Дороги і будинки руйнують багатотонні вантажівки з піском

На черговій сесії обласної ради прозвучав запит депутата Раїси Кучмук про те, що великовантажні автомобілі, якими перевозять пісок із села Сокіл Рожищенського району, руйнують центральну вулицю села Топільне. Через вібрацію від них пошкоджуються житлові будинки, страждають також дороги міста Рожища. Наскільки серйозною є ситуація та які варіанти вирішення проблеми, з’ясовували «Відомості».

У Топільному нас зустріли сільський голова Євген Фірчук і депутат сільради Руслан Присяжнюк. Вони запропонували проїхатися тією вулицею, яку руйнують вантажівки. Добротна асфальтована дорога, збудована за радянських часів, якою може похвалитися не кожен населений пункт, могла б іще довго служити громаді, проте два роки тому по ній пішли великовагові машини вантажопідйомністю більше 40 тонн.

— Цю дорогу — від міста Рожища до нашого села й далі — постійно утримували в хорошому стані, якщо десь псувалася, то підремонтовували, — розповідає Євген Пилипович. — Її протяжність через село — 3 км. Проте вона не розрахована на такий важковаговий транспорт, як той, що зараз тут проходить. Коли проїжджає ось такий ЗІЛ, як щойно, — киває на дорогу, — то півбіди, але йдуть машини, що перевозять пісок вагою 30 і більше тонн. Погляньте, що вони зробили з дороги, — показує на ями. — Ділянку ж від Сокільського кар’єру, звідки вони беруть пісок, аж до межі нашої території сільської ради знищили вщент.

На фото: За день прямує 50–60 таких авто

Він запропонував проїхатись і подивитися. Й справді, що далі від Топільного і ближче до Сокола, то дорога стає все гіршою, з глибшими вибоїнами.

— Зверніть увагу, як важкий транспорт видавив асфальт на узбіччя, — зауважує сільський голова. — А ось ми проїжджаємо перехрестя, де загинув велосипедист. Його збила машина, бо шофер обминав ями.

— Протягом трьох років сталося багато ДТП, причиною яких є поганий стан дороги, двоє людей загинуло, — додає Руслан Присяжнюк. — І он на тому другому перехресті також збили чоловіка на мопеді. Погляньте: машина, що їде назустріч, щоб об’їхати ями, змушена виїжджати на зустрічну смугу. Це небезпечно, бо швидкість на асфальтівці немала. Крім того, у нас тут поблизу школа і дитсадок, через дорогу в магазин постійно бігають діти. Ми переживаємо за їхню безпеку.

Запитую, що це за дерев’яні колоди на дорозі лежать. Пояснюють: люди, які живуть біля дороги, поклали їх, щоб машини, об’їжджаючи ями, їм плоти не пошкодили, адже автомобілі вже проклали шлях мало не по подвір’ях. Крім того, додалася ще одна проблема — у будинках понад дорогою почали з’являтися тріщини.

— Стеля потріскала, хата дрижить, не можна заснути, бо о пів на п’яту ранку вже гуркотить, — каже старший чоловік Євген Глушко, до якого завітали на обійстя, що обіч дороги. — Якби не ті колодки, то в паркан би в’їхали, — каже з відчаєм.

Його сусідка Раїса Кочеткова, що мешкає навпроти, почувши нашу розмову, підійшла й повідала про ту ж саму біду.

— Хата тріснула, шматок кутка в хаті всередині, все валиться, що то має бути? Хату ж недавно звели! — бідкалася жінка. — І щоразу машин більше і більше. Вдень менше, а зранку страшне: мертвого піднімуть на ноги.

— Як правило, ті важковагові машини намагаються їхати вдосвіта, поки їх не контролюють, — додає сільський голова. — Був період, що поставили знак, який обмежував перевезення за тоннажем, але ніхто на нього не зважав. Тепер одного знака заборонного нема, хтось зняв, а другий, на якому жовтим написано про заборону перевозити більше 20 тонн, стерли.

На фото: На заборонний знак водії вантажівок не зважають

На фото: Хтось «постарався»

— А до даішників зверталися? — цікавимося.

— Не допомагає ДАІ, — каже сільський голова. — Спинять машину, але шофер комусь зателефонує — і його відпускають. Була транспортна інспекція, постояли тут, зупинили кілька машин, і далі те ж саме.

До речі, поки ми розмовляли, приблизно хвилин сорок, зо п’ять великогабаритних вантажівок туди-сюди пройшло.

— Ми не самодури, знаємо, що пісок потрібен, але нехай пускають нормальні машини, — продовжує Євген Фірчук.

Виявляється, кар’єр відкритий уже років із десять, але донедавна курсували ЗІЛи, КамАЗи, МАЗи, вантажність яких до 20 тонн, дорога такий транспорт витримувала. Тепер же селяни налаштовані рішуче. Кажуть, якщо не буде реагування й після того, як вони звернулися до депутата обласної ради Раїси Кучмук, то підуть на радикальні кроки: зберуться всім селом і перекриють трасу. Кажуть, так відстоювали свою дорогу люди в селах Мильськ і Пожарки, через які також прямували вантажівки-пісковози.

Нема кому крапки поставити

Болить ця тема й рожищанам. Їм не менше клопотів і збитків від такого транспорту. В тому, що водії цих машин не реагують на дорожні знаки, переконалися на власні очі, прямуючи за вантажівкою, яка повернула на об’їзну Рожища, незважаючи на знак заборони в’їзду транспорту вагою понад 10 тонн.

