Комунальні підприємства Луцька заледве тримаються на плаву

«Тяжко нести і шкода викинути» — здається, саме за таким принципом існує більшість комунальних підприємств міста. З 22 із них минулого року шість спрацювали збитково, 14 — дали скромний прибуток у 1 млн 750 тис. 600 грн. Чи можливо вивести якість роботи місцевих комунальних підприємств на вищий рівень і перестати працювати «у мінус», дізнавалися «Відомості».

Луцьк улітку може лишитися без гарячої води

За інформацією начальника відділу фінансового контролю й аудиту Луцькради Валентини Малютіної, минулий рік зі збитками завершили такі комунальні підприємства: ДКП «Луцьктепло», «Луцькводоканал», «Луцьке підприємство електротранспорту», «Луцьксвітло», «Луцькмістобуд», «Парки та сквери міста Луцька». Загальна сума збитку становить понад 37 912,6 тис. грн. Причому левова частка сформована ДКП «Луцьктепло» — 20 млн 225 тис. 400 грн, дещо менші збитки у водоканалу — 13 млн 984 тис. грн.

Керівник «Луцьктепла» Олександр Киричук пояснює, що збиток підприємства сформований в основному через невідшкодування державою різниці в тарифах на теплову енергію.

— Ще одна причина полягає в тому, що є види діяльності, котрі самі собою збиткові, зокрема гаряче водопостачання. На сьогодні тарифи не покривають затрат на цей вид діяльності, — каже Киричук.

Крім цього, є ще й заборгованість населення, яка нині становить понад 43 млн грн. Зважаючи на те, що невдовзі нас чекає значне підвищення вартості блакитного палива, а отже, й тепла та гарячої води, ми вирішили поцікавитися, чи готові до цього на підприємстві, адже кількість боржників може різко зрости.

— Ті, що раніше не платили, не платитимуть і далі. А хто розраховувався вчасно, той робитиме це і в подальшому, — переконаний чільник ДКП. — Звісно, знайдуться ті, кому буде просто не по кишені оплачувати послуги. Але, я думаю, це питання держави, можливо, його будуть вирішувати наданням субсидій.

Дорікають «Луцьктеплу» і тим, що замість того, щоб міняти застарілі теплотраси та котельні, тут узялися за добудову адмінприміщення. Олександр Олексійович каже, що в будівлі вирішили просто замінити перекриття, а заодно і звести над однією його частиною ще один поверх, оскільки для працівників бракує місця. Він додав, що роботи проводяться не за рахунок основного доходу підприємства, а за кошти, отримані від оренди труб для встановлення телефонних антен.

Щодо оновлення власними силами котелень і теплотрас, то робота йде, втім, дуже повільно. Як розповіли на підприємстві, щороку вдається замінити близько 2 км мереж, тож, щоб поміняти всі, за таких темпів потрібно 70 років. Ще одна болюча проблема — існування підвальних котелень і енергозатратних котлів.

Частково ці проблеми в місті хочуть вирішувати за кредитні кошти, зокрема за €10 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку. В разі позитивного рішення кредит отримають на 15 років під 5,5–6% річних. Ці кошти планують використати передусім на ліквідацію збиткових підвальних котелень і котлів, що давно вже заборонені для експлуатації, а також на заміну обладнання на потужних котлах. У ДКП кажуть, що всі заходи будуть спрямовані на підвищення енергоефективності.

До слова, давно ширяться чутки про оренду або й приватизацію «Луцьктепла». Його керівник цю інформацію спростував. Мовляв, по-перше, немає охочих, які б хотіли взяти в оренду підприємство з такими застарілими мережами та котельнями. А по-друге, кредит ЄБРР, на який «Луцьктепло» дуже надіється, забороняє на 15 років міняти власника комунального підприємства.

Недавно з’явилась інформація: на ціле літо облцентр може лишитися без гарячої води. Як повідомили в «Луцьктеплі», на нараді в НАК «Нафтогаз України» йшлося, що через економічну кризу можливе обмеження планового газопостачання в міжопалювальний період.

— У разі найгіршого варіанта розвитку ситуації (повне припинення газопостачання або суттєве скорочення його обсягів) ДКП «Луцьктепло» буде змушене зупинити котельні, які працюють улітку для підігріву води, до початку наступного опалювального сезону, — зазначають у підприємстві. — Зауважимо, це можливий варіант, до якого слід бути готовим. Багато що залежатиме від дій керівництва держави щодо забезпечення енергетичної незалежності України.

На «Луцькводоканалі» планують скоротити витрати електроенергії

КП «Луцькводоканал» минулий рік завершило зі збитком у 13 млн 984 тис. грн. Як і в попередньому випадку, така ситуація складається через недостатній рівень відшкодування державою вартості послуг. Так, невідшкодована різниця у тарифах накопичується ще з 2011-го і на цей час становить понад 28 мільйонів. Як пояснив заступник директора підприємства Юрій Корецький, та частина державної субвенції, що надходить, зараховується одразу за борги з ПДВ, у той же час водоканал постійно нарощує заборгованість за електроенергію. У КП зазначають, що тариф на водопостачання та водовідведення був встановлений у 2012 році, а відтоді значно зросла вартість електроенергії. Так, щомісяця на сплату за електрику підприємству потрібно близько 27 млн грн.

