Куди зникають зелені насадження Луцька

Згідно з українським законодавством, на кожного жителя міста має припадати 15 квадратних метрів зелених насаджень. У Луцьку ж таких — 6,4 «квадрата». Куди зникають зелені зони обласного центру й як зупинити цей процес, з’ясовували «Відомості».

Як у Луцьку протягом останніх років дерибанять зони зелених насаджень, видно на прикладі одного з міських парків — 900-річчя міста Луцька.

Відповідно до рішення виконкому міської ради від 15 січня 1982 року, відділу комунального господарства міськвиконкому під будівництво парку 900-річчя міста Луцька виділялося 33 га. Сьогодні, як повідомив «Відомостям» перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук, парк разом із водним плесом налічує 18 га. Куди поділися 15 гектарів паркової землі?

Частину на аукціоні купили власники готельно-ресторанного комплексу «Срібні лелеки». Решту — роздали задарма.

— Є докази того, як «ділили» гектар парку вздовж вулиці Космонавтів, — розповідає депутат міської ради Сергій Сівак. — Хронологія подій така: у червні 2001 року група поважних осіб звернулася до міського голови з проханням продати їм земельні ділянки, що на території парку 900-річчя Луцька вздовж вулиці Космонавтів. Принаймні таке прохання значиться в одному з проектів відведення земельної ділянки. Своїм рішенням Луцький міськвиконком не тільки не відмовив у наданні гектара паркової зони для приватної забудови, але й зробив це безоплатно. На доказ «аукціону небаченої щедрості» луцькі чиновники «нарізали» заявникові ще додаткових 50 квадратних метрів елітної землі, про які потенційний забудовник у своєму проханні й не згадував.

Святослав Кравчук, який і у 2001-му працював першим замом мера, підтвердив, що ділянки дійсно віддали безплатно, до того ж людям, які у загальній черзі на отримання землі не стояли.

«Відомості» мають список тих, хто отримав ділянки у парку. Серед них прізвища дуже відомих осіб, і не найбільш нужденних. Так що на якій підставі й чому землю віддали їм — також питання.

— На Космонавтів землю віддали у безоплатну власність, — провадить Святослав Кравчук. — Не готовий сказати, яким чином виділялися ці ділянки, але я підписував папери, бо на той момент не було Кривицького.

Позицію тодішнього виконкому обґрунтував так:

— Ця територія була засмічена: люди з Космонавтів виносили туди сміття. Тому було прийнято рішення дати земельні ділянки під приватну забудову з умовою, що вони обгородять парк.

З часу прийняття рішення минуло більше десяти років. Власники земельних ділянок не поспішають парк огороджувати, навіть власну землю ніяк не позначили. Сьогодні тут ростуть сосни, ніякого сміття немає, прогулюються діти, мами з колясками. Вони не знають, що ця територія — приватна. До речі, як і земля біля Сапалаївки, що простяглася від архіву вздовж вулиці Чорновола. Сьогодні тут — безлад. Але торік восени почали чистити у цьому районі річку. І невдовзі за державні гроші наведуть порядок. Тож земля набуде нової вартості. А те, що її віддано у приватну власність, «Відомостям» підтвердив Святослав Кравчук.

Закон — не указ

Чи мала право міська влада, а конкретно її виконком, приймати рішення про виділення паркової землі?

— Такого права у неї не було, — каже депутат Сергій Сівак. — Стаття 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» чітко та недвозначно захищає місця масового відпочинку, тобто землі рекреаційного призначення. Цитуємо: «На території рекреаційних зон забороняються господарська або інша діяльність, зміни природного ландшафту і проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням». Згідно зі статтею 4 Земельного кодексу України, майдани, дороги, парки, сквери, пасовища, цвинтарі, сміттєзвалища — це землі загального користування і не підлягають передачі в колективну чи приватну власність.

— На момент виділення земельних ділянок межі парку 900-річчя Луцька затверджені не були, тому рішення законне, — переконує Святослав Кравчук.

