«Швидку» реформуватимуть на пожертви громадян?

Депутати Верховної Ради внесли зміни до Закону «Про екстрену медичну допомогу». Вони передбачають, що відтепер «швидка» законно може брати пожертви. Чи не станеться так, що прості громадяни, перш ніж отримати невідкладну допомогу, змушені будуть добровільно-примусово платити гроші? На це запитання відповідь шукали «Відомості».

Якщо чесно, то внесені до закону зміни дещо насторожили. Сьогодні жоден медичний заклад не надасть допомоги без так званого добровільного пожертвування. Принаймні у Луцьку. За прикладом далеко ходити не треба. Спробуйте у другій поліклініці здати кров на аналіз. Без попередньої проплати у вас її просто не візьмуть.

— Мені 76 років, маю цукровий діабет, — скаржилася кореспонденту «Відомостей» лучанка Лариса Олексіївна Касарда. — Аналізи мушу здавати часто. І щоразу платити 10–15 гривень. А пенсія у мене — лише тисяча. Кожна копійка на рахунку. Особливо ж обурює те, що заставляють писати заяву, ніби я ці гроші даю добровільно на благодійність.

У міських чиновників від медицини відповідь на це, звичайно, буде одна, і ми її неодноразово чули: грошей немає.

Зважаючи на це, пункт про благодійні внески на потреби екстреної допомоги викликає острах: чи не станеться так, що тепер без грошей людина і «швидку» не зможе викликати?

— Ми ніколи не братимемо кошти за надання допомоги, тому що в законі чітко написано, що екстрена медична допомога надається безоплатно, — запевнив головний лікар комунального закладу «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Олег Куц. — Як можна з чоловіком, який помирає, або з його родичами говорити про гроші? Тут треба рятувати людину. Сьогодні маємо можливість використовувати дуже дорогі медикаменти — тромболітики. Ніхто не може сказати, що ми за них беремо гроші. До того ж у нас обстановка не така, щоби ставити питання про благодійні внески. Наші бригади не можуть цього робити. У лікарнях є людина, яка не є працівником установи, вона сидить і приймає лише благодійні внески. Я ж не посаджу в кожну машину касира. Можливо, можуть бути якісь відшкодування за надання допомоги, наприклад, іноземним громадянам. Але це має робитися виключно за рахунок страхових компаній. Варто сказати, що у нас і зараз є благодійні рахунки, на які громадяни роблять певні внески. Проте тільки через банк. Повірте, це мізер проти того, що ми отримуємо від бюджету. Як свідчить практика останніх років, у середньому на благодійних рахунках акумулюється тисяч десять гривень. Але ми і за ці гроші вдячні, бо можемо за них щось зробити. Скажімо, зараз хочемо удосконалити кардіографи, щоб можна було через телецентр передавати дані з будинку хворого до нашого лікаря. Через казначейство процес затягнувся б у часі. А через благодійну касу все зробимо дуже швидко. У нашій структурі благодійні внески радикально не вирішують питань швидкої допомоги, якщо, звичайно, це не такі пожертви, як зробив фонд «Рідна Волинь», коли нам передали п’ять спеціалізованих автомобілів «швидкої».

«Відомості» принагідно поцікавилися, чому на вулицях міста наразі цих автомобілів не видно. Олег Куц пояснив, що вони не виїжджають, бо їх треба підготувати, поставити радіостанції, взяти дозволи на використання маячків тощо.

— Зараз екстрена допомога фінансується дуже добре, — запевнив Олег Куц. — Торік отримали 7 мільйонів 300 тисяч на медикаменти. Це в десять разів більше, ніж попереднього року. На виклик маємо 27 гривень, а раніше давали менше трьох. Цього року плануємо отримати сім мільйонів. Однак оскільки у нас залишилися кошти з минулого року, то за гроші, отримані цьогоріч, можемо вже купувати не лише медикаменти, а й медичне обладнання, яке вкрай необхідне. Це дуже важливо.