— Але ми не стоїмо на місці. Провели енергоаудит. Фахівці порахували, де саме відбувається перевитрата енергії. Скажімо, було з’ясовано, що деякі насоси працювали на завищеній потужності. Тож на певних об’єктах вдасться економити 30–40% електроенергії, — каже Юрій Михайлович.

Чи очікувати лучанам росту вартості води, чиновник поки не каже. Втім, зазначає, що нинішня ціна на воду покриває лише 72% її собівартості, у держави коштів на компенсацію немає, тож не виключено, що повний тариф ляже на плечі населення. Інакше підприємство лише нарощуватиме збитки.

«Автопарксервіс» у 2013 мав аж 100 гривень прибутку

Ще одне КП, котре не раз критикували за неефективність, — «Автопарксервіс». У 2012-му його навіть збиралися ліквідувати, але до діла так і не дійшло. Раніше підприємство обслуговувало п’ять паркувальних майданчиків, але через відсутність паркоматів діяльність там уже не провадять. Головний бухгалтер Ольга Нащанська повідала, що наразі установа заробляє лише на бронюванні паркувальних місць на вул. Єршова. Тож не дивно, що 2013-й «Автопарксервіс» відпрацював із прибутком у 100 гривень. Ольга Миколаївна пояснила, що на економічну ситуацію вплинуло й те, що відбулась індексація і потрібно було підняти заробітні плати.

Дивина та й годі: підприємство працює фактично на зарплати, при цьому користі місту не приносить і бюджет не наповнює.

— З міського бюджету на це кошти не виділяють, територіальна громада затрат не має. Хоча ефективності великої від цього підприємства нема, — каже міський голова Луцька Микола Романюк. — Якби знайшовся інвестор, можна було б створити спільне підприємство з організації парковок. Такий досвід є у Кам’янця-Подільського. Завдяки такій установі там назбирали до міського бюджету понад мільйон гривень і вклали кошти в розвиток історичної частини міста. На сьогодні й у нас є певні пропозиції від інвестора. Йдеться про те, щоб зробити платним в’їзд у Старе місто, а виручені гроші так само вкладати у його відновлення.

«Зелене господарство» ніяк не розрахується з боргами минулих років

Не раз перепадало на горіхи й КП «Зелене господарство». Хоча цей рік підприємство завершило без збитків, розрахуватись із боргами минулих йому не до снаги. Так, зі слів директора, за десятиліття накопичилося близько 1,5 млн грн заборгованості з ПДВ, тож навіть якщо за поточний рік розраховуються повністю, то погасити борги можуть лише частково, а в результаті отримують ще й штрафні санкції.

— Підприємство могло би бути рентабельним, якби не ті борги, — зазначає чільник «Зеленого господарства» Володимир Мирка. — А так борговий хвіст усе одно ростиме. Його можна було б позбутись, якби поповнити статутний фонд із бюджету міста. Також можна було б продати частину території КП, але для цього поки немає механізму.

У 2014-й установа, що опікується озелененням облцентру, зокрема вирощенням квітів та інших рослин, увійшла з прибутком у 3130 грн. Здавалося б, є чимало фірм, які доволі непогано заробляють на продажі декоративних рослин, а от комунальному підприємству це чомусь не під силу.

— Ми порівняно з ними не конкурентоспроможні, — каже пан Мирка. — Приватні підприємці на єдиному податку, а ми, як державне, мусимо платити всі види зборів. Тож, наприклад, придбати ту чи ту рослину вийде дорожче.  Наше завдання — озеленювати місто, і ми це робимо.

Нагадаємо, тендер на озеленення Луцька вже вкотре виграє ТзОВ «МЖК», бо «Зелене господарство» не може стати переможцем через борги. В свою чергу «МЖК» фізично не спроможне виконати всіх робіт із озеленення, тож частину їх у якості підряду віддає тому ж «Зеленому господарству». З огляду на це не раз лунала ідея взагалі ліквідувати КП і дати можливість заробити приватним структурам.

— Це підприємство могло б узагалі не існувати. Є варіант проводити тендер та укладати угоди з представниками приватного бізнесу. Але потрібно, щоб були такі підприємства, котрі не лише б косили траву, а виконували весь комплекс робіт, — зазначає мер. — Та наразі таких просто немає.

Комунальні підприємства може врятувати концесія?

Микола Романюк переконаний: щоб потужні комунальні підприємства перестали працювати зі збитками, мають бути приведені до норми тарифи. Ще один можливий вихід — віддати їх в оренду чи концесію.

— Концесія — це такий вид оренди, коли майно лишається у власності громади, а працює на ньому інвестор. Так працюють у багатьох українських містах, зокрема й у Рівному. Ми ж дуже обережно до цього ставимось, оскільки маємо дуже гіркий досвід із котельнею на Карбишева, — зазначає Романюк.

Такий метод господарювання мер називає ефективнішим, адже приватник бере підприємство в оренду, щоб заробити, але при цьому виграє й місто. Яким чином підприємство, що ледве виривалось із боргових ям, раптом почне працювати з прибутком і чому за таким же принципом не можуть працювати комунальні підприємства — загадка.

Тим часом днями у Луцькраді було створено робочу групу з чиновників і депутатів, які мають проаналізувати роботу комунальних підприємств. Про результати аналізу ми напишемо згодом.