Хто заставляє мерзнути студентів агроколеджу

Нещодавно на сайті Волинського осередку партії Всеукраїнського об’єднання «Свобода» з’явилась інформація про те, що «у Володимир-Волинському агротехнічному коледжі студенти вже два роки поспіль навчаються в неопалюваних приміщеннях. Крім того, тепло в гуртожитках їм вмикають лише у вечірній час на кілька годин, тож ночувати зазвичай доводиться у верхньому одязі». Чи відповідає ця інформація дійсності, з’ясовували «Відомості».

За інформацією депутата Володимир-Волинської міської ради Сергія Коби, прохання втрутитись у ситуацію надійшло від студентів цього коледжу та їхніх батьків. Ми попросили контакти заявників, щоб особисто з ними поспілкуватись, однак депутат зауважив, що своїх прізвищ ті просили не озвучувати: їм там ще навчатися. На запитання, як коментує керівництво закладу такий стан речей, Сергій Коба відповів, що за поясненням ні до директора, ні до заступника не звертався.

Але ж це серйозні звинувачення, тому така позиція «свободівців» виглядає трохи дивною. У чому проблема та чи насправді діти мерзнуть, ми вирішили побачити на власні очі, завітавши до коледжу.

— Ми установа, яка фінансується з державного бюджету, — розпочав директор закладу Олександр Коновалюк. — Цього року фінансування було обмежене. Якщо в бюджетній пропозиції ми просили на енергоносії 350 тис. грн, то нам надійшло лише 148. Тобто на 201 тисячу недофінансували (директор демонструє щомісячний план використання коштів. — Авт.). На оплату комунальних послуг та енергоносіїв на січень планувалося 50 тис. грн, на лютий — 30 тис. 700 грн. Ми два корпуси опалюємо від тепломережі міста, один корпус і гуртожитки — власною газовою котельнею, а ще майстерню — дровами. За січень минулого року на енергоносії, тепло і газ витратили 69 тис. 745 грн, а в лютому, коли були морози, пішло аж 170 тис. 849 грн. Зрозуміло, це призвело до заборгованості. Бо розпорядником коштів є державне казначейство, і незалежно від того, є у нас гроші на рахунку чи нема, більшої від запланованої суми не пропустить. Тобто у лютому лише 30 тисяч 700 — і все, далі йдуть борги. І так щороку. На сьогодні ми ще маємо 36 тисяч боргу за газ, який заплатимо, тільки-но з бюджету прийдуть гроші. На листопад передбачено 70 тисяч. І лише тоді запустимо нашу котельню, яка готова до експлуатації, як і тепломережа. Щоб покращити тепловий режим, зробили цього року гідротехнічне промивання системи опалення у гуртожитках і ремонт — заплатили більше 50 тисяч. У гуртожитках за останніх три роки поміняли майже 80% вікон, встановили пластикові, бо через вікна — основний витік тепла. Але проблема в іншому: до кінця року залишиться 114 тисяч. Якщо палити цілодобово, то це ніщо, бо котельня за добу взимку спалює від 900 до 1000 кубометрів газу, а тисяча кубів коштує 4 тис. 164 грн. За місяць виходить більше 120 тисяч на котельню при температурі на виході з котла 45 градусів, а якщо 60 градусів, то витрата газу ще збільшується.

Тому й були змушені в коледжі економити. Наприклад, у березні, коли температура вночі коливалася від нуля до 10 градусів, пропалювали лише вранці та ввечері. Також задля економії продовжують зимові канікули. Олександр Васильович каже, що з гуртожитків, як було зазначено на сайті ВО «Свобода», ніхто не виселявся, навпаки, у 4-й прийшло два студенти з приватних квартир.

— Люди писали, щоб накапостити, наробити шуму. Я вже два тижні тільки те й роблю, що відписуюсь у різні інстанції, — зауважує директор. — Плюс 20 градусів у гуртожитках немає, у межах від 12 до 18 залежно від того, як утеплені вікна. Діти користуються електрообігрівачами, єдине — ми забороняємо одночасно вмикати їх. Я майже щодня буваю у гуртожитку, спілкуюся зі студентами, кажуть: нам нормально. Я вже вісім років директором відпрацював, і щороку початок зими — це страшний головний біль. Проблеми починаються з того, що, поки затвердять бюджет, поки затвердять паспорти бюджетних програм, лише тоді казначейство починає фінансувати. А це середина лютого. Було одного року, що 2 березня міністр фінансів підписав дозвіл на початок фінансування аграрної освіти. Як жити до березня?

— Бюджет цього року настільки малий, що майже за всіма статтями є дефіцит, — додає головний бухгалтер коледжу Наталія Ковальчук. — Ви зрозумійте, що ми маємо спецкошти, але не можемо використовувати або сплачувати суми, що більші від кошторисних призначень. Можемо тільки робити перекидання між статтями витрат — це по спецкоштах, і то з дозволу міністерства. По державному фонду таке не дозволяється. Найбільша стаття витрат — 70% — на зарплату і на податки.

— А як щодо платного навчання? — уточнюємо.

— В середньому рік навчання вартує п’ять тисяч, — продовжує Наталія Петрівна. — На платній формі вчиться 42% студентів. 93,8% із суми, яку вони платять, іде на податки і заробітну плату викладачів.

Оскільки державного фінансування не вистачає, заклад намагається якось виживати. Як повідомила головний бухгалтер, прибутковою у них є власна їдальня. За рахунок того, що коледж має 260 га землі, вирощує свині, худобу, харчування для студентів здешевилося. Придбано копіювальний апарат, який себе окупив за перші два роки, працює магазинчик із канцелярським приладдям, що також дає невеличкий прибуток, на курсах водіїв заробили більше ста тисяч гривень. Дохід мають і від майстерні.

Саме за спецкошти у коледжі проводяться ремонти. Скажімо, минулого року 80 тисяч пішло на оновлення фасаду головного корпусу.

Про проблеми, що існують, директор розповідав на батьківських зборах, які того дня проводили в коледжі, зокрема, порушили питання опалення та жорсткої економії коштів на енергоносії.

У гуртожитках студенти, з якими нам вдалося поспілкуватися, запевняли, що умови їх задовольняють, узимку не холодно.