У госпіталі для інвалідів рятують важких хворих із остеомієлітом

До редакції «Відомостей» зателефонувала наша постійна читачка, 76-річна лучанка, щоб поділитися позитивними враженнями від нещодавнього перебування на лікуванні у Волинському обласному госпіталі для інвалідів війни. Вона високо оцінила професіоналізм медперсоналу, відзначила уважне та чуйне ставлення до пацієнтів. У чому ж специфіка цього закладу, якому контингенту хворих там надають допомогу, дізнавалися «Відомості».

У госпіталі, якщо порівняти з іншими лікувальними закладами області, не побачили у коридорах звичайної метушні чи черг під кабінетами.

— Не ви перші звертаєте на це увагу, — зауважила головний лікар Тетяна Масікова. — Все через те, що пацієнти у нас — люди похилого віку, вони зі своїх палат рідко виходять, от хіба перед сніданком чи обідом тут трохи гамірно. Наші лікарі — спеціалісти у плані роботи з геронтологічними хворими, тобто старших вікових груп. Персонал навчений терпеливості, поведінці з такими людьми. З ними важко, адже це така категорія, що недобачають, недочувають, через це дратуються. Стараємося максимально поважати звички хворого, бо це один із принципів геронтології. Моральний фактор має дуже велике значення в нашій лікарні. Що старша людина, то більше хоче уваги і теплоти від оточуючих. Інколи у сім’ях немає на це часу, тому наші пацієнти діляться наболілим із лікарями та медсестрами. Мабуть, саме через це вони й хочуть лікуватися саме у нашому госпіталі.

А ще тут по-домашньому затишно, у палатах є телевізори, всюди чисто, акуратно й дуже багато різноманітних вазонів — як у коридорах, так і в кабінетах. Для дозвілля працює бібліотека, інколи з концертами запрошують творчі колективи. Минулого року в чотирьох стаціонарних відділеннях проведено капітальний ремонт палат, у двох відділеннях — коридорів і службових приміщень, ремонт рентгенкабінету й гінекологічного кабінету, реєстратури, зубопротезної лабораторії. Нині обласний госпіталь для інвалідів війни має дев’ять функціональних відділень, п’ять із яких — стаціонарні. Хірургічне розраховане на 30 ліжок плюс 20 остеомієлітного центру, в терапевтичному, неврологічному, кардіологічному — по 50 ліжок, ще шість — у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, де лежать хворі, які потребують постійного лікарського нагляду, — переважно з інсультами, інфарктами, важкі післяопераційні.

На фото: Завідувач хірургічного відділення Олександр Кругляк проводить огляд хворих

За словами Тетяни Масікової, у госпіталі мають право лікуватися чотири категорії громадян: інваліди війни, учасники бойових дій, тобто всіх збройних конфліктів, які вів Радянський Союз на території інших держав — у Афганістані, Чехії, Угорщині, В’єтнамі, Ефіопії. Також учасники війни.

— Переважно наші пацієнти саме цієї категорії, — уточнює Тетяна Олександрівна. — Це люди, які не брали участі у бойових діях, а допомагали фронту в тилу, як правило, по 31-й рік народження, серед них дуже багато жінок. І особи, прирівняні за пільгами: вдови, члени сімей померлих, загиблих учасників бойових дій і учасників війни, які за життя мали інвалідність. Станом на 1 січня на обліку в медичних закладах області їх було 45 тисяч 372. Закон про статус ветеранів війни на сьогодні доповнений, і, відповідно, у нас можуть лікуватися чорнобильці, які були призвані через військкомат, мають посвідчення інвалідів. Також мають право лікуватися переселені з Польщі після операції «Вісла», воїни УПА і репресовані. Четверта категорія — діти війни, які мають інвалідність (якщо є вільні місця та за показаннями). Їх на 1 січня в області проживало 8463 особи.

Перелічені категорії лікуються тут за кошт державного бюджету — на день на одного передбачено 35 грн на харчі та 40 грн на медикаменти і перев’язувальні матеріали. Зазвичай, каже головлікар, цих грошей вистачає.

В закладі можуть лікуватися й ті, хто не має пільг, але вже не безкоштовно. Зокрема, це працівники госпіталю та їхні родичі — до 5%. І є 20 ліжок у хірургічному відділенні, на базі якого працює обласний остеомієлітний центр, де надають допомогу всім пацієнтам із гнійно-кістковою патологією.

— Бо коли 30 років тому створювався госпіталь, тут працювало ортопедо-травматологічне відділення, — розповідає про історію закладу Тетяна Олександрівна. — Адже після війни було багато покалічених людей. З часом вони відійшли у вічність, а медперсонал, який володіє методами лікування гнійних захворювань, лишився, напрацьовані відповідні методики, і є досвід.

Ми попросили Тетяну Олександрівну детальніше розповісти про центр.

— Тут завжди є пацієнти, — каже лікар. — Це найважче відділення, адже потрапляють і молоді люди по 18–19 років. Бо коли у 86-річної хвороба, то це вже трохи по-іншому сприймається: так природою закладено, що з віком недуг більше внаслідок якихось дегенеративних процесів. Пацієнти центру, як правило, вже пройшли районні лікарні, ортопедичні відділення міської й обласної лікарень, але відбуваються ускладнення і в таких хворих, тоді направляють до нас. Інколи це септичні хворі — з загальним зараженням крові. Адже після важких ДТП при відкритих переломах потрапляє інфекція, і добре, коли добре. З м’язами легше, а кістка — щільна тканина, і якщо там є інфекція, то це дуже складна патологія. Інколи за курс лікування хворим проводять три–чотири операції. Бувають також хворі з гематогенним остеомієлітом, коли інфекція заноситься в кістки кров’ю. При ослабленому імунітеті мікроби потрапляють у кістку з кров’ю з будь-якого гнійного осередку в організмі. Це можуть бути гострі запальні процеси, поранення, уражені карієсом зуби й інше. У молодих людей також буває така патологія.