Микола Романюк: Від декларацій потрібно перейти до реальної підтримки малого бізнесу

Призначення та діяльність голови Волинської облдержадміністрації Миколи Романюка припала на період гострої конфронтації між Президентом і Прем'єром. Будучи людиною глави держави, за функціональними обов'язками зобов'язаний цілковито підпорядковуватись уряду. Як воно працювати між двома вогнями, коли один вимагає робити, а інший забороняє, ми поцікавились у Миколи Ярославовича.

— Буду відвертим — нелегко. Особливо важко було перших півроку. Але оскільки я — людина справи, то намагався більше зосередитись на питаннях та проблемах регіону. І мені, здається, це вдалось. Як і вдалося знайти спільну мову з Президентом, Прем'єром, міністрами. Щодо проблем області. Можу вже сьогодні сказати, що чимало із запланованого зроблено. Приміром, покращили житлово-побутові умови 48 багатодітних родин. Придбали для сільських освітніх закладів для перевезення учнів 44 автобуси. Відкрили у Володимирі-Волинському спеціалізовану школу для дітей з вадами слуху. Побудували декілька загальноосвітніх шкіл, зокрема в Маневицькому, Ківерцівському, Луцькому районах. Це в освіті. В медицині, в першу чергу, намагалися поліпшити матеріально-технічну базу сільських фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій. Крім того, у санаторії «Лісова пісня» відкрили центр реабілітації хворих з ураженнями кістково-м’язової системи. На базі педіатричного відділення №3 Волинської обласної клінічної лікарні - дитячий онкогематологічний центр. Великим досягненням вважаємо введення в дію хірургічного корпусу Любомльської ЦРЛ, сьогодні на завершенні — вже терапевтичний. Велику роботу проробили і в плані ремонту відділень центральних районних лікарень області та медичних закладів Луцька. Лише в обласній клінічній лікарні освоєно 350 тисяч гривень. Активно працюємо і над впровадженням в бюджетних установах енергозберігаючих технологій.

— До приходу на роботу в облдержадміністрацію волиняни знали Миколу Романюка як перспективного та професійного банкіра, який легко знаходив контакт із клієнтами. І ось — голова облдержадміністрації. Попервах здавалось, це моя власна думка, ваші попередні контакти якийсь час вам заважали. Всі вважали своїм хлопцем, а тут доводиться приймати рішення, які вже комусь можуть не подобатись.

— Чого гріха таїти, коли я працював керівником регіонального правління Приватбанку, у мене були інші відносини з начальниками управлінь. Тепер треба було ними керувати. Було непросто. Не без того, казали: «Ти що, не розумієш? Ти ж був у тій самій шкурі». На такі речі я відповідав: «Ну, добре, давай сядемо і розберемо ситуацію». В будь-якому випадку мали знайти правильне рішення, і ми його знаходили. Сьогодні вже можу сказати, що ми нормально спрацювалися, конфліктів, щоб запам'яталися, не було.

— Волинь завжди вважалась аграрним регіоном, бо дійсно вся увага була сконцентрована на вирощуванні продукції — рослинної та тваринної. Сьогодні сільським господарством особливо не похвалишся. Вам не здається, що у нас просто бракує керівників нової формації, які б уміли швидко переорієнтовуватись із виробництва неперспективного в перспективне?

— Я з вами згідний, може не на сто відсотків, що проблема кадрів існує, особливо, якщо розглядати з точки зору роботи в ринкових умовах. Дійсно, серйозних успішних господарників можна порахувати на пальцях. І їм не по двадцять п'ять і не по тридцять років. Але, наскільки я володію інформацією, вони собі заміну готують. Гірше там, де господарства розвалили, землю розпаювали. На мою думку, ростити майбутніх господарників треба з одноосібників, фермерів. Що стосується в цілому сільського господарства області, то темпів виробництва цьогоріч не знижено. Навпаки, за 10 місяців поточного року одержано продукції на суму 2,6 млрд. грн., що більше минулого року. В основному- за рахунок виробництва тваринницької продукції. До речі, щодо розвитку м'ясної худоби, зараз у нас є цікавий інвестиційний проект на 30 тисяч голів і другий — по вирощуванню молочного поголів'я — на 5 тисяч голів. Загалом ситуація в області з ВРХ не така вже й погана. Лише в одному господарстві Ковельського району стільки м'ясної худоби, скільки в одній зі східних областей України. Що стосується свиней, то зараз в роботі теж проект на 30 тисяч. Мало. Але працюємо.  Якщо говорити про розвиток промисловості, тут зовсім інша картина. Є багато людей, які вміють працювати в нових умовах. Взяти той самий СКФ «Україна», Кромберг енд Шуберт, «Кроноспан», інші підприємства. Малий і середній бізнес. В молодих людей є бажання заробити гроші і це добре. Але на окремо взятій території революції не зробиш. Потрібно, щоб у цілому держава від декларативних розмов перейшла до реальної підтримки малого та середнього бізнесу, починаючи з оподаткування і завершуючи різними програмами.

— Минулої сесії облради керівник одного з сільгоспгосподарств пан Діброва вкотре підняв питання збуту м'яса вирощених свиней. І ця тема, погодьтеся, виникає постійно. У мене зворотнє запитання: чому за вісімнадцять років незалежності нікому з керівників господарств не прийшла думка в складчину збудувати той же самий оптовий ринок, невеликий переробний завод? Думаю, такий проект інвестиційно підтримала б і держава.

