Колишній командир волинського «Беркута» Антон Цісарук: На Майдані беркутівці діяли непрофесійно і цинічно
— Застосовувати «Беркут» можна лише у разі необхідності, коли виникає загроза масових заворушень. Про застосування спецпідрозділу мають попередити заздалегідь. У ніч на 30 листопада, судячи з того, що показують у ЗМІ, необхідності у застосуванні «Беркута» не було.
Україну і світ шокували кадри, коли озброєні працівники спецпідрозділу «Беркут» по-звірячому били студентів на Майдані, демонстрантів і журналістів біля Адміністрації Президента. На сьогодні однією з головних вимог Євромайдану стало покарати винних у цих звірствах. Чи мають право беркутівці бити людей, як вони повинні поводитись у критичних ситуаціях і чи передбачена для них відповідальність за надмірне застосування сили? Ці й інші запитання «Відомості» поставили першому командиру спецпідрозділу «Беркут» на Волині, а нині — полковнику міліції у відставці, голові громадської ради при УМВС, голові Асоціації ветеранів і пенсіонерів «Беркут-Волинь» Антонові Цісаруку.
— Антоне Вікторовичу, у зв’язку з подіями на Євромайдані у людей виникає чимало запитань до працівників міліції, особливо до спецпризначенців. Свого часу ви стояли біля витоків створення спецпідрозділу «Беркут» на початку 90-х. Які завдання перед ним ставили?
— Основним завданням спецпідрозділу було забезпечення охорони громадського порядку в складних умовах, де необхідно професійно реагувати на критичну ситуацію, а також затримання організованих груп злочинців, які мають зброю та чинять опір працівникам міліції. Я очолив волинський «Беркут», коли він тільки утворився. Нас тоді було 52 чоловіки. Буквально через півроку після створення підрозділу нам довелося розмежовувати вірян Київського та Московського патріархатів біля Свято-Троїцького собору. Ситуація тоді була гіршою, ніж на Майдані у Києві. Громадяни були «заведені», достатньо було невеликої іскри — й наслідки могли бути складні. Тоді люди билися до крові. А між ними стояв «Беркут». Працювали у Криму, Києві, Югославії, затримували злочинні угрупування, але такого, щоб мирних людей по голові бити, — не було.
— Наскільки правомірним було застосування спецпідрозділу «Беркут» на Майдані у Києві в ніч на 30 листопада?
— Застосовувати «Беркут» можна лише у разі необхідності, коли виникає загроза масових заворушень. Про застосування спецпідрозділу мають попередити заздалегідь. У ніч на 30 листопада, судячи з того, що показують у ЗМІ, необхідності у застосуванні «Беркута» не було. У ЗМІ поширили інформацію, що до правоохоронців звернулися комунальники з проханням очистити майдан. Пізніше комунальники це спростували. Порозуміння і співпраці явно не було. Тим паче не було необхідності застосовувати засоби фізичного впливу — рукопашний бій і спеціальні засоби. Це гумові кийки, кайданки, сльозогінний газ і т. д. Межа була перейдена. Непрофесійно діяли командири. Вони повинні правильно керувати спецпідрозділом, підготувати його належним чином. І забезпечити нормальний морально-психологічний клімат. Однією з основних навичок спецпідрозділу має бути вміння вчасно зупинитися. Спецпризначенці, незважаючи на психологічну й емоційну напругу, мають уміти не переходити межу. Інакше це вже перевищення службових повноважень.
— Перевищення службових повноважень усе ж таки було?
— Якщо людина лежить і її б’ють, то це однозначно перевищення службових повноважень. За це передбачена кримінальна відповідальність. Це катування. Пряме порушення не лише Конституції, Закону «Про міліцію», а й ст. 6 Конвенції про права людини.
— Чи є якість обмеження у беркутівців щодо застосування спецзасобів?
