Заступник голови Волинської ОДА Віталій КАРПЮК: Від асоціації з Євросоюзом аграрії тільки виграють

Майже завершилися на Волині осінньо-польові роботи зі збору зернових і зернобобових. Про те, скільки зерна у наших сільгоспвиробників закупила держава, скільки експортовано за кордон і чи достатньо його запасів цьогоріч для забезпечення стабільної ціни на хліб, ведемо мову із заступником голови Волинської облдержадміністрації Віталієм Карпюком.

За його словами, Аграрний фонд України уклав з волинськими господарствами форвардні контракти на поставку 34 тисяч 569 тонн зерна (пшениці 2-3 класів і жита 2 класу).

— Це дуже багато, якщо врахувати, що в області в цілому хлібопеки в рік споживають 52 тисячі тонн зерна. За це держава попередньо сплатила 30 мільйонів 690 грн, — розповідає Віталій Володимирович. — Це ж фактично безпроцентний кредит на рік для сільгоспвиробників, бо гроші вони отримали у грудні, а зараз розраховуються зерном. Такі біржові контракти вигідні особливо для тих господарств, які не мають оборотних коштів. У них з’являються фінансові можливості добре підживити поле, засіяти більші площі.

Ціну на зерно, за інформацією посадовця, визначає біржа. Щодо стану виконання біржових зобов’язань, то 60% або 20 тисяч тонн зерна волинськими суб’єктами господарювання уже переоформлено.

— За винятком СТОВ ім. Лесі Українки Ковельського району, — уточнює Віталій Карпюк, — і слабо розраховуються господарства Луцького району.

На запитання щодо забезпеченості області зерном, запевнив, що  запасів є вдосталь і Волинь буде цього року з хлібом.

— Нам вистачає квартального запасу — 12-15 тисяч тонн, плюс зерно врожаїв попередніх років, що зберігається на складах — дворічної і трирічної давності, — каже Віталій Карпюк. — Крім того, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства, область має щомісячно закуповувати по дві тисячі тонн борошна за стабільними цінами, незалежно від коливання їх на ринку. Зараз це 2,80 грн/кг за пшеничне борошно. Відповідно до заявок, його розподіляємо між нашими хлібокомбінатами — Теремнівським, Кічкарівським, Володимир-Волинським, Нововолинським та іншими. Вже четвертий рік поспіль створюємо регіональні ресурси і цього року знову, відповідно до рішення обласної ради, закладено кошти на цю потребу. Робимо це для того, щоб у якийсь період за фіксованими цінами забезпечити наших хлібопеків борошном. Регіональних ресурсів в цілому по області закладаємо до п’яти тисяч тонн.

— Тобто передумов для подорожчання хліба на сьогодні немає? — уточнюємо.

— Ціну на хліб формує не тільки одне зерно чи борошно, — пояснює посадовець, — це і заробітна плата хлібопеків, і вартість складових: цукру, солі, пального, яке затрачається на розвезення хліба, газу, який необхідний, щоб випекти... Але сьогодні економічних підстав для подорожчання хліба і хлібобулочних виробів немає.

Щодо експорту зерна, то, як повідомив, Віталій Карпюк, минулого року з Волині через порти і залізницею у країни Євросоюзу та Білорусь було переміщено 181 тисячу тонн. Цього року — уже 200 тисяч 138 тонн або на 11% більше, ніж попереднього. Основні культури, які йдуть на експорт, — ріпак, кукурудза, соя, ячмінь і пшениця.

— Звісно є складнощі з експортом, — зауважує Віталій Володимирович. — За останній місяць під різними приводами Польща повернула нам декілька вагонів з ріпаком, Білорусь також. Наша комісія поїхала туди з’ясувати обставити, як результат, повернення вдалося зупинити. В чомусь знаходять невідповідність стандартам, як правило, на шкідники. Хоча перед тим, як вагон з зерном відправляємо, проводиться фумігація, тобто знезараження живих організмів. Але проблеми з поляками пов’язані з тим, що ринок перенасичений і ми давимо на польського виробника зерна і то серйозно. Зокрема Волинь в зерновому господарстві конкурентна з польськими виробниками. Зараз багато говорять про Євросоюз, то, думаю, якби ми на рівних умовах господарювали, у нас би виходило краще, бо умови у нас ліпші.

— Отож, якщо Угоду про асоціацію з ЄС підпишуть, наші аграрії отримають кращі можливості для розвитку, ніж зараз мають?

— Я вже приступив до вивчення цього документа, — відповідає Віталій Карпюк, — це 485 сторінок тексту, 86 додатків і три декларації. Сама Угода нічого не говорить конкретно, а лише декларує європейські цінності. Документ буде вводитися в дію протягом десяти років, деякі положення протягом 15, тому його підписання, як зараз дехто говорить, нам нічим поганим не загрожує. По-друге, якщо на рівних будемо працювати із Францією, Польщею, Німеччиною, які отримують дотацією 200 євро на один гектар,  то в таких умовах українські аграрники зможуть досягти  більшого. Наші сільгоспвиробники будуть кращими через того, що у нас природний ресурс ліпший, зернове господарство поєднується з тваринництвом, є уже насиченість найсучаснішою технікою і найголовніше — великі площі земель, де можемо виробляти товарну продукцію.