— Я був на одному з діючих оптових ринків. Його директор каже: єдине, що не вистачає для того, аби заробляти більше грошей, так це аеропорту. Тому ідея хороша, вигідна, але керівники господарств поки не виявляють подібного інтересу. Це ж має бути якась кооперація з дольовою участю бажаючих. Адміністрація може виступити лише організатором, але якщо бажання не буде, нічого не зробимо.

— Можливо, варто нарешті серйозно задуматись про туризм. Якщо вміло поставити цю ділянку роботи, то гроші в край поллються. Маю на увазі озеро Світязь. До речі, воно починає заростати.

— У нас проблем на Світязі кілька: хаотично набудовані хати, самовільний захват землі, відсутність каналізації, дорога. Якби ми їх розв'язали, можна було б серйозно говорити про будівництво баз відпочинку. Сьогодні ведуться роботи по розробці генерального плану забудови Шацького району і землевідведення. От, коли буде готовий, тоді можна показувати інвестору, де є вільні ділянки, їх вартість. Але ж у нас не тільки Світязь. Є й багато інших привабливих озер. Приміром, Пісочне. Сесія райради зарезервувала біля нього велику площадку під будівництво. А ще санаторій «Лісова пісня». Можна вкладати кошти, розвивати. Та для цього треба, ще раз наголошу, вирішити головні питання: централізована каналізація, водопостачання, дороги, інфраструктура і, безперечно, земля. А те, що ви кажете, що Світязь заростає, то цим питанням має зайнятись Шацький національний парк.

— Проведення Євро-2012 в Україні — унікальний шанс вивести на певний рівень інфраструктуру держави і хороші фінансові вливання в економіку. Для Волині цей захід дасть можливість втілити в життя важливі для краю проекти?

— Якщо все відбуватиметься як заплановано, отримаємо якісно нові дороги Київ-Ковель-Ягодин та Устилуг-Луцьк-Рівне. Плюс розбудовану інфраструктуру, рятувальні служби. Велика увага буде приділена пам'яткам історії та культури, що знаходяться поблизу цих трас, готелям, базам відпочинку. На сьогоднішній день є приємна звістка по програмі добросусідства Польща-Білорусь-Україна. На наступний рік відповідно до неї буде виділено шість мільйонів євро на будівництво на українській стороні переходу в Устилузі, 4 млн. — на технічне забезпечення.

— Є сподівання, що обласній владі цього разу все-таки вдасться запустити аеропорт?

— Аеропорт буде у будь-якому випадку. Просто зараз ми знаходимось у ситуації рутинної роботи. Мій заступник Василь Байцим тиждень просидів у Києві, узгоджував у міністерствах документи на виділення 1,4 га під будівництво тимчасового терміналу. Не повірите, півроку займаємось цим клаптиком землі. Плюс треба зробити геодезичні дослідження. Сертифікацію його як цивільного. Потім встановити світлотехнічне обладнання. Львів'яни пообіцяли передати. Далі — реєстрація аеропорту як цивільного.

— Що змінилось у плані фінансування будівництва 10-ї шахти після останнього візиту Прем'єра Юлії Тимошенко в Нововолинськ?

— Фінансування йде за планом, роботи теж.

— Не хотілося б говорити про болячки, але наша область виявилась не готовою відреагувати на епідемію грипу. Масок в аптеках практично не було, як і потрібних медикаментів, приміром, тої ж таки оксолінової мазі.

— Вся країна виявилась неготовою. Волинь не виняток. Дійсно, не було в достатній кількості масок, окремих медпрепаратів. Щодо масок, як пояснював мені Шайко, аптеки мали можливість закупити їх у виробників за 1,07 грн. В той же час уряд встановив фіксовану ціну не вище 1 грн. Сьогодні це питання уже вирішено. Ми шиємо і складаємо маски. На випадок другої хвилі епідемії у нас таких проблем не буде. Крім того, в області незабаром встановлять лабораторію для визначення усіх типів вірусів. Уже є кілька апаратів штучної вентиляції легень. А днями в регіон надійшло 4,3 мільйона гривень з держбюджету. Будуть використані на придбання ліків.

— Багато розмов в області велось про кошти зі Стабілізаційного фонду на добудову об'єктів з готовністю 70% і вище. Не знаю, але, здається, будівництво стоїть.

— Перша урядова програма заморожена. Хоча все було відпрацьовано, визначено об'єкти. Держава пішла іншим чином: викупляє квартири і надає їх тим, хто найбільше потребує. У цю програму потрапили один будинок в Нововолинську, один в Ковелі.

— Не можу не скористатись нагодою, щоб не обговорити з вами, людиною-професіоналом у банківській системі, ситуацію з доларом. Ви ж не заперечуватимете, що Нацбанк кинув українців? Адже, якби вчасно втрутився, ми б сьогодні могли уникнути 8 гривень і вище за долар.

— Якщо коротко, безперечно, і вина держави, і Нацбанку в цьому є. Треба було вчасно втрутитись у ситуацію. По-друге, не варто було допускати ажіотажу навколо банку «Надра». Ми ж знаємо, гроші люблять тишу. По-третє, заборонити видавати доларові кредити ще в кінці минулого року або на початку цього. Однозначно провести реструктуризацію заборгованості позичальників. Якщо не понижувати процентні ставки, то хоча б їх не піднімати. Ні в якому випадку не вимагати від банків сплати штрафних санкцій. І обов'язково провести рефінансування фінустанов.