Волинські водогосподарники справились із цьогорічною повінню на відмінно

Нинішня весна для волинян виявилася непростою. Рекордна кількість снігу, що випала цієї зими, обернулась для багатьох великою водою. Особливо потерпали від повені поліські райони: Ратнівський, Любешівський, Маневицький. Приміром, на Маневиччині востаннє підтоплення такого масштабу, за словами тамтешніх жителів, фіксували лише у 1999 році. Не обминула велика вода і місто Луцьк. Через розлиття Стиру підтопленими виявилися Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки та територія біля річки Сапалаївки. Постраждали будинки в районі Вишкова та неподалік села Рованці Луцького району. І все ж сьогодні з упевненістю можна сказати, що завдяки добре скоординованій та організованій роботі всіх служб, обласної та місцевої влади з наслідками негоди область справилась успішно. Напередодні Дня працівників водного господарства група журналістів місцевих ЗМІ разом із начальником обласного управління водних ресурсів Ростиславом Кравчуком відвідали Маневицьке районне управління водного господарства.

Знайомство з роботою колективу розпочалося з розміщеної на межі Ківерцівського та Маневицького районів Годомицької осушувальної системи.

— Сьогодні це землі СВК «Маяк», — розповідає заступник начальника Маневицького управління водного господарства Віктор Пахольчук. — У принципі чи не єдиного сільськогосподарського виробничого кооперативу, який ще тримається на плаву. Система здана в експлуатацію ще 1963 року, тому частина її потребує реконструкції. Магістральні канали і малі річки перебувають у зоні діяльності нашого управління, внутрігосподарські — передані на баланс сільських рад. Ми на договірних засадах виконуємо роботи з обслуговування цих систем. Упродовж останніх років районна влада щорічно виділяє для їх відновлення кошти, цього року — 44 тисячі гривень. Турбує те, що значна частина меліорованих земель не використовується. Серед сільгосппідприємств, які сьогодні працюють, це «Агроситниця», яке займається свинарством. До речі, орендує сто гектарів, які розміщені на осушувальній системі колгоспів «Маяк» та імені Свердлова. «Баффало», яке розводить велику рогату худобу, «Агрофрукт» — заготовляє та переробляє сільгосппродукцію. ТзОВ «Хайберрі» вирощує плодово-ягідні культури. Дуже сподіваємося, що кількість інвесторів збільшуватиметься, бо якщо декілька років землю не використовувати, вона заростає чагарником і тоді її відновлення вимагає дуже великих коштів.

Віктор Пахольчук також ознайомив журналістів із водним господарством району. За його словами, на сьогодні площа осушених земель на Маневиччині складає 44 тисячі гектарів, у тому числі сільськогосподарських угідь — 26,6 тисячі. 22 меліоративні системи, з яких 17 — міжгосподарські. Загальна протяжність каналів — 2300 кілометрів, із яких 354 перебуває на балансі управління. 1700 гідротехнічних споруд, із них 200 — на балансі управління, 16 кілометрів дамб, чотири насосні станції загальною продуктивністю чотири кубічних метри за секунду. Крім того, управління займається охороною і відтворенням водних ресурсів. На території району протікає 21 мала річка, дві середні — Стохід і Стир. Загальна протяжність усіх річок — майже 440 кілометрів. А ще в районі 24 озера, Гривенське водосховище та 88 ставів. Тобто водні ресурси в районі представлені досить-таки широко.

— Зараз ми знаходимося на осушувальній системі колгоспів «Маяк» та імені Свердлова, — показує рукою. — Назва збереглася від колишніх колгоспів. Їх наступником є теперішній СВК «Мрія». Площа цієї осушувальної системи — 2119 гектарів. Основним її елементом є водоприймач — річка Рудка. Зараз проводиться ручне і механізоване обкошування каналів. На цій системі працює четверо доглядачів об’єктів. Окрім обкошування, вони займаються бетонуванням, побілкою, косовицею. Денна норма на одного доглядача — від восьми до дванадцяти сотих залежно від густини і жорсткості трави. Радує, що на цій системі практично немає розораних прибережних захисних смуг (для цього виду річки — по обидва боки каналу на відстані 25 метрів). Хоча декілька років тому було інтенсивне розорювання. Між іншим, на частині цієї площі ще за часів радянської влади вирощували льон, зернові. На окремих ділянках урожайність пшениці становила 35 центнерів із гектара, що для наших поліських земель доволі високий результат.

Начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук зазначив, що траву косять передусім для того, щоб збільшити пропускну здатність мережі та забезпечити своєчасне водовідведення. Та й має бути певний естетичний вигляд.

— Коли багато води, посіви пропадають, — каже Ростислав Сергійович, — відповідно, селяни мають серйозні збитки. У нашій службі допускається затоплення поля з озиминою чи зерновими лише півдоби, максимум — добу. Якщо за цей час не відведеться вода, посіви пропадуть. До речі, основне завдання меліорації — регулювати водно-повітряний режим. Тому взимку, коли є для цього час, заготовляємо дерев’яні шандори. За допомогою цих шандорів і регулюємо водно-повітряний режим. Щоб утримувати меліоративну систему в робочому стані, необхідно проводити комплекс ремонтно-доглядових робіт, — продовжує Ростислав Кравчук. — Один із основних їх видів — це земляні роботи. За допомогою екскаваторів очищаються меліоративні канали, їх параметри доводяться до проектних. Цього року на виготовлення проектно-кошторисної документації виділено 99 тисяч, визначено 132 об’єкти. В нас, як правило, системи двостороннього регулювання: можемо не лише відводити воду, але й її набирати, підтримувати відповідний режим для росту рослин.

Начальник Колківської експлуатаційної дільниці, куди ми завітали, Василь Васильович Павлюк розповів, що їхня дільниця обслуговує 164 кілометри каналів. У господарстві 97 споруд, зокрема 85 шлюзів-регуляторів. Тут працює 27 людей: два механізатори, три інженерно-технічних працівники, два охоронці та двадцять доглядачів. За рік видаляють у середньому до восьми гектарів чагарників, обкошують 280 гектарів, ремонтують споруди. З запланованих для ремонту на цей рік — 39 споруд (бетонні, земляні роботи).

— Крім обслуговування осушувальних систем, із 2004 року наше управління займається ще й джерелами, — розповідає Ростислав Кравчук. На цей момент таких джерел відновлено вже шість: у селах Лісовому, Старому Чорторийську, Великій Яблуньці, в Куликовичах (так зване джерело «Біля дуба», що між селом Красноволя та Колками, в лісі).

На фото: Ростислав Кравчук

Цього дня журналісти оглянули розміщений на узбіччі шляху Луцьк — Любешів — Дольськ поблизу мосту через річку Рудка рекреаційний пункт осушувальної системи колишніх колгоспів «Маяк» та імені Свердлова. Побували на облаштованому водниками джерелі поблизу села Лісове. Познайомились із роботою Маневицької насосної станції №1 поблизу села Колодії.