— Все це чітко прописано у Законі «Про міліцію». Там виписані межі й умови застосування спецзасобів. Якщо працівник міліції вирішив застосувати спецзасоби, то він має про це попередити. Передбачено, що забороняється застосовувати засоби фізичного впливу і спецзасоби щодо жінок із ознаками вагітності, людей похилого віку та малолітніх. Це надзвичайний засіб, якщо попередньо не вдалося локалізувати конфлікт більш гуманними методами: шляхом звернення, переконання. Застосовувати спецзасоби мають право лише у разі протидії. Якщо на працівника міліції йде людина з палицею, ножем, гранатою, то застосовують спецзасоби. А не тоді, коли людина втікає чи лежить, а він її гамселить по голові. Це порушення прав людини. Ці працівники скоїли злочин.
— Ми всі бачили, що висновки зроблено не було і 1 грудня після провокацій біля Адміністрації Президента «Беркут» знову жорстоко побив людей. Зокрема, журналістів, які показували посвідчення.
— Якщо проаналізувати ситуацію з відео на Банковій, то видно, що була явна провокація. Хто її організував, із часом з’ясується. В цьому разі провокували на групові порушення порядку, які переростали у масові безпорядки. Тому працівників «Беркута» тут задіяли на законних підставах. Але знов-таки ми ніде не бачимо, що до присутніх зверталися з проханням припинити безпорядки. Ще раз наголошу: спецпідрозділ повинен був лише локалізувати конфлікт, а не переходити межу, яка кваліфікується як грубе порушення прав людини. Ми ж бачили, як б’ють затриманих, обзивають різними словами. Це явне перевищення повноважень. Людина лежить — усе, її не б’ють. Якщо застосовується спецпідрозділ і людина просто стоїть і нікого не чіпає, то її не мають права бити. Як можна бити людину по голові, коли вона показує посвідчення журналіста?
— Хто має за це відповісти? Чи можливо встановити тих бійців, які били мирних людей?
— Працівник міліції після застосування засобів фізичного впливу і спецзасобів, особливо якщо після цього людина отримала тілесні ушкодження, зобов’язаний негайно організувати надання медичної допомоги. Далі — написати рапорт на ім’я командира про застосування ним спецзасобів. Командир у свою чергу повинен проінформувати про це прокурора. Прокурор має дати правову оцінку, наскільки правомірно було застосовано ці спецзасоби. Якщо ця процедура дотримана, встановити осіб, які перевищували службові повноваження, нескладно. Якщо ж недотримана, то це означає, що командир недбало ставиться до своїх функціональних обов’язків. Це також передбачає певні правові наслідки. Якщо ж командир скомандував: «Уперед, без жодних перешкод!» — це пряма кримінальна відповідальність.
— Яке покарання передбачено для працівників міліції за перевищення службових повноважень?
— Там великі терміни позбавлення волі. Все залежить від межі перевищення службових повноважень. Наприклад, якщо спецпризначенець під час охорони громадського порядку випадково вдарив когось по голові, а потім відійшов — це одне. Коли ж людина лежить, а її добивають — це зовсім інше. Це особливий цинізм. Це непідготовленість спецпідрозділу. Неналежний моральний клімат у колективі. В «Беркут» завжди набирали найкращих. До речі, колишні волинські працівники спецпідрозділу після побаченого по телебаченню мені телефонували й ініціювали виїзд у Київ, щоб захистити людей, стати стіною між ними та непідготовленими працівниками «Беркута», які працюють на столичному Майдані.
— Хто може віддати наказ «Беркуту»?
— Згідно з останніми нормативними документами, в областях «Беркут» підпорядковується безпосередньо начальнику УМВС. У Києві начальник міг дати наказ «Беркуту», зокрема підрозділам із інших регіонів, якщо вони перебувають у відрядженні в столиці й перейшли в оперативне підпорядкування. Загалом же в таких ситуаціях, звичайно, міністр має взяти все на особистий контроль. І він повинен керувати такими операціями.
— Правда, що зарплата у спецпідрозділу «Беркут» найвища у системі МВС?
— Заробітна плата для співробітників «Беркута» була піднята за міністра Могильова. Тоді була домовленість, що будь-який працівник міліції повинен отримувати не менше чотирьох тисяч гривень. Першими підвищили платню працівникам спецпідрозділів. На жаль, на цьому все зупинилося через брак коштів.
— Чи могли беркутівці відмовитися від виконання наказу?
— Відмовитися від виконання наказу працівник міліції не може. Але, виконуючи наказ, він зобов’язаний діяти у межах дозволених законом норм.