Луцька майстриня вишиває точні копії фотографій

Перед ювілеями, днями народження рідних, друзів, колег неоднораз постає запитання — що подарувати? Хочеться, щоб річ була потрібною та оригінальною. У сувенірних магазинах — усе таке однотипне та стандартне. Завдання стає ще важчим, коли ювіляр — людина заможна і в нього усе необхідне є. Саме у таких випадках найчастіше звертаються до майстрині Ілони Млинарської. Вона з допомогою комп'ютерної програми вишиває картини та портрети.  Особливість таких виробів — вони максимально наближені до оригіналу. — Коли у Луцьку гастролював народний артист Євген Паперний, — розповідає вишивальниця, — він випадково зайшов у наш художній салон (пані Ілона є директором магазину-салону). Йому дуже сподобався один із портретів, і артист попросив зробити щось подібне для його дружини. Після того, як вона отримала презент, зателефонувала нам і сказала, що навіть коли її малювали, то такої схожості не було, як на вишитому.  Вишиває Ілона Євгенівна з 88-го року. Ази цього ремесла їй показала бабуся. З того часу вона не перестає тримати голку в руках. Але каже, що вишивати — це не просто класти хрестик в одну і другу сторону. Ілона цікавиться усіма новинками ремесла, в Інтернеті відвідує форуми вишивальниць, де майстрині з різних країн світу діляться своїми технологіями, обговорюють різні методи. Так вона дізналася про комп’ютерну програму з вишивки, з якою працює уже 4 роки. Опанувала її самотужки. А суть її в тому, що звичайну фотографію програма переводить у схему зі спеціальними позначками кольорів. — Тому для портрету необхідна якісна фотографія, щоб було професійно виставлено світло, — пояснює Ілона Євгенівна. — Оскільки, якщо є якась тінь на обличчі, комп'ютер так її і бачить. І мені доводиться дуже довго чистити схему: щось забрати, щось замінити, деколи треба міняти кольори. Тому чим якісніша фотографія, тим менше потім цієї марудної роботи. А кількість кольорів, розмір картини задаю я. І потім за схемою вишиваю. В середньому на портрет розміром 40/50 см йде до 40 кольорів, часу витрачаю до 2 місяців, якщо кожен день працюю по 10 годин. Крім того, чистка схеми забирає приблизно місяць. Це дуже копітка робота, я мушу перебувати у спокійній обстановці, щоб ніхто не заважав. Під рукою має лежати вся палітра ниток, щоб підібрати, порівняти.  На запитання, який вишитий Ілоною портрет був найбільшим, вона відповіла, що нормальний формат — це 50/40. — Якщо зробити завеликий, то риси обличчя будуть дуже збільшені, — пояснює вишивальниця. — Але ж це не фарби, якими десь можна підправити форму ока чи носа. Тут хрестик, де все чітко і ясно. Правда, один портрет політика з Києва робила більшого формату. Оскільки висіти він мав у великому офісі. Взагалі ж на всі вишиті портрети та картини треба дивитися здалеку. Отож якщо хтось виявить бажання мати вишитий портрет, його треба замовляти заздалегідь. Але таке задоволення дуже дороге. Тому замовниками, як правило, є люди багаті, наприклад, відомі бізнесмени, політики. На Волині Ілона єдина, хто працює з комп'ютерною системою при вишиванні. Хоча загалом в Україні комп'ютерні технології у вишиванні застосовують. Наприклад, Оксана Вишневська, головний редактор журналу «Настуня». — У неї є дуже гарний портрет Ірини Білик у молодості. Точно знаю, що Софію Ротару хтось вишивав, але по-моєму з Росії, — ділиться враженнями майстриня. Комп'ютерну програму з вишивки Ілона Євгенівна використовує не тільки для портретів. — Можна з будь-якої картинки зробити схему і потім вишити, — продовжує майстриня. — Я робила дві схеми Луцького замку жіночці, що народилася в Луцьку, а зараз живе в Афінах. По них вона вишила дуже дрібненьким хрестиком на дрібній канві уже за кордоном дві картини. Потім знову приїхала, і ми оформили роботи, вони вийшли дуже красиві. Всі думають, що замок намальований, не вірять, що вишитий. Потім жінка подзвонила мені з Афін і подякувала. Тепер вишивки висять у неї вдома і нагадують про Батьківщину. Але хітом сезону, як зізналася майстриня, нині є вишиті сорочки. Їх у своєму гардеробі хоче мати майже кожен від малого до старого. Замовлень стільки, що у магазині не справляються. У період кризи, сміється вишивальниця, сорочки найоптимальніший варіант.