— Приймали купу рішень, звернень до народних депутатів, до силових органів, до обласної адміністрації і облради — нема кому поставити крапку, — розповідає про наболіле голова міської ради Рожища Афган Алієв. — На останній сесії прийняли рішення звернутися до транспортної інспекції України. Щоправда, реагування було — зробили сюди два виїзди, за результатами яких виявили 19 правопорушень із перевезення вантажу, з них 11 — із участю пісковозів. Шляхи і Рожища, і Рожищенського району побудовані в радянські часи та розраховані на максимальну вантажопідйомність автотранспорту до 20 тонн. Найбільша техніка, яка могла б їздити цими дорогами згідно з технічними характеристиками, — МАЗи, КамАЗи, ЗІЛи. Сьогодні ж я сам стояв і рахував: 50–60 пісковозів у день із вантажем 40 тонн, якщо додати ще 15–20 тонн ваги самого транспорту, виходить 50–60 тонн одночасного навантаження на дорогу. Я розумію, що бізнесмени економлять на паливі, бо що КамАЗ бере 45 л солярки на 100 км і максимально може перевезти 16 тонн піску, що 40-тонник «Мерседес» чи «Вольво» — тих самих 45 л. А на те, що руйнуються дороги, їм наплювати. Напрямок Топільне — Оленівка — Сокіл — просто дороги немає! Ви були в Топільному, то там ще нормально, а от в Оленівці (наступне село після Топільного. — Авт.) проїхати можна тільки на першій швидкості. Руйнується об’їзна дорога в самому Рожищі, — продовжує Афган Алієвич. — Руйнується дорога на вулиці Наталії Ужвій, частина дороги на Героїв УПА, Квітнева у Рожищі. Минулого року пісковози довели дорогу до такого аварійного стану, що утворились ями завглибшки 40–60 см, через що був випадок, коли перевернувся ГАЗ-53 із дровами. Ми змушені були приймати рішення виконкому про заборону проїзду по вулиці Ювілейній. Цього року кошти, які надійшли з держбюджету для ремонту автошляхів, направили на Ювілейну. Зробили гарну дорогу. Шкода, бо пісковози їздять і руйнують її. Уже з’явилася колійність, яка за кілька років дасть мікротріщини. Якось один житель вулиці Наталії Ужвій попросив мене посидіти у нього в будинку. Звичайні машини вантажні їдуть чи легкові — нічого. Проїжджає 40-тонник — у серванті з кришталем усе трясеться, як під час землетрусу. Як людям там жити?

Обурена громада міста Рожища неодноразово намагалася перекрити дороги. Також міський голова регулярно викликає працівників ДАІ. Однак пересвідчився, що це результату не дає.

— Мені шкода тих хлопців-даішників: вони день і ніч чергують, пишуть ті протоколи, а суди їх анулюють, — пояснює Афган Алієв. — Бо в суді вимагають до протоколу документального підтвердження ваги вантажу. Якийсь абсурд, адже є технічний паспорт транспортного засобу, де зазначено вантажопідйомність цієї техніки. Які докази ще потрібні? Ми зрозуміли, що боротися протоколами, актами марно.

Як вихід Афган Алієв пропонує призупинити видобуток піску в Соколі, допоки власники кар’єру не побудують дорогу — всього-на-всього 7,5 км через поле з виходом до Ковельської траси, оминаючи населені пункти.

— У міськраду викликали власників кар’єру, казали їм: «Шановні, беріть приклад із Кульчинського цегельного заводу», — веде далі Афган Алієв. — Вони відкрили кар’єр поблизу села Валер’янівка, побудували через ліс власну щебеневу дорогу протяжністю 12 км і нікому шкоди не завдають. Але власники кар’єру кажуть, що на це їм потрібно 1 мільйон 600 тисяч гривень, а в них таких грошей немає.

Однак Афган Алієв запевняє, що для них це невеликі кошти, адже там резерв піску на 20 років, а отже, на ньому ще заробляти й заробляти.

— Давайте порахуємо, що мають органи місцевого самоврядування від діяльності кар’єру, — аргументує свою позицію цифрами міський голова. — В рік, починаючи з району й закінчуючи Сокільською сільською радою, всі разом отримують 80 тисяч різного роду надходжень за видобуток піску. А зруйновано за два роки 15 км дороги до Сокола плюс чотири кілометри по Рожищу — в грошовому виразі це 25–30 мільйонів. То вже не бізнес, а знущання над громадою. Щоб усі дороги в Рожищі поремонтувати, треба 35 мільйонів гривень — нам ніхто таких грошей не дасть, тому треба зберегти те, що є.

У Рожищенській міськраді сподіваються, що хтось із державних мужів усе-таки поставить крапку у вирішенні цієї проблеми. Кажуть, рік тому начальник управління інфраструктури і туризму облдержадміністрації Леонід Кирильчук уже порушував це питання, однак воно чомусь «заглухло». Коли ж «Відомості» звернулися до Леоніда Олексійовича за коментарем, він відповів, що це не його компетенція, він відає дорогами комунального значення, і переадресував нас до начальника Служби автомобільних доріг у Волинській області Анатолія Посполітака.

— Питання серйозне, ми поставили відповідні обмежувальні знаки, органи ДАІ мають контролювати їх дотримання,— каже Анатолій Григорович. — Органи, які видають дозволи та ліцензії на розвиток такого бізнесу, повинні прописувати умови, які б не дозволяли руйнувати державну власність.

Він погоджується з позицією Афгана Алієва про те, що на сьогодні єдиним вирішенням проблеми є побудова окремої дороги для вантажівок через поле.