«Земельною» справою парку займалася прокуратура. Як значиться у відповіді прокурора міста Сергія Даніліна, «встановлено, що на момент затвердження проектів відведення та надання 10 земельних ділянок на вул. Космонавтів у місті Луцьку у власність громадян межі парку імені 900-річчя Луцька визначені в натурі не були й державний акт виготовлений не був».

Тут же зазначається, що міська рада прийняла рішення «Про видачу державного акта на право постійного користування землею комунальному підприємству «Центр дозвілля і відпочинку ім. 900-річчя міста Луцька» 31 липня 2001 року. Номер цього рішення 437. Чому на це варто звернути увагу? Бо рішення про виділення земельних ділянок у приватну власність значиться під номером 429 від того ж таки 31 липня 2001 року. Коментарі тут, як кажуть, зайві.

Спочатку парк роздерибанили і тут же встановили його межі. Зроблено це в один день. Можливо, навіть із різницею у п’ять хвилин. Прокуратура ж вважає, що «підстав для внесення актів прокурорського реагування на цей час не встановлено».

Якщо хтось виготовляв технічну документацію на землю, то добре знає, що рішення виконкому для її отримання недостатньо. Є ще низка структур, які повинні стежити, щоб землю надавали законно. У 2001 році відповідний висновок мала надати ціла комісія. І вона його дала. І ні в кого з її поважних членів і тіні сумніву не виникло: як так частину міського парку віддати у приватну власність?

До речі, сьогодні багато хто з цих людей — членів комісії — також при посадах. Ось їхні прізвища: тодішній заступник міського голови Леонід Кирильчук, екс-начальник Луцького міського управління земельних ресурсів (нині — чільник управління капітального будівництва ОДА) Віктор Довгополюк, чинний начальник управління містобудування й архітектури Луцька Леонід Герасимюк, головний лікар санстанції Іван Ульчак, начальник служби державного пожежного нагляду Володимир Грушовінчук і колишній заввідділом природокористування й охорони навколишнього середовища Борис Сорока. Саме ця людина найпершою повинна була піднімати ґвалт про неможливість дерибану парку.

«Завдяки» цим «добродіям» лучани втратили частину зеленої зони.

— Навіть сьогодні можна довести, що цю землю віддали незаконно, — переконаний Сергій Сівак. — Є схема парку 900-річчя міста Луцька, розроблена у 1983-му, схема Генерального плану міста від 1996 року, схема парку з архівів відділу земельних ресурсів від 1997 року з чітко визначеними межами, що проходять по вул. Ветеранів, території міської лікарні, вул. Гетьмана Мазепи, просп. Відродження, вул. Космонавтів.

Єдине, що потрібно, — бажання вже чинної міської влади відвоювати парк для городян.

Міська рада готова віддавати сквери в оренду

«Відомості» поцікавилися, що робить влада Луцька, щоб зберегти той мінімум зелених насаджень, що маємо сьогодні.

— Завдання влади — зберегти території, де є дерева. Це можна зробити, надавши їм статус скверів, — розповів Святослав Кравчук. — На сьогодні такий статус мають уже 23 території. У цьому плані у нас є гарні приклади роботи з приватними особами. Так, підприємець узяв у оренду сквер на вул. Даргомижського, це як їхати на повороті до готелю «Світязь». Він підписав договір із КП «Парки та сквери» на обслуговування земельної ділянки, виготовлення проекту скверу і його облаштування. Аналогічна ситуація на Відродження. Сквер, який належав профспілкам. Була інформація, що у профспілки зверталися громадяни, які хотіли відчужити земельну ділянку. Люди, які мають поблизу приватні будинки, утворили кооператив, ми уклали з ними угоду, що вони беруть на обслуговування цю територію, будуть її прибирати, зроблять доріжки й освітлення. Міська ж рада надала території статус скверу. Власники тих же «Срібних лелек» мають перед нами зобов’язання до Дня Незалежності навпроти своєї території зробити пішохідну зону, доріжки, освітлення, побудувати місток через Сапалаївку. Плануємо ще 18 територіям надати статус скверів. Таким чином, ніхто не матиме права зрізати там дерева.

На фото: Так сьогодні виглядає частина парку, яку міська влада віддала під забудову