Найтепліше вітання — листівка, виготовлена власноруч

Лучанка створює з паперу оригінальні вироби у техніці квілінгу

Лучанка Оксана Загуменна рукоділля любить із дитинства — це їй прищепила мама. Ляльки-мотанки, декупаж (вирізування візерунків із різних матеріалів і наклеювання їх на поверхню, що декорується. — Авт.), вишивка — до всього дівчина має хист. Але останнім часом найбільше її захоплення — квілінг — мистецтво виготовлення плоских або об’ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу. За допомогою цієї техніки Оксана виготовляє оригінальні листівки, рамки для фото, композиції.

— Я працюю масажистом, тому потрібно, щоб пальці завжди були в русі, — розповідає дівчина. — Якщо якийсь період нема роботи, то вони заклякають, а квілінг допомагає тримати їх у формі. Адже папір необхідно нарізати, скрутити, склеїти. Крім того, коли це роблю, то «вимикаюся», відпочиваю від буденщини. На сьогодні вже й сестру залучила до діла, вона мені дуже допомагає, бо заняття це досить кропітке. Щоб виготовити одну стандартну листівку, треба більше години часу.

З її робіт, каже, найбільш популярні листівки. Їх замовляють для привітань із днем народження, весіллям, ювілеєм.

— Уже почалися новорічні замовлення, — веде далі Оксана. — Одна клієнтка попросила чотири листівки з ялинками, друга хоче весільну на подарунок, бо вони оригінальні й запам’ятовуються нареченим. От нещодавно виготовила листівку, де були три фото молодят, обрамлені квітами, і так само квітами викладена дата весілля. Знаю, що тепер ця листівка у них удома стоїть на видному місці, як дорогий сувенір. От зателефонували мені о 1-й ночі: «Нам потрібно на завтра листівку». Головне — мати час і бажання, — пояснює майстриня. — Якщо ти у виріб вкладаєш душу, з настроєм робиш, тоді й гарно виходить. А є випадки, що ніби і хочеш зробити, але не йде, і все.

Роботи Оксани Загуменної уже потрапили й за кордон, найбільше — у Польщу, куди їх везуть на сувеніри. Також були замовлення зі Львова, Києва.

— Ручна робота в українському стилі, бо я дуже люблю саме в ньому працювати, — це хороший презент на пам’ять, — продовжує мисткиня. — Однак не всі сприймають ці вироби. Дехто думає: скручений папір, нічого особливого. А є люди, які бачать, що це ручна робота, і готові в рамочку поставити її, щоб не пропала. Здається, що це легко, але лише на одну стандартну листівку потрібно накрутити 30 смужечок одного кольору, щоб вийшло три квіточки, і мінімум 20–25 — на листочки.

Крім того, що квілінг вимагає часу й терплячості, це задоволення — не з дешевих, бо один аркуш, який використовує для роботи Оксана, може вартувати від чотирьох до восьми гривень. Причому папір має бути відповідної товщини. Клей майстриня також довго підбирала: звичайний ПВА не підходить, бо довго сохне, тому користується вініловим.

— Дітей пробувала навчати цьому ремеслу, — розповідає рукодільниця, — але у них не вистачає терпіння, і робити щось руками їм нецікаво — подавай тільки комп’ютери або планшети, плюс малеча непосидюча. А щодо дорослих моїх учнів, то зазвичай вони воліють купити виріб, аніж самим його виготовити.

На запитання, про що мріє Оксана та які її найближчі творчі плани, відповіла, що має намір у стилі квілінгу виготовити картину з зображенням замку Любарта.

— Але це буде нелегко, якщо врахувати всі нюанси цього виду мистецтва, — пояснює дівчина. — Хочеться розвиватися й далі та дарувати своїми виробами людям тепло і позитивний настрій.