Купуючи взуття, не забудьте взяти чек і гарантійний талон

Зима на носі, тож люди поспішають придбати теплі черевики та чоботи. Ціни на взуття у магазинах Луцька коливаються в середньому від 700 до 1500 гривень. Є, звісно, й дешевші, й дорожчі варіанти. На жаль, якість зараз далеко не завжди відповідає ціні. Саме в цьому переконалася лучанка Валентина Крижанівська. Дівчина купила гарні замшеві чобітки у ТЦ «Ювант» за тисячу гривень, і через три тижні в одного зламався замок. Вона звернулась у торгову точку з проханням, щоб відремонтували безкоштовно, однак взамін почула не лише відмову, а й лайку.

— Продавець уже ніби й погодилася забрати їх на ремонт, — розповідає про випадок Валентина, — та якраз навідалася власниця магазину і ще з порога почала: «І що ви тут усі ходите? Взуття не вмієте носити, а до нас якісь претензії!». Я спробувала заперечити і пояснити, однак вона й рота відкрити мені не дала, кричала й сипала образами. Створилося враження, що не я перша до них із подібною проблемою звертаюся.

Ні з чим Валентина повернулася додому, але бажання довести свою правоту не полишало. Та коли у громадській організації «Захист прав споживачів» дізналася, що цей шлях буде ой яким тривалим, вирішила не псувати собі нерви. Бо потрібно було спершу звернутися з письмовою заявою до суб’єкта підприємництва. Якщо ж відмовиться її прийняти — направити один екземпляр на його адресу поштою з повідомленням про вручення. Коли б підприємець усе ж наполягав, що замок зламала сама покупець, на Валентину чекала б ще й експертиза, яка визначає, з чиєї вини виникли недоліки. А якщо висновки виявляться не на користь споживача, то останній зобов’язаний оплатити її вартість. До того ж іншого взуття дівчина не мала, а в чомусь ходити треба було, тому понесла обувачку в ремонт.

На фото: Валентина Крижанівська демонструє чобіт, у якому походила тільки три тижні

— У кількох майстернях мені відмовляли, мовляв, роботи багато, бо в чоботах очевидний заводський брак, — продовжує Валентина, — але в одній усе ж таки погодилися повністю міняти замок.

Начальник інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області Іван Смоленг повідомив, що є наполегливі покупці, особливо люди старшого покоління, які рахують кожну копійку й відстоюють свої права до кінця. А останнім часом в інспекцію часто звертаються саме з приводу неякісного взуття. Однак до експертизи, яку проводять у Торгово-промисловій палаті, справа рідко доходить.

— Якщо підприємець-реалізатор бачить, що вина його, бо ж прекрасно знає, хто виробник того взуття, яким торгує, то старається в період гарантійного терміну і замок поміняти, і підшити, і каблук відремонтувати, — розповідає Іван Павлович. — Нещодавно був схожий прикрий випадок — тяганина між споживачем і підприємцем, останній доводив, що замок поламався через погано підібрану халяву. Нам вдалося залагодити конфлікт, і підприємець усе ж зробив ремонт. Пам’ятаю, як жінка принесла чобітки — гарні такі, акуратні, червоного кольору — та фотографію ноги — також червоного кольору. Виявляється, шкіра настільки облазила, що зафарбовувала і шкарпетку, й ногу. Чоботи замінити їй не хотіли. Тоді проводили експертизу, яка таки довела, що цей недолік — вина виробника. В результаті підприємець повернув споживачу вартість чобіт. Загалом інспекція з захисту споживацьких прав більше 80% заяв споживачів задовольняє.

Іван Смоленг наголошує, що покупець повинен увагу звертати на назву виробника (зазвичай зазначено на лейбах або на коробці-упаковці), адже часто китайське видають за польське чи турецьке. А ще — вимагати у продавця розрахунковий документ (чек), а також гарантійний талон.

— Для того щоб отримати згоду нашого центрального органу на позапланову перевірку суб’єкта підприємництва, ми повинні підтвердити заяву або скаргу розрахунковим документом, де вказано місце ведення діяльності, назву суб’єкта, — каже Іван Павлович. — Гарантійний талон, де, як правило, стоїть печатка підприємця, також є підтвердженням того, що товар куплено у тому чи тому місці.

— А якщо при купівлі споживачу не надали ні чека, ні гарантійного талона, а взуття придбали з явним браком, то як тоді відстоювати свої права? — цікавимось.

— Якщо у споживача нема підтверджувального документа, він повинен написати заяву до підприємця (лист із повідомленням про вручення), щоб ми бачили, що ведеться хоч якась переписка.

У разі ж, коли ви прийшли додому й роздивилися свою покупку, ще раз приміряли, порадилися з рідними та вирішили, що взуття вам не підходить за кольором, розміром або формою, його можна повернути у магазин.

— Але тільки протягом 14 днів із дати купівлі та за умови, що збережені упаковка, ярлики й воно не було ношене, — каже Іван Павлович. — Продавець на вашу вимогу повинен або обміняти взуття на інше, або повернути кошти.