На Світязі не можуть упоратися зі сміттям

Власники відпочинкових закладів думають не про сервіс, а про заробітки.

Кожного року тисячі відпочивальників їдуть на Світязь. За кришталево чисту воду, насичену сріблом, і навколишні ліси він припав до душі не тільки волинянам і жителям інших областей (часто тут можна зустріти львів’ян, киян, рівнян), а й туристам із Білорусі та Польщі. Тому озеро є своєрідною візитівкою не тільки Волині, а й України. Проте, правду кажучи, соромно стало за рідний синьоокий край після останнього відвідування Світязя.

Заїхали сюди у пік сезону — 10–11 серпня. Зупинились у рекреаційному пункті «Куточок рибака», що у самому селі Світязь — одному з найпопулярніших місць відпочинку туристів, адже поблизу є ринок, магазини, кафе, дискотеки. Попередньо знали, що відпочивальників багато, однак що настільки — навіть не уявляли. Не те що знайти нічліг, а й навіть припаркувати машину було неможливо. На пляжі, хоча це важко назвати пляжем, бо місце занедбане й, щоб дійти до води, треба пробратися через невелике болото, — ніде голці впасти. Все узбережжя застелене покривалами, рушниками, де під сонечком ніжаться і дорослі, й малеча. Майже кожен тут же щось п’є — пиво, воду чи квас, їсть рибу, чипси, морозиво чи пончики, які на березі продають місцеві. І після кожного лишається сміття, яке дехто після себе не прибирає, — так і носить вітер по березі пластикові стаканчики, торбинки, папірці. А де ж смітники? Виявляється, вони є. Десь там, ближче до дороги, однак завжди переповнені. Туалет також є, але тільки один і платний — через дорогу від пляжу. А щоб дійти до нього, треба подолати кілька метрів, встелених сміттям, у смороді. Тому вся маса людей справляє нужду просто в озері.

Бардак не тільки на березі, а й у воді. Про елементарні правила безпеки тут ніхто не думає. Довелося бути свідком, як чоловік травмувався на водному атракціоні. На глибині приблизно два метри встановили високу металеву конструкцію, з якої двоє стрибають на так звану надувну «ковбасу», де на краю сидить третій, який підлітає високо і падає у воду, — ось така розвага. Одному хлопцеві не пощастило, бо приземлився не у воду, а на катамаран, який чомусь підплив до цього атракціону. Закривавленого парубка вивели з води, а другого дня «ковбасу» прибрали. Правда, конструкцію не розібрали й охочі продовжували з неї стрибати.

Катамарани, човни і люди плавають разом, хоча мала б бути окрема територія. А то пливеш і думаєш, чи не отримаєш випадково по голові веслом.

Увечері дорогою вештаються п’яні відпочивальники, особливо багато молоді. На Світязі не діє заборона продажу спиртних напоїв неповнолітнім, адже на дискотеці підлітки «заряджалися» тут же придбаними пивом і горілкою. Добре, що хоч наряд міліції чергував і втихомирював надто буйних.

40 Мільйонів — ціна питання вбиралень на світязі

Чому брудно на Світязі, нема туалетів і на що йдуть кошти від екологічного збору, який сплачують усі, хто мандрує до Шацьких озер автомобілем, «Відомості» поцікавились у директора Шацького національного парку Петра Юрчука.

— Минулого року зібрали 250 тисяч гривень, — каже Петро Володимирович. — 20% із цих грошей заплатили податків, 15% пішло на оплату послуг правоохоронних органів. Решту витратили на паливно-мастильні матеріали, ремонт техніки, протипожежні заходи, закупівлю зерна для підгодівлі фауни, посів кормових полів. Тричі проводимо гідрохімічний аналіз води на системі озер — на початку купального сезону, в його пік і після закінчення. Один коштує п’ять тисяч гривень. Підписали договір про моніторинг екологічної ситуації в регіоні. Цього року завершили програму з уточнення списків червонокнижних тварин і рослин, зроблено картування, надано рекомендації щодо їх збереження — на ці заходи пішло приблизно 25 тисяч гривень.

