Прокурор Володимир Заплотинський: 300 гривень — це вже корупція, яка тягне кримінальну відповідальність

Верховна Рада прийняла пакет із чотирьох антикорупційних законів, які були необхідні для виконання плану дій із візової лібералізації з Євросоюзом. За ці закони і опозиція, і більшість голосували спільно. Про те, які саме зміни були прийняті й чого чекати від нових антикорупційних законів, «Відомості» розмовляли з начальником відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва при корупційних правопорушеннях прокуратури Волинської області Володимиром Заплотинським.

— Ми наближуємо своє законодавство до вимог Євросоюзу, в тому числі у сфері боротьби з корупцією. Змін зазнала ціла низка законів. Зокрема, внесено зміни у Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України. Хочу наголосити, що з нового законодавства таке поняття, як «хабар», виключене. З’явився термін «неправомірна вигода».

— Чим відрізняються ці поняття?

— У цілому вони тотожні. Проте на сьогодні є чітке визначення, що таке неправомірна вигода. Неправомірна вигода — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, передають або одержують без законних на те підстав. У статті 368 КПК я би звернув увагу на таке: якщо раніше ми говорили про одержання службовою особою хабара та відповідне притягнення за це до кримінальної відповідальності, то тепер до неї можна притягнути навіть за прийняття пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди.

— Але ж тоді «неугодних» зможуть підставляти...

— Кожен злочин потрібно ще довести. Це робота правоохоронних органів.

— За хабар якого розміру (чи то пак неправомірну вигоду) настає кримінальна відповідальність?

— Мінімального розміру неправомірної вигоди у ст. 368 не передбачено. У той же час у ст. 354 зазначено, що відповідальність настає після отримання неправомірної вигоди, яка перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На сьогодні це 287 гривень.

— Тобто посадовець, який узяв 300 гривень, уже несе кримінальну відповідальність?

— Так. І це стосується не лише посадових осіб. Внесені зміни у ст. 354 КПК України, за якими кримінальна відповідальність настає для всіх працівників державних підприємств, установ та організацій. Зараз за пропозицію, обіцянку чи одержання неправомірної вигоди розміром від 287 гривень можуть покарати штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста годин. Тобто якщо особа отримала, наприклад, 300 гривень за вирішення того чи іншого питання, скажімо, прискорення проходження документів, то вона може заплатити за це як мінімум 1700 гривень штрафу.

— Під корупційні дії підпадають «подяки» медикам і освітянам?

— Так. Що стосується лікарів, то хотів би наголосити: на кожному кроці люди кажуть, що платять гроші, всі обурюються такою ситуацією, але дуже рідко звертаються до правоохоронних органів. Якщо б суспільство взялось активніше протидіяти таким фактам, то ситуацію можна було б зрушити з місця.

— А якщо особа візьме до 200 гривень, то їй за це «нічого не буде»?

— Так говорити не можна. Є відповідальність кримінальна, адміністративна та дисциплінарна. Якщо дії не підпадають під кримінальну та адміністративну відповідальність, то залишається дисциплінарна. Для посадової особи, яка взяла чи то 20, чи то 50 гривень, стоятиме питання як мінімум про доцільність її перебування на посаді. І ще треба звернути увагу на той момент, що у нас існує реєстр осіб, які притягнені до відповідальності за корупційні правопорушення. Його веде Міністерство юстиції. Закон не передбачає строків давності перебування у цьому реєстрі. І тому в подальшому цій людині може бути досить складно отримати роботу на державній службі.

— Останніми у переліку прийнятих антикорупційних законів стали зміни, що передбачають уведення кримінальної відповідальності для юридичних осіб. Розтлумачте, будь ласка, нові норми закону, адже для України це доволі радикальна новація.

— Найперше хочу наголосити, що закон ще не підписаний Президентом, тому наразі не діє. Але ми вже вивчали його норми. Це нове для нашої правової системи. Як приклад можна навести таке: у Німеччині притягували до відповідальності за дачу хабара крупну фармацевтичну компанію, яка задля отримання переваг для продажу своєї продукції надавала кошти посадовим особам міністерства. Йшлося про інтереси юридичної особи. У нас в аналогічних ситуаціях несла б кримінальну відповідальність лише посадова особа. У разі якщо цей закон підпише Президент, кримінальну відповідальність у відповідних випадках нестиме і юридична особа. За це юридичних осіб можуть карати або штрафом (5–75 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), або конфіскацією майна, або ліквідацією.