЄ, сума, витрачена урядом України на прокуратуру, становить 0,11% від ВВП, що є одним із найвищих показників. Окрім того, Україна має найбільшу з усіх країн кількість прокурорів — 43 на 100 тис. населення. 

Суди 

Посадові оклади суддів чітко виписані у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, у статті 129 ідеться, що «посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року — 6 мінімальних заробітних плат; із 1 січня 2012 року — 8 мінімальних заробітних плат; із 1 січня 2013 року — 10 мінімальних заробітних плат; із 1 січня 2014 року — 12 мінімальних заробітних плат; із 1 січня 2015 року — 15 мінімальних заробітних плат». Треба зазначити, що цього року посадовий оклад судді не змінився і становить 10 мінімальних зарплат. Це також немало — 12 тисяч 180 гривень. Таку суму отримує суддя-початківець без стажу роботи. 

Згідно ж із законом, суддям передбачено ще доплати за вислугу років (залежно від стажу роботи становить від 15 до 80%), перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь (15–20% посадового окладу), роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Вже з цих цифр видно, що представники третьої гілки влади — одні з найзаможніших службовців України. Зарплата у 20–25 тисяч для судді районного суду — норма. 

Здавалося б, ці люди, як ніхто, мали б дорожити своєю професією і берегти честь мантії. Проте саме неможливість добитися справедливості в українських судах вивела українців на майдани. Була навіть пропозиція змінити весь суддівський корпус. Але тут же почали говорити: «Як так? Поміняти одночасно вісім тисяч професіоналів неможливо». Неможливого немає. У Грузії змогли ж. Одначе настрої суспільства були такі критичні, що Верховна Рада все ж прийняла Закон «Про відновлення довіри до судової системи України». Формально він на цей час нічого не змінив. 

Якщо говорити про волинських суддів, то, за словами начальника територіального управління державної судової адміністрації в області Наталії Коцирій, нині у системі місцевих судів працює 90 суддів, хоча за штатом треба 99. Фонд заробітної плати на 2014 рік становить 34 млн 853 тис. грн. 

Висновки 

Якщо узагальнити, то на утримання міліції, прокурорів, суддів у маленькій Волинській області держава щорічно витрачає більше 250 мільйонів гривень. І це при тому, що громадяни роботу цих органів оцінюють украй негативно. У масштабах країни це мільярди гривень. Тобто держава Україна виділяє солідну суму на утримання правоохоронних структур. От тільки ці структури чомусь не завжди захищають громадян України.