— Цього року вже відбирали воду для аналізу? — уточнюємо.

— Так, її показники в нормі, — відповідає Петро Володимирович. — Правда, у розпал сезону, коли наплив людей, вміст азоту збільшено через… зрозуміло що, бо справляються у воду.

За його словами, у береговій лінії встановлення стаціонарних туалетів не передбачене, це можливо зробити лише за умови наявності каналізаційної мережі. Однак на сьогодні вона лише запроектована, частково зроблені поля фільтрації, але мережі не прокладено, бо все впирається у фінанси.

— Як варіант можна встановити платні біотуалети, — продовжує Петро Юрчук. — Ми зараз домовляємося з фірмою, яка цими днями привезе їх кілька. Та сумніваюся, що наші люди захочуть ними користуватися. До речі, обслуговування одного такого обходиться приблизно у п’ять тисяч гривень. А щодо сміття, то ми уклали угоду з комунальною службою «АВЕ Львів» про його вивіз із прибережних смуг. Тільки за липень заплатили 25 тисяч гривень. Зона обслуговування — 30 кілометрів. Контейнери встановили, однак місцеве населення зносить туди свої відходи, через що вони завжди переповнені. Ми навіть уже пробували їх на ніч забирати, проте не допомагає, все одно виносять на узбіччя сміття. Потрібно, щоб кожен господар підписав договір із комунальною службою про вивіз непотребу і платив за цю послугу. Бо самі ми справитися не можемо.

У Світязькій сільській раді погоджуються з тим, що вивіз та утилізація побутових відходів є гострою проблемою, особливо у сезон відпочинку, та конкретних шляхів її вирішення поки що не називають.

— На території центрального пляжу села Світязь маємо одну платну вбиральню, якої замало на таку кількість людей, — каже сільський голова Микола Цвид. — Тому ця проблема не зовсім вирішена. Світязька сільрада у 2007-му розробила техніко-економічне обґрунтування будівництва мереж і споруд господарсько-побутової каналізації в с. Світязь, а також робочий проект із будівництва очисних споруд, кошторисна вартість яких у 2007 році становила 14,6 мільйона гривень. Тоді з державного бюджету на це будівництво було виділено 408 тисяч гривень. Сільська рада у розробку проектно-кошторисної документації та будівництво вклала 570 тисяч. Але зараз, за оцінками проектантів, вартість будівництва каналізації може сягати 40 мільйонів. Сільрада брала участь у конкурсі проектів Програми добросусідства «Польща — Білорусь — Україна 2007–2013» для співфінансування робіт із каналізування села. На жаль, поки що невдало.

Рятувальників не вистачає

Облаштування пляжів і створення безпечних умов на воді, як виявилося, є зобов’язанням відпочинкових баз.

— Відповідно до правил поведінки на воді, кожна база повинна мати рятувальний пост. Одначе не всі виконують цю умову, — каже заступник начальника групи водолазно-рятувальних робіт Управління ДСНС України у Волинській області Павло Зацарін. — Облаштовані рятувальні пости мають бази «Шацькі озера», «Лісова пісня», «Гряда», на озері Пісочному — бази лісотехнічного та медичного університетів, інші — по одному рятувальнику, що не достатньо для контролю за безпекою. Власники баз мають подбати й про те, щоб визначити зони купання для дітей і дорослих, позначити їх буйками.

Постає запитання: хто допускає до роботи неналежно підготовлені відпочинкові заклади? Адже ще на початку сезону голова облдержадміністрації давав вказівку профільним керівникам жорстко контролювати підготовчий процес баз відпочинку до літнього сезону.

— На Шацьких озерах працює група рятувальників із 14 чоловік, — продовжує Павло Зацарін, — яка забезпечена трьома катерами, двома моторними човнами, однак цього замало, щоб повною мірою проконтролювати безпеку.

До речі, цього року на Світязі втопилося двоє людей — якраз у пік відпочинкового сезону.