Волинських аграріїв не влаштовують цьогорічні ціни на зернові

Волинських аграріїв не влаштовують цьогорічні ціни на зернові

Цьогоріч Україна може зібрати рекордний урожай зернових. У Міністерстві агрополітики припускають, що вітчизняні аграрії можуть отримати 53–54 мільйони тонн зерна, тоді як у 2012-му було зібрано 46,2 мільйона тонн.

Автор: Ольга УРИНА / Джерело: Відомості

Цьогоріч Україна може зібрати рекордний урожай зернових. У Міністерстві агрополітики припускають, що вітчизняні аграрії можуть отримати 53–54 мільйони тонн зерна, тоді як у 2012-му було зібрано 46,2 мільйона тонн. Щоправда, такою врожайністю може похвалитися не лише Україна. Як наслідок — ціни на зернові обвалились і нині їх вартість на 30% менша, ніж торік. Господарники все одно, загорнувши рукави, збирають насіяне та не полишають надії, що збіжжя таки подорожчає.

За словами начальника департаменту агропромислового розвитку ОДА Юрія Горбенка, на Волині зернові засіяні на майже 50% посівних площ. Цьогоріч до збору — 260 тисяч гектарів ранніх зернових. Чиновник підтверджує, що нинішній врожай і справді тішить.

— Цього року очікуємо зібрати до 900 тисяч тонн зернових, це разом із кукурудзою. Маємо непоганий врожай озимого ячменю — в середньому по 40 центнерів із гектара, хоча у декого виходить зібрати й по 60, — каже Горбенко. — Ріпак теж хороший, не гірший, як минулого року. Ефективність — у межах трьох тонн із гектара. Зауважте, площі під цю культуру були збільшені на 25 тисяч гектарів.

Керівник одного з найпотужніших сільськогосподарських підприємств області «П’ятидні» Валерій Діброва теж хизується непоганим урожаєм.

— На сьогодні засіяно чотири тисячі гектарів озимих і ярих пшениці та ячменю, 4400 га сої, 1600 га кукурудзи, ріпаку — дві тисячі, — ділиться господарник. — Озимий ячмінь дає понад п’ять центнерів зерна з гектара, ріпак — три з половиною тонни. Тож усього очікуємо більше 51 тисячі тонн зерна. Крім того, плануємо зібрати близько 12 тисяч тонн сої та до шести з половиною тисяч тонн ріпаку.

Щодо якості збіжжя, то як господарники, чиновники, так і на елеваторах кажуть, що попередні погодні умови — підтоплення — ніяк не вплинули на якість врожаю. До Луцького КХП №2 уже привезли перші партії зерна, і там нас запевнили, що з пшеницею все гаразд і показники відповідають нормі.

— Погода сприяла, щоб зерно було високої якості. Я думаю, буде таким, як і того року, а це другий-третій клас. Хвороби, які б могли вплинути на якість зерна, теж відсутні, — каже Юрій Горбенко.

Зважаючи на те, що з відмінними врожаями пощастило не лише Волині, актуальності набуло питання, куди ж дівати наше зерно.

Заступник голови Волинської ОДА Віталій Карпюк переконує: Волинь стає експортоорієнтованою областю. Каже, що минулого року ми експортували 381 тисячу тонн зерна, а цьогоріч уже перевищили цей показник на 30%. В основному українські зернові відправляють у країни Європи. Більше того, за словами чиновників, Волинь вдало експортує кукурудзу, хоча раніше цю культуру на Волині навіть вирощувати не брались.

— Частково кукурудза йде на виробництво комбікормів у нас на Волині, а також на експорт. Вона дуже вигідна для експорту, нині її найбільше відправляють на Китай, адже Державна продовольчо-зернова корпорація має контракти з цією країною, — розповідає Юрій Горбенко.

Директор ТзОВ «Волиньзернопродукт» Євген Дудка каже, що, скільки б зерна не було, його завжди можна продати, щоправда, потрібно вміти це робити.

— Ми вже експортуємо збіжжя цьогорічного врожаю. Зараз маємо два контракти на загальну кількість до 10 тисяч тонн зернових, які відправимо на Європу, — повідав пан Дудка.

Наступне питання, яке хвилює практично кожного господарника, — нинішня ціна на зернові. Через гарні врожаї в усьому світі вона опустилася приблизно на 30% у порівнянні з минулим роком.

— Пшениця третього класу коштує 1450–1600 гривень за тонну. Звісно, ціна підніметься, але не так різко, як би цього хотілось, і до двох тисяч за тонну навряд доросте, — зазначає Горбенко.

Така вартість зерна абсолютно  не влаштовує волинських господарників, адже ціна на деякі культури заледве покриває витрати.

— Такі ціни на ринку зернових, які нині диктують, мене не задовольняють, — каже Валерій Діброва. — От ріпак минулого року я продавав по 4650 гривень за тонну, а сьогодні мені називають ціну 3600. Це для мене збитки. Якщо продаватиму його за такою ціною, то втрачу близько шести мільйонів гривень. Тому я ріпак кладу в склади і буду чекати хорошої ціни. Так само і зерно. Добрий господар у жнива ніякої сільгосппродукції не продає. Нині ціна демпінгується і трейдерами, і урядом, який хоче, щоб закупівельна вартість була низькою, аби тримати ціну на хліб. Але навіть при вартості 2250–2300 гривень за тонну пшениці хліб не дорожчає. Тому, думаю, саме така ціна прийнятна і її не варто опускати.

Й справді, продавати зерно за нинішніми цінами вкрай невигідно. Проте коли потужні сільгосппідприємства, маючи власні склади, просто дочекаються бодай якогось підвищення вартості, то дрібніші аграрії вкотре матимуть втрати.

— Справді, доброї ціни на зернові та й на все інше цього року немає. Можливо, вона підніметься десь ближче до листопада, — каже голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Віктор Лук’янчук. — Але звичайні селяни продаватимуть зерно не чекаючи, бо їм потрібні кошти на посівну. Ждати підвищення вартості й зберігати зерно на чужих складах теж невигідно, бо лишень самі транспортні витрати потягнуть на кругленьку суму. Тож заробітку — копійки, люди надіються хоча б витрати перекрити.

Loading...