Узаконення самовільної забудови коштуватиме на 50% дорожче
Проблема самовільного будівництва дуже актуальна для України. За неофіційною статистикою, 95% людей свідомо здійснюють незаконні добудови і лише 5% — справді не знають, що спершу треба отримати дозвіл. Ситуація у принципі закономірна, адже українське законодавство створило для неї передумови.
Проблема самовільного будівництва дуже актуальна для України. За неофіційною статистикою, 95% людей свідомо здійснюють незаконні добудови і лише 5% — справді не знають, що спершу треба отримати дозвіл. Ситуація у принципі закономірна, адже українське законодавство створило для неї передумови. Наприклад, якщо у хаті людина замінила печі на котел і внаслідок цього вивільнилося 2 метри площі — це незаконна добудова, а хтось інший доточив півбудинку чи гараж без попереднього погодження — теж незаконна добудова. Відчуваєте різницю?
Зрозумівши масштаби явища самовільного будівництва, Кабмін прийняв постанову №1035 від 9 вересня 2009 року «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт». Документ набув чинності з 15 жовтня.
Суть постанови полягає у тому, що до 31 грудня 2010 року українці матимуть можливість у спрощеному порядку узаконити свої «архітектурні фантазії». Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, до самовільних будов належать зведені на земельних ділянках, які для цього не призначені, або без належного дозволу, затвердженого проекту, або з істотними порушеннями норм. Той, хто звів нерухомість незаконно, не одержує на неї права власності, отже, не може продати, подарувати чи заповісти. Мало того, за рішенням суду таку споруду можуть знести (за рахунок самого громадянина). За статтею 97 Адміністративного кодексу, дане порушення тягне на штраф від 85 до 170 гривень. Які ж корективи в узаконення самовільних будов внесла урядова постанова?
Приватні будівлі приймати в експлуатацію дозволили інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування. Інспекція видає забудовникам на платній основі сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам і стандартам (ні ціна, ні формат сертифіката поки не узгоджені, цим займається Мінрегіонбуд).
Для одержання сертифіката забудовник разом зі своєю заявою має подати пакет документів. На приватні житлові будинки загальною площею до 200 кв. метрів включно з господарськими спорудами до 100 кв. м: довідку про погодження прийняття будівлі в експлуатацію, видану на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради і технічний паспорт, виданий бюро технічної інвентаризації. Якщо площа будинку перевищує 350 кв. метрів, до перерахованих документів треба додати свідоцтво на право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташована садиба, а також звіт про проведення технічного огляду на відповідність хатинки державним стандартам, пожежній безпеці і санітарному законодавству. На підставі поданих документів інспекція ДАБК приймає рішення про притягнення забудовника до адміністративної відповідальності і в день пред'явлення квитанцій про внесення плати за сертифікат та сплату штрафу видає омріяний сертифікат.
— Виконком Луцької міськради ще 31.01.2007 року прийняв порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом. Теперішня урядова постанова — майже ідентична. Тобто ми вже два роки працюємо за цією схемою, — пояснює начальник інспекції архітектурно-будівельного контролю Департаменту містобудування Луцької міської ради Володимир Кадебський. — Самовільне будівництво у Луцьку зростає. Якщо у 2008 році інспекція розглянула 267 звернень, то за 9 місяців цього року їх вже 364. Для міста самовільне будівництво небезпечне тим, що підземні шари насичені інженерними комунікаціями. Їх пошкодження допустити не можна. Наприклад, на Рівненській, 32 добудували офіс на трубі середнього тиску. А якщо вона вибухне? Ця справа направлена на розгляд у суд. Подібні об'єкти ми, звісно, не узаконюємо. А якщо добудова не несе жодної загрози, всі інженерно-технічні служби дали позитивні висновки, то узаконюємо через процедуру притягнення до адмінвідповідальності. В деяких випадках жаліємо, що суди у нас гуманні. Останній приклад — рішення по гуртожитку на Орджонікідзе, 30. Ніхто обстеження не провів, ніхто проектів реконструкції не робив, добудовували, як хотіли. Всіх порушників змусили заплатити штраф, всі вони визнали, що неправильно зробили, але суд прийняв рішення на їх користь. Звісно, будемо його опротестовувати. Дозволяти добудови у хрущовках, гуртожитках треба обережно, адже цей житловий фонд застарілий, отже, аварійний. Та все ж вдається домогтися знесення окремих об'єктів. Протягом 2008-2009 років у місті було демонтовано 9 самобудов: на Парковій, 5, Волі, 21, Шевченка, 37а, Соборності, 8, Рівненській, 157, на території Свято-Троїцького собору було незаконно збудовано 3 гаражі. По вулиці Конякіна, 7 власник квартири на першому поверсі здійснив незаконну добудову, виробив свідоцтво на власність і продав. Купив її банк і мав проблеми, бо продавець із грішми зник.
— Схема не спрощена, ніхто не буде полегшувати життя тим людям, які свідомо пішли на незаконне будівництво, — додає Андрій Маруняк, директор КП «Луцькмістобуд». — Постанова насамперед стосується Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка раніше не мала права приймати в експлуатацію об'єкти, на які вона перед цим не видавала дозвіл. Тільки потрібне рішення міськвиконкому про те, що він не заперечує, аби цей об'єкт був. Для цього треба зібрати повний пакет документів. Узаконення обійдеться приблизно на 50% дорожче, ніж отримання дозвільної документації перед будівництвом. Кожній службі треба платити штраф і сплачувати за їхні висновки. А якщо зачеплені інтереси сусідів, з ними доводиться домовлятися. Масові випадки, коли ці сусіди за свою згоду вимагають замінити їм вікна, двері, відремонтувати балкон тощо. І самовільні забудовники мусять погоджуватися. Два роки ми сперечалися з судами, бо вони, отримавши лише позитивний висновок проектної організації, штампували рішення. Тепер практика такого узаконення майже припинилася.
