Для капремонту в будинках держава дає гроші. Але не всім

До 2015 року залишився рік із хвостиком. Саме до цього часу поставлене завдання створити ефективного власника житла у багатоповерхових будинках. Адже сьогодні 95% квартир приватизовані, а от усе, що «поза межами квартири», досі стоїть на балансі у комунальних підприємствах — ЖКП. Останніми роками городян усіляко заохочують брати це майно у свої руки та самим за ним доглядати. Це можна робити, створюючи об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). «Відомості» вирішили об’єктивно дослідити плюси та мінуси такого об’єднання.

Розпочнемо з плюcів. Безперечний серед них — можливість регулювати плату за утримання будинку. Оперуватимемо цифрами. З липня цього року виконком міської ради дозволив луцьким ЖКП підняти тариф на утримання будинків. Нині власники квартир сплачують за 1 кв. м у середньому 2,1968 грн проти 1,4351 грн, як це було раніше. При цьому перелік обов’язкових послуг не змінився, та й якіснішими вони не виявилися. Головним аргументом підняття тарифів стало підвищення мінімальної заробітної плати і вартості енергоносіїв. У таких самих умовах працюють і ОСББ. Проте, за словами голови Асоціації ОСББ «Лучани» Юлії Сабатюк, тариф для їхніх власників квартир за утримання «квадрата» житла залишився незмінним і становить від 1 грн. 21 коп. до 1 грн. 71 коп. Різниця відчутна. При тому, що перелік обов’язкових послуг той самий. Економлять за рахунок менш роздутих штатів.

ОСББ мають ще один вагомий плюс перед ЖКП — це можливість капітально відремонтувати будинок і модернізувати системи тепло- і водопостачання за рахунок бюджетних грошей.

— Через нашу структуру надаються кредити юридичним особам, зокрема ОСББ, для проведення реконструкцій і капітального ремонту будинків, — зазначила заступник директора Волинського регіонального управління Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» Тетяна Воробйова. — Напрямки: утеплення будинків, модернізація теплопостачальних систем, ремонт ліфтів. Кабмін надає гроші терміном до 10 років під 3% річних. Тіло кредиту починають повертати через рік користування кредитом, а сплачувати проценти — після того, як кошти почнуть надходити на рахунки позичальника. Минулого року волинські ОСББ узяли кредитів на чотири мільйони гривень.

Окрім державної програми, для підтримки об’єднань співвласників діють і місцеві. Зокрема, у Луцьку виділені кошти для відшкодування отих 3% річних. Крім того, мешканці багатоповерхівок, які хочуть зробити у себе капремонт, можуть скористатися програмою, яка умовно називається «80 на 20». Це коли жильці збирають 20% необхідних для ремонту коштів, а 80% дає міська рада. На ці програми в бюджеті Луцька передбачено мільйон гривень.

200 тисяч на здійснення капітального ремонту будинків, у яких створені ОСББ, заклали і в обласний кошторис. ЖКП про такі пільгові програми отримання грошей можуть тільки мріяти.

Звичайно, виникає запитання, скільки додатково доводиться платити мешканцям будинків, які взяли кредити. Виявляється, ніскільки.

Як зазначила Юлія Сабатюк, якщо йдеться про державний кредит, то відсотки за ним повертаються за рахунок місцевих програм. А саме тіло кредиту можна повертати за рахунок економії.

— Мешканці будинку після встановлення інформаційно-теплового пункту (ІТП), який дає змогу регулювати кількість споживання тепла, оплачують теплопостачання за міськими тарифами. Різниця ж у показах лічильників (а вона сягає 50% від суми) йде на інший рахунок у ремонтний фонд об’єднання. За рахунок цих коштів і виплачується кредит. Наприклад, ОСББ «Відродження», яке встановило ІТП два роки тому, вже зекономило 140 тисяч гривень. Після того як розрахуємося з кредитом, мешканці будинку почнуть реально менше платити за опалення. Цей кредит дуже вигідний, тому що сума фіксована, захищена від інфляції. Є кредитні канікули, річна відстрочка з оплати тіла кредиту.

Звичайно, у вдумливого читача не може не виникнути запитання: чому пільгові кредити надають лише ОСББ? Чому ті будинки, які обслуговуються ЖКП, не можуть ними скористатися? Відповідь лежить на поверхні. ЖКП — це комунальні підприємства. Тому відповідальність за стан багатоповерхівок, які вони обслуговують, по суті, лежить на міській владі. Щоб повністю передати ці будинки на обслуговування мешканців, у них потрібно зробити капітальний ремонт. Такий у нас закон. А це лише у масштабах Луцька десятки мільйонів гривень. Грошей на це, звісно, немає. Тому й стимулюють людей пільговими кредитами, щоб створювати ОСББ. Можете, мовляв, модернізувати і за це практично у грошах нічого додатково не платити.

Кредит, як ми бачимо, дійсно вигідний. Тільки чи не стане це черговою пасткою? Адже таку позику може взяти ОСББ, яке існує як мінімум рік. Гіпотетично: мешканці взяли на свій баланс будинок, побудований ще у 80-х роках, без капремонту, сподіваючись на бюджетні кошти. А через рік у бюджеті на програму не закладено ні копійки. Таким чином, утримання будинку повністю лягає на плечі його жильців. Влада умиває руки: ваша власність — обслуговуйте самі. Саме брак довіри і є головним мінусом нових форм господарювання у багатоповерхівках. Тому й ідея зі створенням ОСББ не набула такої широкої підтримки, незважаючи на всі її плюси.

Для порівняння: ЖКП в області обслуговують чотири тисячі житлових будинків, об’єднання співвласників експлуатують 421 будинок.