Селян годує хризантемний бізнес

Кожен із населених пунктів, село чи місто, вирізняється з-поміж інших якимись своїми особливостями. Одні пишаються історією, другі вказують на чудові краєвиди, треті хваляться природними ресурсами. А Рудка-Козинська Рожищенського району славиться квітами, а саме осінніми хризантемами. Тут їх вирощують не тільки щоб милуватися, а й для продажу.

— Більше ста видів різних квітів у мене росте, лише хризантем маю 60 сортів, — розповідає жителька Рудки Надія Гаманюк, запрошуючи до оселі переглянути фотоальбом, до якого збирає світлини тої краси, що у її квітнику. — От тюльпани, бачте, які, лілій маю багато, ірисів, — гортає сторінки пані Надія. — Про кожну рослину можу багато розказувати. Зараз саме цвіте клопогон — на Волині він не дуже поширений, рослина делікатна, любить багато вологи, і ми його підливали кожен день, інакше пропаде. З екзотики є ще еремурус — цвіте в червні, листочки подібні до нарцисів, але випускає високе стебло до двох метрів, а квітка — сантиметрів 60, дуже оригінально виглядає. Півонії ще. Раніше я уваги їм не надавала, а тепер розводжу. У 2005 році ось цей, — показує на фото, — виписала за 120 гривень. На той час немалі гроші. Навіть чоловікові не призналася. Квітка гарна, але, якщо чесно, такої суми не вартує, однак вона поселилася на моєму квітнику й у моїй душі. Ще є до 500 кущів троянд.

Надія Андріївна квітникарством захоплюється вже тридцять років. Тепер привчає до ремесла невістку і внучку. Каже, за радянських часів було важко щось екзотичне добути, тепер же є й журнали, й магазини, Інтернет, де можна замовити цікавий вид чи сорт, аби лише гроші були. Однак часто буває, що обманюють: на картинці одне, а коли виростає — зовсім інше.

На запитання, яка квітка їй подобається найбільше, відповіла, що для неї всі гарні.

— Є жінки, які обговорюють, у кого який паркан, в кого які гардини, одяг, а я думаю: чи натраплю на квітку, якої в мене ще немає, щоб обмінятися чи купити? — каже про своє захоплення пані Надія. — І, буваючи на ринку, завше мушу пройтися там, де квіти продають.

Однак Надія Андріївна зізнається, що все-таки найбільша її любов — це хризантеми, попри те, що їх доглядати найважче. Жінка запрошує пройтися до теплиць, де ростуть ці квіти.

— Я щодня до них заходжу і вітаюся, як із людьми: «Здрастуйте, мої дорогенькі, як ви тут поживаєте?» — каже господиня, торкаючись рукою пелюсток. — На кожному пагоні виростає багато бутонів, треба їх обірвати, а центральний залишити, тоді квітка виростає великою і гарною, — розповідає про секрети догляду. — А ще підживляти, підливати, боротися зі шкідниками, а їх є стільки, що ми навіть і не знаємо. Недавно у мене так захворіли хризантеми — я не знала, що з ними. А виявляється, що це павутинний кліщ. Мабуть, потрапив до нас разом із привізними квітами. Такий малюсінький, що тільки під лупою можна роздивитися. От зараз на хризантемах, бачу, є інший шкідник — гусінь коричнева.

І хоча квіти дуже красиві, пані Надія зауважує, що минулого року вони були ще більшими і гарнішими. Пояснює, що це пов’язано з погодними умовами, адже початок літа виявився сухим.

Посередині теплиці зауважили пічку. Як виявилося, хризантеми хоч і пізні квіти, однак холоду не люблять.

— Знаєте, якщо буде «мінус» цілу ніч і не пропалити, то змерзнуть, — пояснює квітникарка. — Тому інколи моєму чоловіку добре дістається: через кожні дві години вночі мусить вставати дрова підкладати. Тому це не зовсім легка праця. Хтось думає: квітка дорога, але щоб її виростити, треба багато праці вкласти.

На запитання, чи прибуткова ця справа, відповіла, що з кожним роком усе важче квіти продавати, адже сьогодні на ринку є багато привізних і їм покупці чомусь віддають перевагу. А ще, пояснює, люди грошей не мають, і, може, хтось би й хотів придбати квітку, щоб помилуватись, однак через фінансову скруту обмежує себе у такому задоволенні. Саме це, за її словами, і є причиною, чому в селі все менше людей вирощує квіти.

З її думкою погоджується односельчанка Ганна Стащук. Жінка також уже тридцять років займається вирощуванням хризантем.

— Удома різні квіти ростуть — і гладіолуси, і жоржини, і лілії, але на продаж садимо тільки хризантеми, — розповідає пані Ганна. — Бо до Луцька далеко, коли бензин коштував 40 копійок, то не проблема, а тепер тільки 60 грн. на дорогу треба. Що рік то гірше продати. Як тільки починала, то у мене було три великі теплиці — ми продавали квіти на Старому ринку за день до обіду 300 штук. Люди мали гроші, бо зарплати платили вчасно. А тепер я б сама ту квітку не купила, бо отримую тисячу гривень пенсії, хоч маю 34 роки стажу, 25 з них доїла корови на фермі. От вчора була у Луцьку, то взяла з собою п’ятдесят квіток, з них шість оббили — жінка купила дев’ять і коли сідала у машину, їх стукнула, і почали сипатися, мусила поміняти. Іншій також три поміняла. (Виявляється хризантема — дуже ніжна квітка — її не можна придушити чи вдарити, бо пелюстки відразу осипаються — авт.) Ще дев’ять не продала, от такий торг, але все одно якусь копійку заробиш.

На фото: Ганна Стащук знає усі тонкощі вирощування хризантем

— Їх обов’язково вирощувати у теплицях? — цікавимося.

— Ціле літо ростуть просто неба, а коли цвітуть, то треба накрити, — пояснює господиня. — Інакше, — ось подивіться, — показує квіти, що не в теплиці, — вони такі розчіпчані, вуха повішали. А коли у теплиці, доглянуті, то красиві, як і люди, які за собою дивляться.

Обидві жінки естафету з вирощування квітів передали своїм дітям й онукам, отож Рудка-Козинська й надалі буде різнобарвно цвісти.